В Україні презентували один з найбільших архівів про жертв нацизму (ВІДЕО)

В Україні презентували один з найбільших архівів про жертв нацизму (ВІДЕО)

25 червня українській аудиторії представили можливості пошуку інформації про жертв нацизму в Архівах Арользена.

Це один із найбільших у світі архівів стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування. Онлайн-презентацію співробітники Архівів Арользена організували у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії України Національної академії наук України.

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші роки після Другої світової війни Міжнародна служба розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозила документи нацистських державних організацій, місць ув’язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб. З’ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку впродовж багатьох десятиліть. З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву цієї служби в реєстр всесвітнього документального спадку «Пам’ять світу». Нині документальні свідчення на колишніх в’язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць, мешканців «ді-пі»-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів.

Уперше громадяни сучасної України мали справу з зазначеними архівами ще в 1990-ті роки, куди зверталися, щоб підтвердити своє перебування в нацистському ув’язненні чи на примусовій роботі. Це було потрібно, щоб отримати від урядів ФРН та Австрії гуманітарну допомогу жертвам нацизму. Зараз архівні фонди становлять інтерес як для тих, хто цікавиться історією своїх родин у роки Другої світової війни та шукає інформацію про родичів, так і для науковців та дослідників. Завдяки онлайн-платформі пошук відомостей став значно доступнішим та оперативним.

«Цього року минуло 80 років від нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Ми хотіли нагадати про цю подію, але не через призму бойових дій, а поговорити про проблему пошуку інформації про людей, які пропали безвісти під час Другої світової війни, які перебували в різних місцях ув’язнення. Тобто звернутися до теми війни з точки зору окремої людини», – зазначила модераторка презентації Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ.

У межах презентації співробітниця відділу розшуку Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань «Архіви Арользена» Марія Ільків розповіла про історію створення й діяльність центру та презентувала проєкти E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory.

Електронний гід (E-Guide) – онлайн-інструмент, який надає пояснення до архівних документів, чим спрощує роботу з ними. Доступний за посиланнями:

Метою проєкту «Вкрадена пам’ять» (#StolenMemory) є повернення особистих речей колишніх в’язнів концтаборів їхнім нащадкам. Часто ці речі – єдина чи остання згадка про людину для рідних. Наразі ідентифіковані 67 конвертів з речами жертв нацизму, які походять з України. Станом на сьогодні родичам в Україні повернуто 6 таких конвертів. Щоб пришвидшити повернення речей, співробітники Архівів Арользена заохочують долучатися до пошуку родин.

Проєкт «Кожне ім’я важливе» (#EveryNameCounts) залучає волонтерів з усього світу, щоб додавати імена з архівних документів до системи пошуку на онлайн-платформі Архівів Арользена. Це робить можливим пошук документів за конкретними іменами в онлайн-архіві. Цей проєкт стартував на початку 2020 року. За цей час до нього долучилися понад 20 000 волонтерів з усього світу, які опрацювали понад 4 млн документів. Як стати волонтером, за посиланням: https://enc.arolsen-archives.org/en/about-everynamecounts/

Безпосередньо про структуру архівних фондів і можливості пошуку інформації в них під час презентації розповіла наукова співробітниця Архівів Арользена, архівістка Ганна Легун. Вона також показала, які є інструменти пошуку на онлайн-платформі архіву, та звернула увагу на особливості, наприклад, в написанні імен, з якими можуть мати справу користувачі з України. Детально можна прослухати в записі презентації на ютуб-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Посилання на онлайн-архів:

Також участь у презентації взяли Гіора Цвіллінг, заступник начальника архівного відділу, й Анна Маєр-Осінскі, менеджерка міжнародної співпраці Архівів Арользена. Вони відповіли на запитання слухачів, зокрема щодо потенційної співпраці з українськими інституціями.

Якщо у вас є запит до Архівів Арользена, можна звернутися за контактами: