У близько половини українців зріс інтерес до історії після повномасштабного вторгнення – соцопитування
Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити, яким є ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.
Соціологічне дослідження реалізували ТОВ «Оперативна соціологія» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи». Опитування проводилося у липні-серпні 2023 року серед дорослого населення (від 18 років) у всіх регіонах України, крім тимчасового окупованих територій. Результати презентували 21 листопада 2023 року в Українському кризовому медіацентрі в Києві.
44,7% опитаних відзначили, що їхній інтерес до історії України значно зріс за останні півтора року. Загалом 66% вважають, що почали цікавитися історією більше або значно більше у порівнянні з періодом до повномасштабної війни.
Ставлення до деколонізації та декомунізації
70,2% опитаних підтримують засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму.
81,8% – підтримують заборону символів російської імперської політики в Україні.
Водночас відрізняється ставлення українців до перейменування населених пунктів, вулиць тощо, названих на честь політичних постатей, повʼязаних із Російською імперією чи СРСР, та на честь діячів російської культури. Ставлення до представників культури мʼякше: перейменування топонімів, що були названі на честь діячів російської культури, підтримують 59% опитаних. Тоді як позитивно ставляться до зміни назв на честь радянських, комуністичних діячів чи політичних, військових діячів Російської імперії 71% опитаних.
У цілому позитивно українці ставляться до повернення історичних назв – 73,4% стверджують про позитивне або скоріше позитивне ставлення.
Окремі блоки дослідження стосувалися оцінки Революції гідності та участі українців у щорічному вшануванні памʼяті жертв Голодомору 1932–1933 років.
Понад половину – 52,6% вважають Революцію гідності подією, яка кардинально змінила хід сучасної історії України; 23,4% – суспільним протестом проти корупції, свавілля силовиків і сповзання в диктатуру; 14,3% – початком сучасної російсько-української війни.
Більшість українців – 71,7% завжди або інколи беруть участь у щорічному вшануванні памʼяті жертв Голодомору 1932–1933 років.
59,7% опитаних зазначили, що запалюють свічку у вікні у день памʼяті в четверту суботу листопада, ще 19,5% – що беруть участь у громадських заходах.
Також опитування стосувалося ставлення українців до реформ, повʼязаних із відзначенням Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та Дня захисників і захисниць України, розуміння перемог і трагедій в історії України, ставлення до окремих російських та українських історичних постатей, сприйняття сучасної російсько-української війни.
«Нам важливо розуміти, як суспільство ставиться до тих чи інших реформ у сфері національної памʼяті. Це допомагає нашій інституції бачити, де є проблемні місця, що потрібно краще комунікувати. Для нас це цінний матеріал, щоб будувати і коригувати свою роботу», – зазначив під час презентації результатів голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
Детальний звіт про результати можна завантажити внизу сторінки.
Участь у презентації та обговоренні результатів також взяли генеральний директор компанії «Оперативна соціологія» Денис Денисенко, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов, офіцер Збройних сил України Андрій Ковальов, історик і сценарист Олександр Зінченко.
Обговорення можна послухати у записі.
Фото Українського кризового медіацентру