Українсько-німецькі історичні діалоги

Український інститут національної пам’яті спільно з німецькою громадською організацією Bamberg:UA запрошують усіх зацікавлених до участі в онлайн-семінарах проєкту «Українсько-німецькі історичні діалоги».

Проєкт має на меті популяризацію історії України та збільшення інтересу до спільних сторінок українсько-німецької історії серед широкого кола німецьких науковців, політиків, журналістів, студентської молоді та інших, зацікавлених в історичному знанні, осіб. За його допомогою ми прагнемо, серед іншого, заохотити публічні українсько-німецькі дискусії на історичні теми, збільшити рівень знань про українську історію серед німецьких громадян, посилити та заохотити комунікацію між науковими та освітніми історичними колами України та Німеччини для обговорення складних питань історії або тем, що становлять спільний інтерес.

Політика пам’яті європейських країн є важливою складовою осмислення минулого та розбудови спільного європейського простору колективної пам’яті. Цей процес можливий за умови активного діалогу між науковими колами різних країн. Така співпраця присутня між Україною та Німеччиною. Водночас її критично мало. В німецькомовному просторі та науковому дискурсі майже відсутня інформація про українську державність та політичні процеси до 1991 року. Прямим наслідком цього є домінування російських історичних наративів щодо історії українського народу та земель, що входять до складу сучасної України від часів Київської Русі й аж до сьогодення.  Одним з прикладів може слугувати те, наскільки міцно вкорінений у німецьке колективне знання міф про «триєдиний народ росіян, українців та білорусів» та спільну культуру відповідно.

Ця проблема поглиблюється тим, що Російська Федерація інструменталізує історію для досягнення своїх політичних цілей та, здійснюючи агресивну політику в сфері історичної пам’яті, використовує історичні наративи в дезінформаційних кампаніях для легітимації своєї політики щодо України та інших своїх сусідів. Часткова успішність дій РФ та популярність російських історичних наративів серед наукового та політичного середовища Німеччини значною мірою зумовлена відсутністю інформаційної альтернативи.

Згідно з висновками Європейської Ради 20 березня 2015 року для протидії російським дезінформаційним кампаніям був створений European External Action Service’s East StratCom Task Force та веб сторінка EU vs Disinformation, де ведеться збір даних про російські дезінформаційні кампанії в ЄС. Згідно з відповідною аналітикою з цієї сторінки велика частина російських дезінформаційних кампаній в ЄС традиційно спрямована проти України. Частина з них відбувається саме на підґрунті політики історичної пам’яті. На нашу думку, успішність таких кампаній була можлива в першу чергу завдяки тій інформаційній монополії, яку Москва вже довший час має у сфері політики історичної пам’яті в країнах ЄС стосовно власної історії та історії своїх сусідів. Відповідно інтенсифікація співпраці та якісний науковий діалог між українськими та німецькими науковцями сприятиме позитивному зрушенню в цьому питанні.

У межах проєкту у вересні – жовтні 2021 року відбудуться  чотири зустрічі-діалоги (семінари) на тему «Україна у Другій світовій війні: непроговорена історія»:

• 11 вересня – «Початок Другої світової війни. Роль сторін»
• 18 вересня – «Українські остарбайтери та військовополонені»
• 25 вересня – «Роль ОУН-УПА в Другій світовій війні»
• 2 жовтня – «Голокост на території України»

Усі чотири семінари проходять на платформі Zoom та забезпечені послідовним перекладом на українську та німецьку мови. Формат передбачає 30-хвилинні виступи двох доповідачів – історика з Німеччини та історика з України та 30-хвилинну сесію питань-відповідей із залученням аудиторії. Поступово матеріали та відеозаписи семінарів викладатимуться у відкритий доступ.

Організаторами проєкту є Український інститут національної пам’яті та громадська організація Bamberg:UA. Сприяння та підтримку надають МЗС України, Dachverband der Ukrainischen Organisationen in Deutschland, Freundschaft Kennt Keine Grenzen, Die Deutsch-Ukrainische Akademische Gesellschaft.

Перший онлайн-семінар на тему «Початок Другої світової війни. Роль сторін» відбувся 11 вересня. Запрошеними спікерами семінару були Вільфрід Їлге та професор Іван Патриляк.

Вільфрід Їлге – історик Східної Європи, експерт з України в Центрі міжнародних миротворчих операцій в Берліні, фахівець з сучасної історії та політики в Чорноморському регіоні, а також з питань внутрішньої, регіональної та зовнішньої політики в поточному російсько-українському конфлікті.

