Декомунізація
Процес переосмислення спадщини комуністичного режиму та вилучення елементів комуністичної ідеології з символічного простору України розпочався задовго до Революції гідності, однак набув системності після ухвалення 9 квітня 2015 р. Закону України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».
Цей закон входив до так званого «декомунізаційного пакету». Відповідні законопроєкти були ініційовані Українським інститутом національної пам’яті. Всі закони «декомунізаційного пакету» були ухвалені одночасно і підписані Президентом України 15 травня 2015 р. Вони набули чинності наступного дня після опублікування – 21 травня того ж року.
FAQ. Усе, що ви хотіли дізнатися про декомунізацію
Виконання декомунізаційного законодавства передбачає ухвалення та реалізацію рішень, зокрема, заміну назв об’єктів, які складають систему адміністративно-територіального устрою України, інших географічних об’єктів, юридичних осіб тощо у разі, якщо вони містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Список осіб, які підпадають під декомунізаційне законодавство, створений істориками для зручності місцевих громад (звертаємо вашу увагу, що перелік не претендує на вичерпність).
На виконання закону було перейменовано низку населених пунктів, районів, районів у містах та об’єктів міської топоніміки (вулиць, площ тощо).
Детальніше про результати цього процесу:
Декомунізація назв населених пунктів та районів України: підстави, процес, підсумки
Перелік нових і старих назв населених пунктів
Понад 50 тисяч вулиць змінили назви впродовж 2016 року
Довідник «Як перейменувати вулицю»
Також на виконання закону за рішенням органів влади з публічного простору усуваються зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму: «Що й чому перейменовувати і демонтувати. Збірник матеріалів».
Інфографіка з підсумками декомунізації до 5-річчя від початку системної реформи на державному рівні.