Український інститут національної пам’яті організував тематичну зустріч присвячену досвіду меморіалізації Війни за Незалежність України молодіжними організаціями. Захід відбувся в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності та був присвячений до Дня пам’яті загиблих захисників та захисниць України.
У дискусії взяли участь Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, головний спеціаліст відділу формування та координації політики управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Міністерства молоді і спорту України Євгенія Лічакова.
Також до обговорення долучилися Голова Крайової управи Спілки української молоді в Україні Олександр Семирга, діловод пластових музеїв та архівів при Головній Пластовій Булаві Національної скаутської організації України «Пласт» Андрій Ребрик, заступниця голови Всеукраїнського молодіжного руху «Національний альянс» Наталія Шум’янко, а також голова Молодіжного націоналістичного конгресу Дмитро Однойко. Модерувала зустріч Наталя Позняк-Хоменко.
Олександр Алфьоров нагадав, що за кілька годин до початку дискусії Президент України підписав ухвалений днями Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Також 29 серпня відбулося відкриття Національного військового меморіального кладовища.
«Відбулося дві історичні події. Вперше з часу війни – а війна почалася 19 лютого 2014 року, і це зафіксовано в згаданому Законі – відкрився цілісний меморіальний комплекс, де будуть ховати наших героїв. Ця історія вже почалася. І цей Закон повертає Українському інституту національної пам’яті те, що в нього було забрано в часи Януковича – можливість не лише реалізовувати політику національної пам’яті, але й формувати її», – зазначив Олександр Алфьоров.
Учасники зустрічі поділилися власним досвідом збереження пам’яті про війну та її героїв. Це і видання Книг пам’яті, і підтримка родин загиблих, і організація різних заходів та ініціатив на честь побратимів. Особливе місце займають молодіжні табори, спортивні турніри, вишколи та інші патріотичні події. У «Пласту» та СУМ, організаціях з понад столітньою історією, існують спеціальні відзнаки, а в «Пласті» також з’явилася й нова традиція – надавати куреням імена героїв новітньої боротьби.
«Є різні способи зберегти пам’ять про наших героїв, але найкраща пам’ять – це дія. І дуже хотілося б, щоб усі наші дії на честь світлої пам’яті наших колег, наших друзів, їхнього Чину були найкращою помстою за них і продовженням їхніх справ та вчинків», – наголосила Наталія Шум’янко.
На виховання молоді акцент робить і Міністерство молоді та спорту, організовуючи патріотичні табори спільно з військовими, прикордонниками та правозахисниками.
Своїм досвідом збору інформації про загиблих поділилася співзасновниця меморіального проєкту «Завдяки» Дафна Сосновська. Учасники зустрічі відзначили нову тенденцію в меморіалізації: збереження пам’яті про героїв насамперед як про живих людей – з їхніми мріями, планами, цінностями й життєвою позицією. Адже такі приклади надихають продовжувати їхню справу.