«Локальна пам'ять»: як в регіонах вперше відзначали День Української Державності та інші новини
26 липня до Дня Української Державності Український інститут національної пам’яті та Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» провели круглий стіл на тему «Роль козацтва в українському державотворенні». В заході взяли участь представники чернігівських музеїв, науковців та громадські діячі.
«Факти однозначно та безальтернативно вказують на понад тисячолітню історію українського державотворення. Сучасна Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави. Так, від Русі — це цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році; тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України; Київ — столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років; гривню — назву грошової одиниці; назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році. Якщо вже говорити про спадщину козацької доби у самому стислому вигляду, то це: республіканські традиції народовладдя; військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху й Збройних Сил України; одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом у 1710 році», — зауважив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
Своєю чергою півробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець зауважив, що «українське козацтво виникає ще у XIV столітті, перша згадка — XV століття. А в XVI столітті вони починають якраз відстоювати інтереси народу, нації та стали державотворчою силою. Звертаю увагу, що слово «козак» означає «вільна людина». Це те, що ніяк не в’яжеться з московією. Там був «цар» із чіткою ієрархією, від якої нікуди не дітися».
28 липня на 19-й (позачерговій) сесії 8-го скликання Чернігівської міської ради перейменувано 15 вулиць та п'ять провулків. Серед запрошених на засідання були шість представників робочої групи з перейменувань при Управлінні культури і туризму міської радидо складу якої входять борці за незалежність України у XX столітті, співробітники Українського інституту національної пам'яті та науковці.
«Символічно, що в день святкування Дня Української Державності та Дня хрещення Київської Русі-України буквально за кілька годин після російського ракетного обстрілу Чернігівщини з території Білорусі міський голова Владислав Атрошенко та депутати здійснили перший блок перейменувань вулиць. Тепер з'явився проспект Левка Лук'яненка і пішла в небуття вулиця Рокоссовського, Білоруська носитиме назву Стародубського полку, а Московська — Героїв Маріуполя. Цьому передувала кількарічна кропітка просвітницька робота патріотичної громадськості, істориків, чернігівського представництва Українського інституту національної пам'яті. Останні чотири місяці робоча група при Управлінні культури працювала практично щотижня. Попереду перейменування ще майже 140 топонімів. Це важливий фронт з подолання наслідків антиукраїнської спрямованості російських міфів про спільну історичну пам’ять», — наголосив представник Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
27 липня комунальні служби Полтави демонтували меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії Івану Паскевичу.
Дошка знаходилася на стіні будинку міського РАЦСу на вул. Соборності, 8. Демонтаж відбувся згідно з рішенням виконкому Полтавської міської ради. Меморіальну дошку Івану Паскевичу передали на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Рішення міськвиконкому базується на рекомендації комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. На початку червня на засіданні цієї комісії було підтримане звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара щодо демонтажу.
«Полтава зробила ще один крок в напрямку деколонізації - процесу всеохопного викорінення українцями шкідливого російського імперського спадку. Все відбулося цивілізовано, без руйнувань, вандалізму, для музею дошка цінна не стільки постаттю Паскевича, як фіксацією певних явищ періоду правління Януковича та тим, що вона... пошкоджена. Невідомі пошкодили її якраз у буремні дні Революції Гідності, коли по всій Україні тисячі українців вийшли на майдани, аби відстояти незалежність, українську ідентичність, вигнати Януковича й очиститись від усього, що з ним було пов'язано», - прокоментував рішення комісії Олег Пустовгар.
З ініціативи Полтавського офісу УІНП у низці сіл і міст Полтавщини зусиллями комунальних служб прибрали з публічного простору незаконні комуністичні символи.
Так, у селі Коломацьке Полтавського району демонтовано дві комуністичні меморіальні дошки: на честь болгарських комуністів та на честь 50-річчя більшовицького жовтневого перевороту у росії. Дошку на честь «100-річчя СРСР», якого не відбулося, демонтували у селищі Градизьк Кременчуцького району. Дошка знаписом «Майбутньому поколінню відкрити в день святкування 100-річчя утворення СРСР» розміщувалася на фасаді будинку культури.
У селищі Котельва Полтавського району демонтували меморіальну дошку з написом «За більшовицькі колгоспи», а на фасаді будинку культури селища Більськ Котелевської громади герб неіснуючого СРСР, правонаступником якого є Росія, замінили на символіку громади.
