У Кривому Розі розповіли, як працювати зі спогадами про Майдан

У Кривому Розі розповіли, як працювати зі спогадами про Майдан

7 травня 2019 року у Криворізькій Міській бібліотеці для дорослих відбулася презентація видавничої серії Українського інституту національної пам’яті «Майдан від першої особи».

У заході взяли участь працівники бібліотечної мережі Кривого Рогу, представники Інституту та учасники проекту «Майдан: усна історія», які займалися збором усних свідчень про події Революції Гідності у місті.

Відкрила захід завідувачка відділу обслуговування бібліотеки Валентина Косих. Вона подякувала Інституту за передані до фондів бібліотеки комплекти видавничої серії «Майдан від першої». До цієї серії входять 2 випуски про столичні події (45 історій Революції Гідності (2015 р.), «Мистецтво на барикадах» (2016 р.) та випуск про події Майдану в регіонах (2017, 2018 рр.).

Запис спогадів про масові протестні акції зими 2013-2014 рр. у Кривому Розі розпочався у квітні 2015 році. Очолила регіональну робочу групу зі збору свідчень доктор історичних наук, професор кафедри філософії і соціальних наук Криворізького національного університету Тетяна Цимбал. До роботи вона залучила своїх колег Ларису Лехан, Юрія Візницю, Любов Скибу, Віру Микольченко та студентів місцевих вишів. Записи проводилися на ТРК «Криворіжжя». Копії цих записів передані на зберігання до Українського інституту національної пам’яті. Фрагменти кількох інтерв’ю увійшли до збірника спогадів «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Тетяна Цимбал розповіла про те, які категорії оповідачів були опитані, як відбувалася координація з ТРК «Криворіжжя» щодо проведення записів. Вона також зауважила про складнощі, що виникли при укладанні хронологічної довідки про місцеві події Революції Гідності. Науковець наголосила, як важливо було зібрати усні свідчення відразу після Майдану, і що це має велике значення як для самих учасників протесту, так і міста загалом – адже в ньому досить сильними є сепаратистські настрої.

Лариса Лехан при опитуванні зосередилася на священнослужителях. Вона як викладач розуміє важливість збереження пам’яті про Майдан, адже на цьому матеріалі можна будувати виховну роботу з молоддю, виховувати в неї патріотичні почуття. Також викладачка поділилася особистісними моментами, розповівши, як глибоко переймався подіями Майдану її син, якому на той час було лише 9 років.

 

Лариса Лехан

 

Юрій Візниця наголосив, що усноісторичні інтерв’ю є джерелами для дослідження подій Майдану – так само важливими, як джерела документального характеру. Усні розповіді відображають суб’єктивний досвід пережиття події і дозволяють поглянути на неї з різних точок зору. Також науковець навів міркування щодо важливості обґрунтування вибірки осіб, які залучаються як оповідачі.

Завідувач сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович розповіла, якою була історія проекту «Майдан: усна історія», якою є специфіка усноісторичних опитувань. За її словами, у відібраних до друкованих збірників спогадах можна знайти глибокі рефлексії, що стосуються вічних людських цінностей. Якщо акцентуватися на них при роботі над спогадами, читачам з різним ставленням до Майдану можна буде зрозуміти, в чому був сенс протестних акцій.

 

Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко і Тетяна Цимбал

Координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Тетяна Привалко повідомила, що за п’ять років існування проекту зібрано 1250 інтерв’ю, які складають окрему тематичну архівну колекцію. Загалом до участі у проекті долучилося 120 осіб: науковці, студенти, музейні та архівні працівники, журналісти. Кожен учасник взяв на себе частинку роботи у реалізації проекту, тим самим розділивши відповідальність за збереження пам’яті про цю подію. За словами Тетяни, усноісторичні проекти мають потужний комунікативний ефект, адже будуються на практиці співучасті між дослідниками і оповідачами.

Видавничу серію Українського інституту національної пам’яті «Майдан від першої» планується використовувати у просвітницьких заходах бібліотеки.

 

Довідково:

Збірники спогадів «Майдан від першої особи» можна отримати на безоплатній основі, надіславши листа в УІНП (http://memory.gov.ua/news/yak-bezkoshtovno-otrimati-informatsiini-materiali-institutu)

Також його можна завантажити за посиланнями:

МАЙДАН ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ 45 ІСТОРІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

МАЙДАН ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. МИСТЕЦТВО НА БАРИКАДАХ

МАЙДАН ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР. ВИПУСК 3, ЧАСТИНА 1

МАЙДАН ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР. ВИПУСК 3, ЧАСТИНА 2

Матеріали по темі