«Локальна пам'ять»: Всеукраїнський форум на Чернігівщині та інші новини з регіонів

Всеукраїнський патріотичний форум на Чернігівщині, декомунізація на Полтавщині, відкриття виставки в Дніпрі, пошукові роботи в Одесі та фестивальне літо на Волині, а також інші новини з регіонів у сорок третьому інформаційно-новинному дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".

4-6 серпня на території дитячого табору «Дивосвіт» у селищі Седнів Чернігівської області відбувся Всеукраїнський національно-патріотичний форум «Сіверська брама».

Учасниками зібрання стали представники громадськості з 16-и областей України, які прибули в Седнів для обміну досвідом, напрацювання ідей та ініціатив з метою реалізації програми національно-патріотичного виховання. Організаторами заходу стали Департамент сім'ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА, Чернігівський обласний молодіжний центр за підтримки Міністерства молоді та спорту України.

У перший день роботи форуму презентовано фотовиставку про історію боротьби військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа, а наступного дня тривали напружені й плідні дискусії про пластовий рух, цивільно-військове співробітництво в системі національно-патріотичного виховання, військово-патріотичне виховання на прикладі Фастівського клубу «Каскад» та інші. Засадам патріотичного виховання була присвячена дискусія на тему «Локальний патріотизм в громадянській освіті». Академічний характер, на перший погляд, цього обговорення, зацікавив учасників, бо нерозуміння термінології та суті, критеріїв визначення хто український герой, а хто ні, здатні не тільки звести нанівець всі зусилля, а навіть дати негативний результат.

«Назва форуму "Сіверська брама" — символізує соборність України та готовність її захистити. Чернігово-Сіверщина — одна з брам оборони нашої країни–фортеці перед гібридною агресією Російської Федерації. І найголовніше, треба ставити за мету, щоб громадяни, насамперед молодь, навіть без пояснень розуміли цей символізм», — резюмував на одній з дискусій регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко.

Фото: Північно-східний відділ УІНП

2 серпня на території меморіального комплексу «Жертвам нацизму» в урочищі «Подусівка» Чернігова відбувся меморіальний захід вшанування пам’яті жертв геноциду ромів під час Другої світової війни. Він проходив біля меморіального знаку на місці одного з найбільших в Чернігівської області розстрілів. 

У заході взяли участь представники обласної влади, члени ромської громади й інших громадсько-культурних товариств Чернігівщини, громадськість міста та області. До участі у заході долучились також народний депутат України Сергій Гривко та депутат Чернігівської обласної ради Іван Дементов.

«Знищення нацистами ромської національної меншини на Чернігівщині — найбільше в Україні. За даними дослідників, в нашій області карателі вбили стільки, скільки в усіх країнах Балтії разом. 2 серпня — не тільки міжнародна пам’ятна дата. Саме в цей день в 1942 році нацисти на цьому місці почали масовий розстріл ромів виключно за їхню національну приналежність. Пам’ять про цей злочин, вшанування його жертв— не просто наше відношення до таких подій минулого. Це й піднесення цінності людського життя, засудження злочину, який не має виправдання. Наш обов’язок виховання у громадян, насамперед молодої генерації нетерпимості до будь-яких ідей та висловлювань, спрямованих на розпалення національної чи релігійної ворожнечі», — наголосив регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко.

Учасники мітингу-реквієму поклали живі квіти до пам'ятного знаку жертвам нацистського геноциду ромів. Священник Катерининської церкви Чернігівської єпархії ПЦУ отець Миколай відправив заупокійну літію.

Фото: Північно-східний відділ УІНП

На Полтавщині з ініціативи громадськості та Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП перейменовують топоніми, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Зокрема, йдеться про вулиці на честь радянської космонавтки Валентини Терешкової – депутатки Верховної Ради СРСР VII – XI скликань, у 1971 – 1990 роках, члена ЦК КПРС, у 1974-1989 роках депутатки і членкині Президії Верховної Ради СРСР. 

