Шануємо та пам'ятаємо: УІНП провів заходи до Дня пам'яті захисників України

Шануємо та пам'ятаємо: УІНП провів заходи до Дня пам'яті захисників України

29 серпня, у рамках державних заходів до Дня пам'яті захисників України, Український інститут національної пам'яті відкрив виставку "ПЛЮС 1" та провів панельні дискусії в межах проєкту "Що таке пам'ятати".

Розпочались заходи з відкриття виставки "ПЛЮС 1" на Михайлівській площі у Києві. Автором ідеї став Мар'ян Присяжнюк, а втілив її французький фотограф українського походження Юрій Білак. Експозиція складається з 22 виставкових фотостендів, де через призму авторських фотографій, українські сім’ї розповідають історії своїх близьких, які загинули в російсько-українській війні. Кожна сім’я обрала одну сімейну реліквію, яка є найпам’ятнішим нагадуванням про рідних: батьківська куртка, гітара, лицарські обладунки, книги. Ці реліквії постають певним продовженням людей, які загинули на війні. За допомогою QR-коду кожен відвідувач зможе перейти на сайт проєкту і детальніше ознайомитися з кожною історією.

Юрій Білак зазначив, що цей проєкт був для нього особливо важливим, оскільки його батько був військовим та брав участь у Другій світовій війні.

"Перші рази я потрапив на фронт, щоб фотографувати, а потім зрозумів, що прийшов сюди знайти себе. Тож тема дуже близька мені. Я створив [про сучасну російсько-українську війну – ред.] досить масштабний проєкт під назвою «Проєкція». А коли Мар’ян запропонував мені брати участь у цьому проєкті, щоб показувати пам’ять про загиблих, це відразу зрезонувало. Почали думати, як будемо це робити, про поїздки по Україні. Мені було нелегко відірватися від графіка у Франції на кілька двотижневих експедицій. Бувало, що руки опускалися, тому що бракувало фінансів. Добре, що є такі органи як Інститут національної пам’яті, чию підтримку ми відчували", – розповів Білак.

Також фотограф наголосив, що "дуже важливо, що ми витягли цих людей зі статистики. Ми маємо цифри, але вони не говорять про життя людини. Коли ви заходите до рідних загиблих, бачите цей світ, що за цією цифрою є людина, а за нею – родина, яка страждає досі й страждатиме ще тривалий час. Діти загиблих нестимуть цю історію вкоріненою в їхні гени, можна сказати, й передаватимуть своїм дітям. Треба пишатися цими людьми, що були, що є такі українці, які під цим синьо-жовтим прапором віддають своє життя за нашу свободу".

Окрім фотовиставки мистецький проєкт "ПЛЮС 1" має також продовження у вигляді есеїв про загиблих учасників російської-української війни, які написали відомі українські письменники, зокрема, Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

Відкриття дискусійних панелей в межах проєкту "Що таке пам'ятати" почалось з читання есе про Героя України Володимира Рибака — депутата Горлівської міськради, який захищав український прапор при захопленні міста бойовиками "ДНР", за що був жорстко убитий.

Темою першої дискусії стало питання: "Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців?". Спікерами панелі стали очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та голова організації Ukrainian Legal Advisory Group Надія Волкова. Також участь в дискусії взяла мати загиблого захисника Донецького аеропорту Ігоря Брановицького — Ніна Брановицька.

"Важливо посилатись не на політичні заяви чи виступи дипломатів, а на правові рішення. Якщо у нас замість справ про воєнні злочини відкриваються справи про участь у незаконних збройних формуваннях або терористичних організаціях, то вибачте, але це віддаляє нас від можливості гарантовано донести майбутнім поколінням ту історичну правду, яка відбувалася. Це віддаляє нашу можливість справедливості десяткам тисяч постраждалих людей", – наголосила Олександра Матвійчук.

Також вона наголосила на тому, що ухвалення закону про воєнні злочини необхідне, тому що на відмінну від звичайних кримінальних злочинів, вони не мають терміну давності, а відтак — покарання на воєнних злочинців чекатиме навіть через десятиліття.

У перерві між першою та другою дискусією прозвучала ще одна історія загиблого учасника російсько-української війни — капітана 128-ї гірсько-піхотної бригади Миколи Жука, який загинув під час боїв за Дебальцеве.

Темою другої панельної дискусії стала тема «Пошук сучасних традицій вшанування пам’яті». Учасниками дискусії стала низка відомих у цій сфері спікерів: голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко, народний депутат від фракції "Слуга народу" Єгор Черняєв, ветеран та письменник Юрій Руденко, військовий капелан Андрій Зелінський, а також докторка філософських наук Наталія Кривда та керівниця культурного центру НаУКМА Владислава Осьмак.

Голова УІНП наголосив, що кількастолітній вплив спершу Російської імперії, а згодом Радянського Союзу мав на меті знищити пам'ять українців про їхню історію, зокрема про становлення державності.

"Революція Гідності та російсько-українська війна відкриває абсолютно нову сторінку в діяльності Інституту. Ми повинні зробити не лише велику роботу зі збереження та відновлення пам'яті про давнину, але й паралельно зробити все можливе для того, щоб фіксувати живу пам'ять, яка з'являється зараз. Дуже символічно, що ми зараз знаходимося в просторі Музею Революції Гідності. Це теж значною мірою експериментальний майданчик, де великі трудівники та ентузіасти збирають пам'ять, яка уже витікає в минуле. Окрім музею, що знаходиться у віданні Інституту, також існує цілий ряд проєктів, направлених на збереження усної історії, зокрема й про Революцію Гідності та російсько-українську війну", – заявив Дробович.

Також Дробович наголосив, що уже зараз УІНП працює над означенням пам'яті та її символів. Зокрема існує кількатомна серія "Усна історія російсько-української війни" та книга "Дівчата зрізають коси", які фіксують пам'ять про ці події новітньої української історії. Також, за його словами, уже існують розроблені Інститутом проєкти та концепції військово-меморіального цвинтаря, пантеону героїв, військового поховального ритуалу.

"Сьогодні відкрився проєкт "ПЛЮС 1" на Михайлівській площі. Це вдалий приклад того, як потужна ініціатива, що декілька років визрівала та була готова, поєдналась з державною інституцією, яка має ресурс — це реалізувати", – підсумував Дробович.

Завершився захід читанням есе про "кіборга" Андрія Терещенка, який обороняв Донецьке летовище в складі 95-ї окремої аеромобільної бригади.

Також до Дня пам'яті захисників України Жіночий ветеранський рух спільно з Українським інститутом національної пам'яті випустив низку роликів присвячених загиблим жінкам, які брали участь в російсько-українській війні. 

Фото: Ярослав Мізерний, Ігор Чорний, Лариса Лавренчук