На в’їзді до селища Ланна Полтавського району зафарбували елементи герба СРСР, а з фасаду будинку культури села Гориславці Піщанської сільської ради Кременчуцького району прибрали напис «будинок культури імені Петровського». У місті Гадяч Миргородського району демонтували із монументального стовпа макет радянського ордену «65 років перемоги» на якому зображений Кремль.
28 липня на Полтавщині відбулись урочисті заходи з першого відзначення Дня Української Державності.
В межах державних заходів заступниця начальника Полтавської обласної військової адміністрації Катерина Рижеченко та регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти до меморіальної дошки видатного історика та політичного діяча Українського революції 1917-1921 років Михайла Грушевського.
Також полтавські телеканали «Місто+» і «Центральний» продемонстрували просвітницькі відео УІНП присвячені українським державним символам та видатним діячам української історії.
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Котляревського на своєму офіційному сайті запропонувала переглянути виставку УІНП «Україна. Війна в Європі» присвячену подіям російсько-української війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
25 липня 2022 року, до Дня Української Державності, співробітники Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та Олексій Серветнік провели інформаційно-просвітницький захід для військовослужбовців 40-го полку Національної гвардії України імені Данила Нечая. Також, для подальшого користування були презентовані актуальні матеріали УІНП.
28 липня 2022 року, на Замковій горі у Вінниці відбулося урочисте підняття державного прапора України до Дня Української Державності!
Участь в урочистостях взяли військове керівництво області, керівництво міста, військовослужбовці Повітряних сил ЗСУ, Національної гвардії України, представники громадськості та ЗМІ. До заходів долучився співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік.
28 липня 2022 року, у стінах Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки відбулося засідання круглого столу "День Української Державності - утвердження історичної справедливості" до Дня Української Державності.
Участь у засіданні взяли участь представники влади, науковці, освітяни, бібліотекарі, ветерани, курсанти, представники громадськості та ЗМІ.Під час обговорення розглянули багатовікову історію українського державотворення, історичні та сучасні витоки та аспекти.
Співробітник УІНП Олексій Серветнік, у своєму виступі наголосив на важливості свята, яке утверджує тисячолітню традицію української державності, розповів що таке День Української Державності.
"В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення. Маємо усвідомлювати, що в часі російсько-української війни, поширенні ворожих російських міфів та дезінформації, актуальність свята стає ще більшим" - зазначив Олексій Серветнік.
Також, для учасників було презентовано інформаційні матеріали УІНП До Дня Української Державності.
28 липня 2022 року, спільно з Вінницьким обласним молодіжним центром "Квадрат" було проведено інформаційно-просвітницький захід "День Української Державності - тисячолітній спадок державності". Участь у заході взяли представники усіх територіальних громад Вінницької області, закладів культури та усі небайдужі.
Під час заходу, співробітник Інституту Олексій Серветнік ознайомив учасників з основними тезами, ідеями святкування Дня Української Державності, презентувавши напрацювання УІНП та тематичні матеріали.
"Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА" - зауважив співробітник УІНП.
28 липня 2022 року, у стінах Вінницького обласного краєзнавчого музею відбувся науково-методичний семінар «До історії українського державотворення», приурочений до Дня Української Державності та Хрещення Русі-України.
Спікерами заходу стали завідувачка відділу новітньої історії Вінннцького обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко, історик, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Павло Кравченко, а також співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік.
Також, для учасників заходу була презентована виставка УІНП "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України", яка експонується у стінах музею.
28 липня 2022 року з нагоди Дня української державності в Одесі відбулися урочистості - покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку та церемонія підняття Державного прапору України.
До заходів долучилися представники обласної та міської влади, співробітники Південного міжрегіонального відділу УІНП, військові, духовенство та інші.
“Історія української державності – це не 30 років незалежності. І навіть не 100 років. Це понад 1000 років. У середньовічній Київській Русі вкорінені не тільки культурні, а й державні традиції українців. З того часу походять деякі вагомі атрибути нашої держави” - зазначила співробітниця Південного міжрегіонального відділу Уляна Громович.
Фото: Одеська ОВА
28 липня 2022 року в Книгарні-Кав’ярні відбулася зустріч-дискусія “Перша Світова. Український вимір та одеський аспект війни”
Провів зустріч начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк. До зустрічі долучилися історики, краєзнавці, бібліотекарі та всі бажаючі.
“Перша світова війна — світова війна, глобальний збройний конфлікт, у якому брали участь 38 держав. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію першої половини XX століття, не оминуло це і Одесу…” - зазначив Сергій Гуцалюк.