Як розповідати про російсько-українську війну у музеях: УІНП провів воркшоп для працівників культури та освіти
6-7 грудня 2021 року відбувся воркшоп присвячений концептуальним підходам до музеєфікації російсько-української війни.
Участь у воркшопі, який тривав два дні, взяли 108 учасників з усієї України, серед яких переважна більшість представники музеїв, а також освітніх центрів, державних установ, органів місцевого самоврядування.
Начальниця управління інституційного забезпечення політики національної пам`яті Українського інституту національної пам’яті Наталія Іванченко зауважила, що воркшоп покликаний забезпечити захист Україні в гібридній війні з Росією на інформаційному фронті потенціалом музейних інституцій.
“Музеї в певному сенсі також «воїни» в інформаційному полі бою, які покликані шукати всі можливі інструменти для налагодження діалогу в суспільстві, для спростування маніпуляційних закидів ворожої пропаганди. На сьогоднішній день практично кожен краєзнавчий музей містить експозицію, присвячену подіям російсько-української війни, які склались як відповідь на виклик часу. Переважна більшість таких експозицій на сьогодні сформовані як меморіальні. І це зрозуміло, адже музеї мають правило музеєфікувати вже завершені історичні події з цілої низки причин. Але інформаційна війна змушує змінювати ракурс погляду, загострює необхідність створення експозицій, що забезпечували б право на правду своїм громадянам, іноземцям. Війна та окупація українських територій на сході та півдні загострили необхідність створення майданчиків для діалогу та тему "гарячої" історії. І музеї мають потенціал як найбільш вдалий простір для таких дискусій", - пояснила посадовиця,
Під час презентації створеного УІНП спільно з партнерами Віртуального музею російської агресії, голова УІНП Антон Дробович зазначив, що "є три ключові засади музеєфікації російської-української війни. Перша – це усвідомлення, що війна триває, а отже будь яка експозиція буде незавершеною. Друга – метою музеєфікації війни є історична правда про складну, гарячу історію. Третя – кожна музейна експозиція, яка буде створена, може служити засадам перехідного правосуддя".
Також серед обговорюваних тем були робота з музефікацією “гарячої історії”, питання періодизації та термінології російсько-української війни, практики вшанування пам'яті загиблих військових у російсько-українській війні. Про створення дитячих програм в музеях про війну розповаіли представники Національного музею історії України у Другій світової війні Дмитро Гайнетдінов та Катерина Барановська. А доповідь завідувачки відділу обліку музейних предметів та колекцій Національного музею історії України у Другій світовій війні Ярослави Пасічко про особливості музейного комплектування та обліку стала особливо корисною для фахових зберігачів та фондових працівників музеїв.
Особливо корисним практичним досвідом зі створення експозицій про АТО/ООС поділилися заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко та заступниця директорки Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького Валерія Лавренко.
Музейна експертка Анастасія Гайдукевич-Качуро та куратор компанії «Амузеум» Андрій Качуро розповіли про проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні “Український Схід”. Зокрема експерти сфокусувались на питанні мови та тональність музейного говоріння про війну та поділились досвідом збору експонатів під час музейної експедиції при підготовці виставкового проєкту «Український Схід".
Тема музейної просторової та інформаційної інклюзивності, доступності була висвітлена запрошеною до участі спеціалісткою з питань фізичної доступності в урбан-бро Big city lab, архітекторкою Сонею Брем та заступником директора з адміністративно-господарської роботи Донецького обласного краєзнавчого музею Олександром Мовчаном.
У другий день було проведено 3 воркшопи для практичного напрацювання музейного інструментарію для новостворюваного музею російсько-української війни в Донецькій області. Практична робота зосереджувалася на створенні наукової концепції, напрацюванні принципів формування фондової колекції та можливих художніх рішеннях майбутньої експозиції. Працювали 2 офлайн-студії в Києві і Краматорську, а також всі охочі – онлайн. Напрацьований інструментарій може бути використаний для створення часткових експозицій, тематичних виставок кожним музеєм.
Воркшоп «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни» підготували Український інститут національної пам’яті, Донецька обласна державна адміністрація, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та Донецький обласний краєзнавчий музей. Окремий внесок в організацію воркшопу зроблено Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та компанією «Амузеум».