Інститут взяв участь у засіданні Ради членів Платформи Європейської Пам’яті та Сумління
Інститут долучився до щорічного засідання Ради членів Платформи Європейської Пам’яті та Сумління (Platform of European Memory and Conscience). Цього року подія відбулася у Вільнюсі з 15 по 17 травня, до якої активно долучилась начальниця відділу інформаційного та організаційно-аналітичного забезпечення Управління комунікації та інформаційно-аналітичного забезпечення Оксани Полтавець.
У рамках засідання відбулася низка подій. Зокрема, конференція «Злочини тоталітаризму – справедливість і пам’ять у ХХІ столітті», а також кілька панельних дискусій, серед яких: «Як ми судимо про злочини тоталітарних систем? Чи історія дає нам хороші практики на майбутнє?». Зокрема представниця Інституту Оксана Полтавець взяла участь в обговоренні цієї панелі.
Оксана Полтавець розповіла про злочини комуністичного режиму проти українців та провела паралелі із сучасними злочинами РФ. Наголосила, що досвід України свідчить про важливість засудження будь-яких форм тоталітарних практик і традицій. «Російське вторгнення має закінчитися трибуналом, де злочини російського імперіалізму та тоталітаризму будуть засуджені, а винні будуть притягнуті до відповідальності», – наголосила Полтавець європейській аудиторії.
Також спікерка від Українського інституту національної пам’яті поінформувала учасників про проєкти Інституту у сфері збереження та відновлення пам’яті українського народу. У цій панельній дискусії було зібрано групу експертів, щоб заглибитися в історичні прецеденти пошуку справедливості, сучасні зусилля та їхні наслідки для поточної кризи в Україні. Учасники поміркували над минулими зусиллями щодо боротьби зі злочинами проти людяності, обмірковуючи стратегії боротьби з сучасними правопорушеннями. Досліджуючи історичну несправедливість та її зв’язок із поточними подіями, учасники спробували намітити шлях у відстоюванні справедливості.
Друга панельна дискусія «Місця пам'яті як спосіб досягнення справедливості?» засвідчила критичну роль місць пам’яті у збереженні історичної пам’яті. Крім того, було розглянуто місця, які служать яскравим нагадуванням про символічне гноблення тоталітарними режимами в, які більше не повинні існувати у звільненій Європі, як у випадку з пам’ятником радянській армії в Софії. Було обговорено бачення Пан’європейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі як майбутнього місця пам’яті та справедливості.
Під час конференції Оксана Полтавець також надала коментар Литовському національному радіо (LRT) про злочин Голодомору – геноциду українського народу та про проєкти Українського інституту національної пам’яті щодо фіксації подій сучасної російсько-української війни.
Протягом засідання Платформи було розглянуто та затверджено щорічний звіт про діяльність Платформи (за 2023 рік) та обрано президента Платформи на три роки. Ним став Марек Мутор. Також обрали представників до керівних органів Платформи: до Наглядової ради обрано Марію Аксінту, засновницю Меморіального фонду в’язниці Пітешті та видавництва Manuscris, до Опікунської ради – Нілу Вінкельманн, засновницю Платформи і творця проекту Justice 2.0.
Було принято нових членів Платформи (повне членство Musée de la Résistance de Limoges (FRA) та Центру відновлення культури (Centar za obnovu kulture (HRV)). Відбувся розгляд нових заявок щодо надання статусу кандидата у члени Платформи.
Провели обговорення та проголосували за зміни до Статуту Платформи. Під час засідання Платформою презентували пріоритетні напрямки роботи у 2024 році. Зокрема, основними проєктами мають стати подальше просування створення Пан-європейського меморіалу жертв тоталітаризму у Брюсселі та продовження виставки «Європейський ГУЛАГ» (переклад на інші мови та експонування у різних країнах). Окрім цього, Платформа планує проводити заходи з метою засудження злочинів комунізму на рівні з нацизмом.
Члени платформи обрали лауреата Prize of the Platform. Премія присуджується щорічно тим, хто бореться сьогодні проти тоталітаризму, за ідеали демократії, основні права і свободи людини та верховенство права. Премія Платформи має підтримувати її переможців у їхній боротьбі, допомагати захищати їх від переслідувань і сприяти міжнародному розголосу їх справи. Цьогорічним переможцем став російсько-британський політичний діяч, журналіст, кінорежисер, політв'язень Володимир Кара-Мурза, який у квітні 2022 року був заарештований та засуджений на 25 років позбавлення волі у Москві після публічного засудження російського вторгнення в Україну.
Для учасників заходу було проведено екскурсію Тускуленським парком миру та виставкою «Таємниці Тускуленайської садиби», яка викриває злочини радянського тоталітарного режиму та їх приховування; виставкою «Проєкт – HOMO SOVIETICUS».
Також учасники долучились до офіційного покладання квітів і свічок до каплиці-колумбарію – місця спочинку жертв радянського тоталітарного режиму.
Завдяки участі Інституту у щорічному засіданні Ради членів Платформи Європейської Пам’яті та Сумління вдалося донести інформацію про ключові аспекти політики національної пам’яті в Україні та налагодити співпрацю з іншими організаціями-членами Платформи, які займаються питаннями дослідження та подолання наслідків тоталітаризму. Представниця Інституту поширила об’єктивну інформацію про Україну серед європейської громадськості.
Довідково.
Платформа Європейської Пам’яті та Сумління – міжнародна мережа урядових і неурядових організацій, покликана досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі у XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. З 2014 року Український інститут національної пам’яті є членом Платформи та співпрацює з нею. Засідання відбувається щорічно та збирає усіх членів Платформи.