«Локальна пам'ять»: демонтаж радянської символіки на Полтавщині та інші новини з регіонів

17 вересня у Чернігові відзначено 161-у річницю від дня народження видатного українського письменника Михайла Коцюбинського.

Обласний захід проведено біля його могили на Болдиній Горі за участі представників громадськості, творчих спілок й організацій, органів влади, Українського інституту національної пам’яті. 

1 жовтня у Чернігові відбулись пам’ятні та просвітницькі заходи до Дня захисників та захисниць України. 

Біля пам’ятного знаку «Вічна слава Героям, полеглим за свободу та незалежність у війні з російським агресором» представники органів влади, Сил оборони, ветеранської спільноти, громадськості, Українського інституту національної пам’яті взяли участь в урочистому обласному меморіальному заході.

Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять за всіма загиблими українцями, які віддали своє життя у війні за незалежність України проти російського агресора, та поклали квіти до меморіального знаку. «Прапор Надії», який замайорів поруч із Державним прапором України, підняв колишній військовополонений, воїн 119 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО «Північ» Сергій Маценко.

Напередодні пам'ятної дати, в університеті «Чернігівська політехніка» Український інститут національної пам’яті, оперативне командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, Музей історії та кафедра філософії і суспільних наук університету організували круглий стіл для першокурсників. 

Регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко нагадав, що вшанування українських захисників на на Покрову, як тяглість української військової традицій, в Чернігові відбулось ще у 1992 році з ініціативи місцевих активістів з «Просвіти» та Народного Руху. 

У Прилуках Чернігівської області відкрились виставку присвячену тому, як локальна спадщина відображена у нових назвав вулиць, які зв'язились в результаті процесі позбавлення від російської імперського та радянського тоталітарного минулого. Проєкт реалізовано Прилуцьким краєзнавчим музеєм імені В.І. Маслова та ГО «Млин часу» за підтримки Українського культурного фонду.

Експозиція являє собою інтерактивний простір, який поєднує банерно-пересувну виставку та відео і аудіоролики, які розповідають про 50 нових топонімів у Прилуках. 

Під час відкриття виставки Тетяна Зоць, модератор заходу, директорка Прилуцького краєзнавчого музею імені В.І. Маслова, подякувала Українському інституту національної пам’яті та його Голові Олександру Алфьорову за методичні рекомендації та матеріали, підтримку, які дуже допомогли в реалізації цього проєкту. 

Своєю чергою регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко зазначив, що саме такі дії на місцевому рівні сприяють формуванню спільного розуміння минулого шляхом відновлення та збереження національної пам’яті, підтримки досліджень з історії України та її популяризації для зміцнення єдності українського народу. 

Українського інституту національної пам’яті і за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка організував просвітницьке зібрання до 150-річчя хорового диригента, композитора, культурного дипломата Української Народної Республіки Олександра Кошиця. 

Перед присутніми промовляв представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він наголосив на важливості популяризації таких постатей як Олександр Кошиць, для відновлення національної пам’яті. 

Програма просвітницького зібрання поєднала історичні розповіді, мистецтво хорового співу, звучання пісень у обробці Кошиця. Академічний хор Полтавського коледжу мистецтв ім. Лисенка, під орудою Ганни Оксениченко, виконав духовний гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Хорове оброблення для неї виконав саме Олександр Кошиць.

За ініціативи Олега Пустовгара також відбувся показ документального фільму виробництва «Суспільне. Культура» «Щедрик проти руского міра».

На Полтавщині продовжується демонтаж пам'ятних знаків російської імперської та радянської тоталітарної спадщини. 

У Миргородському районі демонтовано знаки у низці сіл. Так, у селі Слобідка демонтовано об’єкт під назвою «Знак на місці загибелі голови більшовицького комітету Денисенка Н.Е.», у селі Дібрівка - «знак І.Ф. Проценку, працівнику політвідділу МТС по боротьбі з бандитизмом, вбитого куркулями», а в селі Кибинці споруду «Борці за владу Рад»; у Шишацькій селищній громаді «Знак на честь першого секретаря комсомольської організації села Андрія Євдокимовича Таранцова першого голови комуни "Червоний юнак", який загинув від рук куркулів». Також демонтовано знак «Борець за владу Рад кулеметник бронепоїзда»  у селі Петрівка-Роменська. Також у селі Книшівка демонтовано дерев’яний будиночок та анотаційну дошку з пропагандистськими комуністичними написами присвяченими радянському тоталітарному минулому. 

У селі Більськ Котелевської селищної ради демонтовано два незаконні об’єкти. Це «Пам'ятний знак на мiсцi загибелi комісара Бiльського червоногвардійського загону T. Малохлiба» та «Пам'ятний знак на честь червоногвардiйців - односельчан, шо полягли в боротьбі за радянську владу». У часи СРСР комуністи ними маркували публічний простір села Більськ. 