«Парадоксально, але факт: досі у Кобеляцькій, Машівській та Гадяцькій територіальних громадах всупереч декомунізаційному законодавству зберігалися вулиці, названі іменем депутатки Державної думи РФ Валентини Терешкової, яка голосувала за підтримку агресії Росії проти нашої держави і окупацію українського Криму», - розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

5 серпня у будинку-музеї ім. Дмитра Яворницького відбувся інформаційно-просвітницький захід присвячений 81-річниці від дня смерті українського історика Дмитра Івановича Яворницького.

На заході були присутні місцеві історики, краєзнавці та представники громадськості. Директорка музею Яна Тимошенко провела для присутніх екскурсію та розповіла про видавничо-просвітницьку діяльність колективу музею. Декан історичного факультету Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Сергій Світленко прочитав лекцію про життєвий та творчий шлях Дмитра Яворницького. У заході взяв участь головний спеціаліст Південно-східного відділу УІНП Станіслав Дуб.

6 серпня 2021 в сквері імені Героїв в м. Дніпро відкрилася виставка "Злам на сході. Життя змінюється. До 30-річчя возз’єднання Німеччини". 

Виставка підготовлена Федеральним фондом з дослідження диктатури СЄПН разом з уповноваженим Федерального уряду у справах нових федеральних земель. Організаторами заходу стали Генеральне консульство ФРН в Донецьку з офісом у Дніпрі, Південно-східний міжрегіональний відділ УІНП, Дніпровська міська рада.

Генеральний консул Таня Байєр розповіла про виставку та її характерні особливості та мету. Начальник Південно-східного міжрегіонального відділу УІНП Ігор Кочергін зазначив, що Німеччина та Україна мають багато спільного в своїй історії і проходять шлях формування ідентичності на новому етапі історичного розвитку. Присутній на заході міський голова Борис Філатов подякував за відкриття виставки саме в Дніпрі, який нині є форпостом України на сході.

Фото: Південно-східний відділ УІНП

6 серпня в Історико-краєзнавчому музеї ім. О. Коваля Підгородненської міської ради відбувся інформаційно-просвітницький захід “Дисидентський рух в Україні (на матеріалах Січеславщини)”. 

Захід організований Підгороднянським історико-краєзнавчим музеєм ім. О. Коваля. Вступну промову проголосила представниця міської ради Галина Кузьменко. Присутнім продемонстровали документальний фільм «Ігрень» про каральну психіатрію часів СРСР, створений за участі Південно-східного відділу УІНП.

Головний спеціаліст Південно-східного відділу Станіслав Дуб розповів про січеславських дисидентів, закцентувавшись на діяльності Миколи Кучера, подвигу Василя Макуха, публіцистичній та творчій діяльності Івана Сокульського.

7 серпня в Херсоні, в межах проведення культурно-просвітницького фестивалю "З країни в Україну" відбулася панельна дискусія Українського інституту національної пам'яті та Галузевого архіву національної пам'яті на тему реалізації державної політики національної пам'яті та перспективи запуску процесу деколонізації.

В програмі дикусії взяли участь представники УІНП Роман Кулик, Павло Подобєд, співробітник Південного міжрегіонального відділу УІНП Олександр Городилов, керівник Галузевого архіву національної пам'яті Ігор Кулик, херсонський історик, краєзнавець, громадський діяч Олексій Паталах.

Представник Південного міжрегіонального відділу УІНП Олександр Городилов під час свого виступу зазначив, що мешканцям південної України загалом і Херсонщини зокрема треба в доступній формі надавати більше інформації зі справжньої історії, яка прямо заперечує міфи російської пропаганди про Новоросію і "дике поле".

«Коли ми на загал стали говорити про Ханську Україну, що існувала в межах Єдисанської ногайської землі, що належала Кримському ханству і Османської імперії - ми відчули брак інформації про ці землі через загальноприсутній міф про Новоросію. Але у мешканців південної України природним чином поставали питання: невже між розвинутою еллінською цивілізацією на берегах Чорного моря та причорноморських лиманів і Російською імперією тут нічого не було? І коли люди отримують вичерпні відповіді на свої питання - міф про Новоросію і месіанську роль в освоєнні цієї території одразу зникає. Тому питання деколонізації на законодавчому рівні нині мусить бути на порядку денному в державі», - заявив Олександр Городилов.

