Український інститут національної памʼяті відзвітував про роботу у 2023 році
22 лютого 2024 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся публічний звіт Українського інституту національної памʼяті. Результати роботи центрального органу виконавчої влади за 2023 рік представив заступник Голови Інституту Володимир Тиліщак.
Він розповів, що Інститут виконав 93% пунктів Плану роботи на 2023 рік та презентував аудиторії напрацювання і результати за ключовими напрямками діяльності установи.
Одним із пріоритетних напрямків у 2023 році було переосмислення російської імперської спадщини та усунення з публічного простору символіки, яка пропагує Російську імперію, Радянський Союз, Росію. На виконання ухваленого у 2023 р. закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Інститут забезпечив створення та сформував склад Експертної комісії з питань приналежності об’єктів до символіки російської імперської політики. Комісія розпочала роботу у 2023 році. Також співробітники Інституту консультували органи влади і самоврядування, установи, організації, громадян щодо законодавства і процедур у цій сфері.
Інститут продовжив працювати над підходами до меморіалізації російсько-української війни. Спільно з Музеєм Революції Гідності та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні підготував методичні рекомендації для місцевих громад щодо збереження і вшанування памʼяті учасників, жертв і подій російсько-української війни. Також Інститут взяв участь у консультаціях та опрацюванні нормативно-правових актів, необхідних для початку будівництва Національного військового меморіального кладовища.
Для фіксації подій війни Інститут із партнерами продовжив роботу над інтерактивною картою Ukraine.War.Today, Віртуальним музеєм російської агресії, збором і збереженням усних свідчень про війну. Започаткував збір інформації про мужні та праведні вчинки цивільного населення під час повномасштабного етапу війни.
Інститут координує діяльність Національної комісії з реабілітації. У 2023 році комісія реабілітувала 571 особу, серед них – режисера і сценариста Сергія Параджанова. Визнано потерпілими від репресій 182 особи.
У 2023 році Інститут долучився до відзначення понад 25 памʼятних дат державного рівня і річниць важливих подій. Організував чи був співорганізатором близько 60 проєктів і заходів до памʼятних дат. Зокрема, Україна і світ вшанували памʼять українців – жертв сталінського геноциду у 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років.
Організація публічних заходів, спрямованих на популяризацію історії України та подолання російської історичної пропаганди, залишається щорічним напрямком роботи Інституту. Самостійно чи у партнерстві Інститут провів близько 70 публічних зустрічей, дискусій, лекцій у Києві та регіонах в офлайн та онлайн форматах. Новим публічним проєктом у 2023 році стала серія тематичних зустрічей «Історія та сучасність українських військових звитяг». Також новим напрямком стали онлайн-зустрічі з представниками громадських організацій, створених українцями за кордоном, з метою презентації для них проєктів Інституту, які можуть бути корисними у їхній просвітницькій діяльності.
Інститут брав участь у створенні чи був партнером в експонуванні 10 виставкових проєктів. Виставки Інституту, створені у попередні роки, експонувалися на 14 локаціях в різних регіонах України та за кордоном.
Інститут продовжив надавати наукову та методичну підтримку у сфері національної памʼяті органам центральної та місцевої влад, представникам освітньої, музейної, бібліотечної сфер. Також у 2023 році команда Інституту розробила проєкт закону «Про засади державної політики у сфері національної памʼяті Українського народу».
Щоб дослідити, яким є ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті та як вони оцінюють діяльність Інституту, було проведене загальнонаціональне соціологічне дослідження. Результати показали зростання інтересу до історії після повномасштабного вторгнення, значну підтримку засудження СРСР як тоталітарного режиму, заборони символів російської імперської політики в Україні, повернення історичних назв.
У міру наявних ресурсів Інститут докладав зусиль для посилення міжнародного співробітництва. Викликом у діяльності Інституту у 2023 році був недостатній обсяг передбачених у державному бюджеті видатків на проведення заходів з реалізації державної політики у сфері національної пам’яті. Також значним викликом залишається брак кадрового ресурсу, оскільки частина співробітників Інституту від початку повномасштабного вторгнення перебуває у лавах Збройних сил України, у тому числі Голова Інституту.
Також під час публічного звітування Інститут презентував ролик, що розповідає про місію і ключову діяльність установи: