У ХХ столітті українці зазнали геноциду і масових голодів. Психологічні, соціальні, культурні травми Голодомору ми відчуваємо на собі й сьогодні.
Важливе питання нині постає перед українською нацією – як позбутися тяжких травм і наслідків Голодомору і при цьому зберегти пам’ять про нього та навіть більше – переконати світ, щоб визнати Голодомор геноцидом нашого народу?
Напередодні 86-х роковин Український інститут національної пам’яті провів низку лекцій про Голодомор 1932-1933 років, що розкрили важливі аскпекти психологічних травми, негативних культурних та соціальних наслідків, а також механізми впровадження геноциду на наших теренах. У рамках цих заходів відбулося кілька презентацій нових видань Інституту.
Першим розпочав марафон лекцій відомий історик, журналіст, ведучий проекту «Розсекречена історія» на UA: ПЕРШИЙ Олександр Зінченко з темою «Здолати травми Голодомору чи зникнути?».
Відповіді на ці та багато інших запитань, які підготував Олександр Зінченко, можна переглянути онлайн:
Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.
Наступну лекцію прочитав історик, дослідник Голодомору, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира Тиліщака «1932-1933: Як голодом вбивали Україну?».
Голодомор – це не лише страшна трагедія, що забрала мільйони людських життів. Це також соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей.
Дізнатися більше про те:
Чому став можливим Голодомор?
Чому більшовики вбивали голодом Україну?
Якою була мета Сталіна?
Як вбивали голодом та як «замітали» сліди злочину?
Чи досягнув Сталін мети?
пропонуємо вам, переглянувши відеозапис:
У рамках заходу Володимир Тиліщак також презентував нові видання Українського інституту національної пам’яті: «Людяність у нелюдяний час» (книга про праведні діяння в роки Голодомору, упорядники – Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко), збірник спогадів свідка Голодомору Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя…» та «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні» (упорядкування, вступна стаття, загальна редакція – Ярослав Файзулін).
Завершила лекторій своєю доповіддю «Долаючи травму: від репресованих селян до сучасних захисників України» культуролог, науковий співробітник Музею АТО Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Ірина Рева.
Ірина Рева також презентувала пристунім свою книгу «По той бік себе. Психологічні наслідки Голодомору та масових репресій», яку видав цього року Український інститут національної пам'яті.
Лекція Ірини Реви «Долаючи травму: від репресованих селян до сучасних захисників України» була присвячена подоланню важких наслідків Голодомору 1932-1933 років українцями у ХХІ столітті у зв’язку з політичними потрясіннями. Євромайдан, Революція Гідності та сучасна російсько-українська війна актуалізували українську національну ідентичність.
Ми засвоїли народжені на Майдані цінності: особисту та національну гідність, відповідальність, піклування про природу та оточення, чесність, справедливість, свобода, самостійність, розвиток, багато хто перейшов на українську мову спілкування тощо.
Своєю чергою, вояки АТО відкривали на фронті для себе й інші важливі цінності: бути господарем своєї долі і на своїй землі, довіра, сумління та ін.
Ірина Рева провела 60 інтерв’ю з українськими військовими, учасниками сучасної війни з Росією, і поділилася власними цікавими спостереженнями і розповіла про те, у який спосіб можна нині подолати травму та не позбавити себе і наступні покоління пам’яті про страшну трагедію – Голодомор-геноцид 1932-1933 років.
Модератор вечора - Наталія Слобожаніна, співробітниця Українського інституту національної пам'яті.
Пропонуємо до перегляду запис лекції:
Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.