Фото: Південний відділ УІНП

Пошуківці встановили вже шість могильників на спецоб'єкті НКВС на 6 км. Овідіопольської дороги в Одесі. 

За інформацією дослідників, про кількість решток людей говорити зарано, бо розстрільні траншеї не розкопуються, а лише з поверхні фіксуються їхні розміри й масштаби. Рештки людей перебувають на глибині 1,6 м., на 30 см. присипані землею, а потім сміттям. Саме так приховували свої злочини комуністи в Одесі.

Нагадаємо, вперше про це місце масових розстрілів комуністами одеситів заговорили під час румунської окупації Одеси. Згодом ще раз місце частково було вивчене, а рештки людей перепоховані на Західному цвинтарі Одеси. Тепер же пошуково-дослідна група має встановити реальні масштаби трагедії і, по можливості, встановити межі полігону.

Фото: Олександр Бабіч

11 серпня у кафедральному соборі Різдва Христового Одеси відбулась традиційна щомісячна панахида за українськими воїнами, загиблими в липні 2021 року в зоні проведення операції об'єднаних сил захищаючи цілісність і незалежність України.

Панахиду відправив єпископ Одеський і Балтський Афанасій (Яворський) . Йому співслужили протоієрей Ярослав Бугринець та диякон Олексій Пегасін. У липні 2021 року Україна втратила семеро військових: Юрій Письменний, Богдан Бродовський, Євгеній Курасов, Володимир Яськів, Андрій Беляєв, Олександр Горбенко, Дмитро Сивоконь.

Помолитися та віддати шану загиблим українським захисникам прийшли співробітники Південного міжрегіонального відділу УІНП Уляна Громович та Олександр Городилов, начальник відділу Одеської області Міністерства у справах ветеранів Микола Сторожук, представник ГО “Ветеранс ХАБ ОДЕСА” Оксана Харітонова, учасники АТО, волонтери та громадськість.

Фото: Південний відділ УІНП

10 серпня у межах проведення Всеукраїнської акції "Наша незалежність. Марафон 30” у “Veterans HUB ODESA” відбулася зустріч з напрацювання інноваційних ідей та пропозицій за темою "Національно- патріотичне виховання молоді. Партнерство як ресурс".

Свої думки та тези під час зустрічі висловили молоді лідери Одеського регіону, ветерани АТО, представник Південного міжрегіонального відділу УІНП Олександр Городилов, співробітники комунальних установ та обласної державної адміністрації.

За результатами зустрічі виокремлено пропозиції щодо новітніх форм та методів проведення заходів у сфері національно-патріотичного виховання з активним залученням молоді регіону.

Фото: Південний відділ УІНП

9 серпня начальник Центрального міжрегіонального відділу Богдан Галайко, як член Координаційної ради  з питань національно-патріотичного виховання при Вінницькій ОДА, взяв участь у тренінгу-обговоренні  «Яким повинно бути національно-патріотичне виховання?» у молодіжному центрі «Квадрат».

У заході взяли участь представники громадських організацій Вінницької області, працівники Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА, КЗ ВОМЦ «Квадрат» тощо. Фасилітатор Віталій Бєлов провів кілька зустрічей з молоддю різного віку та озвучив свої думки щодо проблемних моментів системи національно-патріотичного виховання.

Учасники зібрання обговорювали яким має бути національно-патріотичне виховання та як допомогти ГО зробити свої проєкти цікавими та доступними як для молоді так, і ширшого кола громадян України. Богдан Галайко наголосив, що без національної пам’яті та знання історії українського народу складно говорити про національно-патріотичне виховання й вони мають слугувати фундаментом при творенні нових проєктів.