Антон Макаренко був співробітником НКВС. Про це свідчать матеріали архівної справи, яку дослідила Експертна комісія

Радянський письменник і педагог Антон Макаренко був співробітником НКВС. Про це свідчать матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400, яку дослідила Експертна комісія Українського інституту національної памʼяті.

Справу надав Департамент з питань режимно-секретної діяльності Міністерства внутрішніх справ України на запит Інституту.

Згідно з матеріалами справи, Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР – начальника ІІ відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року він подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. А з жовтня 1936 року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у місті Бровари Київської області.

Закон «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» забороняє глорифікацію у публічному просторі осіб, які були працівниками радянських органів державної безпеки всіх рівнів. А обʼєкти на їхню честь зараховує до символіки російської імперської політики.

Керуючись цією нормою закону, члени Експертної комісії ухвалили фаховий висновок, що подальше використання імені Антона Макаренка в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб, об’єктів права власності, перебування в публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.

«Незважаючи на те що Антон Макаренко як педагог та письменник був особою, пов’язаною з розвитком української науки та культури, Закон не передбачає жодних винятків для назв географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності, а також пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів», – йдеться у висновку комісії.

Водночас члени комісії наголосили, що обмеження не поширюються на дослідження діяльності та творчої спадщини Антона Макаренка, зберігання, купівлю/продаж, читання видань його творів, експонування пов’язаних з педагогом предметів та документів у музеях тощо.

Усі фахові висновки Експертної комісії оприлюднені публічно на сайті УІНП.

Нагадаємо, що Експертна комісія УІНП – це консультативно-дорадчий орган при Українському інституті національної памʼяті. Вона складається з науковців, які представляють різні університети і наукові установи.

Довідково

Макаренко Антон Семенович (1888–1939) – радянський педагог, письменник. Родом із Білопілля на Сумщині. У 1917 році закінчив Полтавський учительський інститут. У 1920-х організував і керував трудовою Колонією імені Максима Горького, яка спершу розташовувалася в селі Ковалівці на Полтавщині, а згодом – у колишньому Курязькому Свято-Преображенському монастирі біля Харкова. Упродовж 1927–1932 років очолював Комуну імені Ф. Дзержинського в селищі Новий Харків. Від квітня 1932 до липня 1935-го – заступник начальника Комуни ім. Ф. Дзержинського, керівник її навчально-педагогічної частини. Член Спілки письменників СРСР, автор низки творів із проблем дитячо-підліткового виховання: «Марш 30-го року» (1932), «Книга для батьків» (1937), «Прапори на баштах» (1938), «Лекції для батьків» (1940). Повне видання його праць («Твори» в 7-ми томах) українською мовою вийшло в 1953–1955 роках у Києві. Найвідомішим твором Антона Макаренка є «Педагогічна поема» (1933–1935) – праця про перевиховання неповнолітніх правопорушників у дитячій трудовій колонії під Полтавою. Антон Макаренко помер у Москві у 1939 році від серцевого нападу.