Український інститут національної пам’яті ініціював створення усноісторичного клубу, метою якого є обмін досвідом популяризації матеріалів усної історії. Перше засідання клубу відбулося 20-21 червня в Запорізькому національному університеті (ЗНУ).
До участі у заході були запрошені науковці, вчителі, архівісти, журналісти, громадські активісти, фахівці різних галузей, які мають досвід роботи з усноісторичними джерелами.
На відкритті засідання виступили проректор з наукової роботи ЗНУ Геннадій Васильчук; декан історичного факультету Володимир Мільчев; завідувачка кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін, директорка Інституту усної історії Юлія Головко; координаторка регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті Тетяна Привалко.
Засідання проходило за такими панелями: усноісторичні проекти: український досвід; архіви усної історії: ступінь відкритості; усна історія в музейному та освітньому просторах; усна історія: вихід з академічного простору.
У заході взяли участь люди, які безпосередньо займаються реалізацією усноісторичних проектів, та тих, що дотичні до усної історії.
Юлія Головко розповіла про те, як упродовж 19-ти років у ЗНУ здійснюється проект «Усна історія Степової України». У ньому задіяні викладачі кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін та студенти. Під час роботи над проектом була напрацьована оптимальна методика, яка стала у нагоді для реалізації багатьох інших усноісторичних опитувань.
Юлія Головко
Доцент кафедри новітньої історії України ЗНУ Олексій Штейнле розказав про проект «Усна історія російсько-української війни 2014 - ....», який реалізується спільно з УІНП. Завідувач сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович представила усноісторичні проекти Інституту. Начальник відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу НАДУ Ярина Лазар – результати власного проекту з дослідження історії культурно-просвітницького товариства «Вертеп».
Під час заходу відбулася екскурсія до Запорізького обласного краєзнавчого музею, де його директор Михайло Мордовський розповів про експозиції, присвячені Революції Гідності та сучасній російсько-українській війні, де використані усні історії учасників цих подій.
Координаторка освітніх програм харківського Центру гендерної культури Світлана Губіна та науковий співробітник Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро) Олена Іщенко повідомили про те, як в експозиціях їхніх установ представлені усні свідчення та які відгуки про них мають відвідувачі.
Про місце і значення усної історії в освітньому просторі можна було почути з виступів вчителя історії Запорізького багатопрофільного ліцею «Перспектива» Дмитра Секиринського; доцента кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ольги Сирцової; заступниці директора з навчально-виховної роботи Юльївського НВК Людмили Фокіної.
Про вихід усної історії з академічного простору йшлося у доповідях завідувача кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігоря Лимана, співзасновниці «Інша Освіта / Insha Osvita», фасилітаторки міжнародної тренерської мережі «Theodor-Heuss-Kolleg» Каріни Фурси.
Педагог, режисерка київського PostPlayТеатру Галина Джикаєва поділилася, якими можуть бути усні історії в документальному театрі. Для прикладу вона розповіла про роботу над виставами «Сіра зона», «Ополченці» та «Дівчата-Дівчата».
Галина Джикаєва
Як формуються архіви усної історії, яким чином вони організовані та як представлені в інтернет-просторі йшлося у виступах доцента кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін ЗНУ, голови правління Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького Сергія Білівненка; провідного історика міжкафедральної лабораторії «Центр усної історії» Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталії Дробкової; заступниці директора Центру юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Анни Прохорової та співробітниці Інституту національної пам’яті Тетяни Привалко.
Сергій Білівненко
Модерували проведення панелей Тетяна Ковтунович, Сергій Білівненко та доценти кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін ЗНУ Ірина Савченко і Роман Молдавський.
Учасники клубу також розпочали обговорення можливості подальшої співпраці та перспективних форм оприлюднення усних оповідей. Наступне засідання усноісторичного клубу відбудеться в Чернівцях, 26-27 вересня.