Публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків»

Публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків»

Партнерський анонс

У  Музеї Голодомору відбудеться публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків», присвячений до 80-х роковин тотальної депортації комуністичним режимом кримських татар з Батьківщини.

Дата: 17 травня 2024 року, в п’ятницю, о 16:00

Локація: Зала пам’яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Основні спікери публічного діалогу:

  • Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору;
  • Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

Під час заходу планується обговорення тем:

  • Геноцид кримськотатарського народу: тотальна депортація та насильницьке утримання в місцях висилки;
  • Визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом у світі: проблеми і досягнення».

«Під час Другої світової війни Крим зазнав етнічних чисток та геноцидів з боку обох тоталітарних режимів – комуністичного та нацистського. Але злочин проти кримськотатарського народу займає серед них особливе місце, – каже Андрій Іванець. – Велика кількість українців у сталінському СРСР зазнали депортацій, втім, навіть на тлі цих масових злочинів насильницьке виселення корінного народу з Криму є особливо цинічним. Під час діалогу ми обговоримо, як і чому проти кримських татар було вчинено геноцид, важливим елементом якого є його замовчування. Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв розкаже про те, як просувається процес визнання депортації корінного народу Криму геноцидом державами світу».

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Організатори заходу: Національний музей Голодомору-геноциду; ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр»; Український інститут національної пам’яті.

Довідково.

18–20 травня 1944 р. влада СРСР виселила з Криму понад 190 тис. кримських татар, абсолютну більшість серед яких складали жінки, діти та старші люди. Пізніше близько 10 тис. кримських татар були демобілізовані з армії СРСР і також направлені у місця висилки. У перші роки депортації загинуло, за різними оцінками, від 20 до 46% кримських татар. Масове повернення їх у Крим почалося лише наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. У наступні роки три інші держави також кваліфікували цей злочин як геноцид.