Іван Патриляк – доктор історичних наук (Київ), професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Шевченка.

18 вересня відбувся другий онлайн-семінар в межах проєкту на тему «Українські остарбайтери та військовополонені». Під час семінару виступили:

Тетяна Пастушенко – кандидат історичних наук, співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України, завідувачка міжкафедральної лабораторії «Центр усної історії» історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, членкиня Української асоціації усної історії.

Дмитро Злепко – професор, історик, фахівець з історії Східної Європи, викладач філософського факультету Українського вільного університету у Мюнхені. 

Презентації істориків та обговорення з аудиторією показало, що тема українських остарбайтерів та українських військовополонених часів Другої світової війни є однією з найменш досліджених і водночас однією з найбільш затребуваних серед українських громадян, а тому має стати важливою частиною українсько-німецької співпраці у сфері історичної пам’яті. Дослідження в цій сфері сприятимуть руйнації оманливих стереотипів, що важливо для міждержавних і міжлюдських відносин, та допомагатимуть загоєнню родинних травм, пов’язаних з Другою світовою війною, що є важливим для кожної окремо взятої людини.

25 вересня відбувся третій онлайн-семінар на тему «Роль ОУН-УПА в Другій світовій війні». Під час семінару виступили:

Кай Штруве – доктор філософських наук, науковий співробітник в Інституті історії Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера. Фахівець у питаннях, пов'язаних із подіями в Західній Україні у часи Другої світової війни, з діяльністю ОУН та її співпрацею з Третім Райхом.

Іван Патриляк – доктор історичних наук (Київ), професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Шевченка.

Історики обговорили політичні та ідеологічні засади діяльності ОУН-УПА в роки Другої світової війни та формати співпраці і боротьби як із Вермахтом, так і з Червоною армією. Дискусійні питання, що піднімалися під час семінару, вчергове показали важливість опрацювання архівних джерел, а також необхідність врахування історичного контексту.

2 жовтня відбувся завершальний четвертий семінар на тему «Голокост на території України».

Запрошеними спікерами семінару стали Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», директор музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» у Дніпрі, та Дітер Поль, професор сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клаґенфурта (Австрія), спікер науково-консультативної ради Німецької комісії військових поховань (Volksbund deutscher Kriegsgräberfürsorge).

Формат публічних діалогів між істориками на складні та важливі теми викликав інтерес передовсім в українських та німецьких освітніх та наукових колах. При цьому формат вільної дискусії зацікавив й тих, хто не пов'язаний з історичними дослідженнями. Активний інтерес учасників підкреслив важливість та затребуваність такого роду відкритих дискусій в обох країнах. Матеріали та відеозапис діалогів усіх охочі зможуть пізніше переглянути на сайті та ютуб-каналі Інституту двома мовами – українською та німецькою.

Організатори висловлюють щиру подяку спікерам усіх семінарів: Івану Патриляку, Вільфріду Їльге, Тетяні Пастушенко, Дмитру Злепку, Каю Штруве, Ігорю Щупаку та Дітеру Полю.

Das Ukrainische Institut für Nationales Gedächtnis gemeinsam mit dem Verein Bamberg:UA e.V. lädt alle Interessenten ein, an den Online-Seminaren im Rahmen des Projekts "Deutsch-Ukrainische Historische Dialoge" teilzunehmen.

Ziel des Projekts ist es, die Geschichte der Ukraine zu fördern und das Interesse an den gemeinsamen Seiten der ukrainisch-deutschen Geschichte beim breiten Spektrum von deutschen Wissenschaftlerinnen, PolitikerInnen, Journalistinnen, Studentinnen und anderen, die sich für die Geschichte Osteuropas interessieren, zu steigern. 

Mit diesem Projekt wollen wir unter anderem öffentliche ukrainisch-deutsche Diskussionen zu historischen Themen fördern, den Kenntnisstand der deutschen BürgerInnen über die ukrainische Geschichte erhöhen, die Kommunikation zwischen wissenschaftlichen und bildungsgeschichtlichen Kreisen der Ukraine und Deutschlands zur Diskussion komplexer Geschichtsfragen oder Themen vom gemeinsamen Interesse anregen und diese stärken.

