Процеси деколонізації в Україні тривають: Верховна Рада розгляне нові перейменування

30 вересня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано п'ять проєктів постанов щодо перейменування міст і районів, продовжуючи активну політику деколонізації країни. Ці ініціативи є частиною реалізації Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Перейменування міста Павлоград.

Павлоград, місто у Дніпропетровській області, має отримати нову назву, адже нинішня містить символіку російської колоніальної політики. Джерела сучасного міста сягають 70-х років XVIII ст., коли на цих теренах постали козацькі зимівники Матвіївські хутори, що дали початок майбутній слободі та військовому поселенню Матвіївка, зафіксованій в історичних документах вже у 1777 р.  У 1784 році у рамках реалізації російської імперської політики поселення, яке тоді мало назву слобода Луганська, було перейменовано в Павлоград - на честь спадкоємця російського престолу та майбутнього імператора Павла І. У такий спосіб російська влада впроваджувала на українських теренах загально імперську систему назв задля формування єдиного символічного імперського простору. Найменування міста у 1784 році на честь тодішнього спадкоємця престолу російського Павла I активно популяризувалось починаючи з часів російської імперії. І за роки незалежності цей наратив активно використовувався місцевими політиками. Навіть на сайті міської ради, а також у паспорті міста до 2023 року була зафіксована ця інформація.

З огляду на це Інститут рекомендував Верховній Раді перейменувати Павлоград на Матвіїв як похідну від історичної назви Матвіївка та з урахуванням варіанту «Матвіївськ», що серед інших обговорювався містянами у ході громадських слухань.

• Детальніше про приналежність до символіки російської імперської політики назви Павлоград можна почитати у фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Перейменування міста Синельникове.

Місто Синельникове в Дніпропетровській області мусить бути перейменоване, оскільки у його назві використано ім’я російського генерала, губернатора Катеринославського намісництва Івана Синельникова, який сприяв імперській політиці Росії на українських землях у XVIII столітті. Синельников, зокрема, спільно з О. Суворовим брав участь у депортації християн із Криму у 1778 р., здійснено відповідно до розпорядження Катерини ІІ.

З огляду на ці факти та з метою відновлення місцевої топонімії, Український інститут національної пам’яті пропонує перейменувати місто на Ріднопілля, відзначивши німецьких поселенців, які у XIX столітті заснували на теренах, які нині охоплює територіальна громада, поселення Ейгенфельд (з нім. букв. Рідне поле).

• Детальніше про приналежність до символіки російської імперської політики назви Синельникове можна почитати у фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Перейменування міста Южне.

Місто Южне в Одеській області було засноване у 1970-х роках як селище для працівників Одеського припортового заводу та порту. Нинішня назва міста є штучною та є наслідком  російської імперської політики, зокрема русифікації. Порт отримав назву «Южний» (тепер «Південний»), хоча знаходиться найпівнічніше серед усіх українських чорноморських портів. Таким чином, назва Южне не відображає реального географічного розташування і є результатом колоніальної політики русифікації, що впроваджувала загальноімперську систему назв.

Переклад топоніма на «Південне» не вирішує цієї проблеми, оскільки є виключно калькою з російської. Враховуючи історичне минуле  краю, Український інститут національної пам’яті підтримав пропозицію громадськості перейменувати місто на Порт-Анненталь. У XIX столітті тут було засноване німецьке поселення Анненталь. Така назва не лише підкреслить роль міста як важливого порту, але й вшанує внесок німецьких колоністів у розвиток територій українського Причорномор’я.

• Детальніше про приналежність до символіки російської імперської політики назви Южне можна почитати у фаховому висновку УІНП.

Перейменування міста Южноукраїнськ.

Місто Южноукраїнськ у Миколаївській області підлягає перейменуванню, оскільки назва «Южноукраїнськ» є штучною як з погляду української мови, так і з огляду на географічне розташування міста та однойменної АЕС. І місто, і АЕС є доволі віддаленими від південного узбережжя України (географічно південніше розташована, скажімо, Запорізька АЕС). Назва міста є продуктом русифікації, а історія міста засвідчує роль асиміляційної колоніальної політики Москви у формуванні «єдиного радянського народу». Для будівництва Южноукраїнської АЕС та поселення для її працівників було залучено чимало приїжджих людей із колишнього СРСР, відтак зрозумілою – російськомовною – мала бути й назва АЕС та міста енергетиків.

В околицях сучасного міста Южноукраїнськ у XVIII столітті існувала позначена на багатьох мапах козацької доби фортеця Гард, що була центром Бугогардівської паланки Запорізької Січі в часи Нової Січі (1734 – 1775 рр.), важливим форпостом на межі із Османською імперією, а також митницею на перетині важливих торгівельних шляхів.  Відтак, з метою відновлення козацької топонімії краю, Український інститут національної пам’яті підтримав ініціативу громадськості щодо перейменування міста на Гард, яка цілковито відповідає як чинному законодавству, так і завданням збереження і відновлення  національної пам’яті. 

• Детальніше про приналежність до символіки російської імперської політики назви Южноукраїнськ можна почитати у фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Перейменування міста Первомайськ.

У Верховній раді України зареєстровано кілька постанов про перейменування цього населеного пункту. Серед варіантів назв: Ольвіополь, Ольвія та Богославськ.

Місто Первомайськ Миколаївської області, яке отримало свою назву у 1919 році на честь пролетарського свята 1 травня, підлягає перейменуванню, оскільки його назва  безпосередньо пов’язана зі встановленням радянської влади на території України. Проте історія цього регіону має набагато глибші джерела. Ще у XVII столітті тут існувала слобода Орлик, заснована на лівому березі річки Синюхи, а також Богопіль, важливе торгівельне містечко, що постало на кордоні з Османською імперією за часів Речі Посполитої. Зважаючи на історичне минуле краю, Український інститут національної пам'яті запропонував повернути місту одну з давніх назв його історичних частин – Орлик або Богопіль.

Назва Ольвіополь не може бути присвоєна місту, оскільки пов’язана з реалізацією російської імперської політики, відтак прямо суперечить ЗУ “Про географічні назви”. Похідна ж від Ольвіополя назва Ольвія є абсолютно штучною, відтак неприйнятною для перейменування Первомайська.

Враховуючи зареєстровані проєкти постанов щодо перейменування Первомайська, Інститут підтримує запропоновану Первомайською міською радою як альтернативну нову назву міста - Богославськ. 

• Детальніше про приналежність до символіки російської імперської політики назви Первомайськ можна почитати у фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Нагадуємо, що 19 вересня, Верховна Рада України підтримала постанову про перейменування 331 населеного пункту, в найменуваннях яких були згадки про російську імперську чи радянську тоталітарну спадщину. Підтримали такий законопроєкт 281 народний депутат.  У постанові пропонувалося перейменувати 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 262 села. Географія перейменувань охоплює всю Україну - від Закарпатської до Донецької області. Цьому передувало голосування за  зміну назви 333 населених пунктів, яке не змогло отримати необхідної кількості голосів. Лише після дискусій, було ухвалено нову постанову про перейменування.

Довідково. 

З 27 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Він задає правову рамку для деколонізації.