Також демонтаж відбувся у Лубенському районі. Так, комунальні служби Пирятинської міської територіальної громади Лубенського району  демонтували із стели «Учасникам громадянської війни» у центрі Пирятина комуністичну символіку-барельєф «Борцям за власть совєтов» та написи, які прославляли учасників встановлення радянської влади у Пирятинському повіті. Окрім того в Оржицькій громаді району демонтовано елементи комуністичної символіки-макетів і барельєфів орденів СРСР з обеліску пам'яті Другої свтіової у селищі Оржиця та зі стел у селах Новий Іржавець та Старий Іржавець. 

У місті Глобине Кременчуцького району демонтовано «пам’ятний знак комсомольцям 20-х років», а у парку третьої черги міста Кременчук демонтовано об’єкт «пам’ятний знак на честь 60-річчя ВЛКСМ». А в самому Кремечуці на меморіалі воїнам Другої світової війни демонтовано застарілі і встановлено нові дати початку цієї війни. 

Також у центрі міста Решетилівка з обеліску на честь українців-борців із нацизмом теж прибрано макет ордена СРСР і натомість встановлено Державний Герб України

Демонтаж здійснено у межах виконання закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

11 вересня в Луцьку у Волинському краєзнавчому музеї відбувся вечір пам’яті до 100-річчя Мелетія Семенюка – офіцера УПА, в’язня радянських таборів, учасника Норильського повстання, засновника Братства вояків УПА.

На захід завітала студентська та шкільна молодь, а також ті, хто знав Мелетія Семенюка. Представниця УІНП Леся Бондарук, ознайомила присутніх із біографією борця за незалежність України, показала фотографії з його сімейного архіву і уривок з відеоспогадів. 

Споминами про спільну дружбу і діяльність поділилися офіцер, педагог, громадський діяч Василь Кушнір, історик і військовослужбовець Сергій Годлевський, письменник і видавець Андрій Криштальський та інші. Усі учасники заходу у своїх виступах підкреслили великий внесок Мелетія Семенюка у національно-визвольну боротьбу, у національне виховання молоді, у вшанування пам’яті членів ОУН і УПА в Україні і за кордоном.

2 жовтня в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася фотовиставка «Не народжені для війни», організована об’єднанням родин безвісти зниклих, полонених та полеглих військових 82-ї окремої десантно-штурмової бригади «Завжди перші 82 ОДШБр».

Відкрив виставку в.о. директора музею Юрій Слюсар. З вітальними словами до відвідувачів звернулися : Уляна Громович, головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП; Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації; Олександр Музичко, д.і.н., доцент, Наталія Петрова к.і.н, доцент; організатори виставки.

Мета виставки – нагадати кожному: ці люди не народжені для війни. Вони віддали своє життя і свободу, аби ми могли жити у мирі. Виставка працюватиме до 25 жовтня.

19 вересня, відбулась презентація збірки практичних завдань для проведення годин спілкування з краєзнавства (1–4 класи) та збірки «Діалоги про Херсон та херсонців». Підготували матеріали для вчителів фахівці КУ “Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників" Херсонської міської ради.

В презентації взяла участь головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної Уляна Громович, яка виступила з вітальним словом та зазначила , що у сучасних умовах російсько-української війни, коли освітній процес у багатьох регіонах відбувається в дистанційному або змішаному форматі, надзвичайно важливо мати якісні матеріали, що сприятимуть підтримці мотивації учнів, розвитку їхньої пізнавальної активності та формуванню ціннісних орієнтирів.

2 жовтня відбулась зустріч магістрів факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова  та фахівчині Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Уляни Громович. 

Учасники зустрічі ознайомилися з основними напрямами діяльності Інституту, зокрема роботою над збереженням національної пам’яті, формуванням української ідентичності, проведенням державних пам’ятних дат і вшануванням героїв, а також реалізацією освітніх та просвітницьких проєктів.

Під час дискусії студенти мали змогу поставити питання про те, як на практиці втілюються завдання Інституту, які освітні ресурси доступні для молоді, а також яку роль відіграє історик у сучасному суспільстві. Особливу увагу приділили темі важливості історичного знання в умовах війни, адже саме воно допомагає формувати критичне мислення, зміцнювати національну стійкість і протистояти російській пропаганді.  Особливу увагу приділили ролі і місцю історичного знання у просвітницькій та популяризаційній роботі Інституту. 

16 вересня, в Одесі організували пізнавальну екскурсію для військовослужбовців Національної гвардії України на Куяльницьке кладовище – одне з найстаріших козацьких некрополів, що зберігає унікальну історичну спадщину.

Співробітник Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Олександр Городилов розповів про архітектурні особливості будівель біля кладовища, елементи козацьких хрестів, символіку, а також про окремі маловідомі сторінки історії Одеси, пов’язані з некрополем.

Особливу увагу приділили темі збереження пам’яті та відповідального ставлення до історико-культурної спадщини, адже Куяльницьке кладовище входить до числа пам’яток, що потребують охорони та догляду.