Die Erinnerungspolitik der europäischen Länder ist ein wichtiger Bestandteil des Verständnisses der Vergangenheit und des Aufbaus eines gemeinsamen europäischen Raums des kollektiven Gedächtnisses. Dieser Prozess ist unter dem Vorbehalt eines aktiven Dialogs zwischen wissenschaftlichen Kreisen verschiedener Länder und eines Meinungsaustauschs über komplexe Fragen der Geschichte möglich. 

Eine solche Zusammenarbeit findet auch zwischen der Ukraine und Deutschland statt – geichzeitig ist sie kritisch gering. Im deutschsprachigen Raum und im wissenschaftlichen Diskurs gibt es bis 1991 praktisch keine Informationen über die ukrainische Staatlichkeit und politische Prozesse.  

Die direkte Folge davon ist die Dominanz russischer historischer Erzählungen über die Geschichte des ukrainischen Volkes und der Länder, die Teil der modernen Ukraine seit den Zeiten der Kyjiwer Rus bis zur Gegenwart sind.  Ein Beispiel könnte die Ausrottung des Mythos des "dreieinigen Volkes der Russen, Ukrainer und Weißrussen" und einer gemeinsamen Kultur im deutschen kollektiven Wissen sein.

Dieses Problem wird durch die Tatsache verschärft, dass die Russische Föderation die Geschichte zur Erreichung ihrer politischen Ziele einsetzt und durch die Umsetzung einer aggressiven Politik im Bereich des historischen Gedächtnisses historische Narrative in Desinformationskampagnen verwendet, um ihre Politik gegenüber der Ukraine und ihren anderen Nachbarn zu legitimieren.

Der Teilerfolg der russischen Aktionen und die Popularität russischer historischer Narrative im wissenschaftlichen und politischen Umfeld Deutschlands ist weitgehend auf das Fehlen einer Informationsalternative zurückzuführen.

Gemäß den Schlussfolgerungen des Europäischen Rates vom 20. März 2015 wurden die East StratCom Task Force des Europäischen Auswärtigen Dienstes und die Webseite EU vs Desinformation eingerichtet, wo Daten über russische Desinformationskampagnen in der EU erhoben werden,  um russischen Desinformationskampagnen in der EU entgegenzuwirken.

Laut entsprechender Analyse dieser Seite richtet sich ein grosser Teil der russischen Desinformationskampagnen in der EU traditionell gegen die Ukraine. Einige von ihnen finden auf der Grundlage der Politik des historischen Gedächtnisses statt.

Unserer Meinung nach war der Erfolg solcher Kampagnen vor allem durch das Informationsmonopol möglich, das Moskau seit langem im Bereich der historischen Erinnerungspolitik in den EU-Ländern in Bezug auf seine eigene Geschichte und insbesondere die Geschichte seiner Nachbarn hat.  

Dementsprechend würde die Intensivierung der Zusammenarbeit und der qualitativ hochwertige wissenschaftliche Dialog zwischen ukrainischen und deutschen Wissenschaftlern zu einer positiven Änderung in dieser Frage beitragen.

Im Rahmen des Projekts finden im September-Oktober 2021 vier Dialogtreffen (Seminare) zum Thema „Ukraine im Zweiten Weltkrieg: nicht abgehandelte Geschichte.“ statt:  

• 11. September - Der Beginn des Zweiten Weltkrieges. Die Rolle der Kriegsparteien;
• 18. September - Ukrainische OstarbeiterInnen und Kriegsgefangene;
• 25. September - Die Rolle der Organisation Ukrainischer Nationalisten (OUN) / der Ukrainischen Aufständischen Armee im Zweiten Weltkrieg;
• 2. Oktober - Holocaust in der Ukraine.

Alle vier Seminare finden auf der Zoom-Plattform statt und werden ins Ukrainische und Deutsche konsekutiv gedolmetscht. Das Format umfasst 30-minütige Reden von zwei Referenten - einem Historiker aus Deutschland und einem Historiker aus der Ukraine - sowie eine 30-minütige Diskussion, in die das Publikum einbezogen wird. 

Das Projekt wird von dem Ukrainischen Institut für Nationales Gedächtnis und dem Verein  „Bamberg: UA e.V“. organisiert. Das Projekt wird von dem Außenministerium der Ukraine, dem Dachverband der Ukrainischen Organisationen in Deutschland, dem Verein „Freundschaft kennt keine Grenzen“ und dem Verein „Die Deutsch-Ukrainische Akademische Gesellschaft“ unterstützt.