«Локальна пам'ять»: завершення деколонізації в громадах Полтавщини та інші новини з регіонів

9 і 10 травня у Чернігівському регіональному центрі підвищення кваліфікації відбувся семінар «Історична пам'ять: державний та регіональний аспекти» для працівників місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування області.

Співробітник УІНП Іван Стичинський розповів про меморіалізація подій і осіб, виклики російсько-української війни.

Співробітник УІНИ Ігор Каретніков і регіональний представник УІНП в Чернгівській області Сергій Бутко висвітлили питання сучасного стану і тенденції деколонізації в Україні. А керівниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Олена Охрімчук разом із завідувачкою Сектору методичної роботи Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті Ганною Байкєніч розповіли про проєкти Інституту з популяризації української історії.

7 травня начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова надала рекомендації щодо питань вшанування пам'яті трагедії у Другій світовій війні для вчителів громадянської та історичної освітньої галузі, заступників директорів з навчально-виховної роботи та педагогів-організаторів 9 територіальних громад Сумського й Охтирського районів Сумської області.

У своєму виступі Марія Тахтаулова зупинилась не лише на інформаційних матеріалах, розроблених УІНП до пам’ятної дати 8 травняа й ознайомила присутніх із добіркою цікавих і корисних тематичних розробок, що можуть бути використані вчителями під час уроків та виховних заходів, серед яких – відеоматеріали, набори електронних інтерактивних листівок, онлайн-виставки, серії електронних плакатів, інфографіки, тематичні тести, збірники навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму, настільна гра «УПА – відповідь нескореного народу», що розміщені у вільному доступі на сайті Українського інституту національної пам’яті.

У Харківському національному університеті імені Василя Каразіна начальниця Північно-східного міжрегіонального відділу УІНп Марія Тахтаулова прочитала відкриту лекцію до Дня пам'яті перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років «Українська Друга світова. Як ми пам’ятаємо»

Всі охочі змогли зануритися в тему зміни парадигми української культури пам'ятання Другої світової війни. У вступній частині спікерка розповіла про специфіку діяльності Українського інституту національної пам'яті, окреслила межі теоретичної бази лекції, зокрема таких понять, як історична політика й академічна історія, колективна й індивідуальна пам'ять.

Протягом лекції учасники розглянули практичні приклади та провели паралелі між тим, як українці в різні періоди пам'ятали про Другу світову війну та чинниками, які на це впливали. Наприкінці заходу всі охочі змогли отримати відповіді на свої питання.

В Оржицькій громаді Лубенського району Полтавської області перейменовано 40 топонімів пов'язаних з радянським тоталітарним чи російським імперським спадком. 

У селі Заріг вулицю Першотравневу перейменували на Пантелеймона Куліша, а вулицю 40-річчя Перемоги на Затишну. У селі Чутівка вулицю Гагаріна назвали на честь полеглого воїна ЗСУ Сергія Черненка, вулицю Кирила Голобушева на Сулинську, а Митрофана Галущенка на Затишну. У селі Тарасенкове провулок Першотравневий перейменували на честь Павла Чубинського. У селі Денисівка вулицю вул. 97 стрілецької дивізії назвали Захисників України, а також перейменували вулицю Марка Кожушного (тепер Затишна). 

Перейменували вулиці Партизанська: у селі Маласелецьке відновлено історичну назву Загатчанська; у селі Плехів (Лісова), селі. Тарасенкове (Затишна), у селі Золотухи (Тиха);

У селах Великоселецьке і Сазонівка перейменовано вул. Першотравнева, селі Лукім’я провулок Мічуріна, селі Маяківка перейменували вулицю Пушкіна, у селі Онішки  - вулиці Суворова та Маяковського, а в селі Чайківщина змінили назву вулицю Чкалова.

Від назви Колгоспна очистили села Пилиповичі (тепер Фермерська) і Чутівка (тепер Польова), а село Чевельча від імені більшовика та виконавця Голодомору Володимира Корсуна. У селі Яблуневе відновили історичну назву «Паламарівська», усунувши назву радянського війського Сергія Власенка. У селі Сазонівка прибрали назву «Дніпровської флотилії». Відтепер носить ім’я «Героїв України»

У селицщі Оржиця вулицю космонавта Гагаріна перейменували на Паркову, Мічуріна - на Спортивну, Висоцького - на Європейську, а вулицю Партизанську переозначили на Партизанів України. Усунули з топонімії імена радянських діячів Дробницького (на Енергетиків), Зінченка (Шкільна), Костенка (Українська). Очистили топонімію від імені Тихона Бумажкова А вулиця 97 Стрілецької дивізії СРСР стала Стрілецькою. Також відновлено мікротопоніми: вулицю Онбиша перейменовано на Веселий Поділ, а вулицю 30-річчя Перемоги на Плехівську.

Глобинська та Піщанська громади Кременчуцького району завершили процес позбавлення від радянської тоталітарно чи російської імперської спадщини у топонімії. 

у селі Недогарки Піщанської сільської ради вулицю Некрасова перейменували на Благадатну, вулицю Кутузова на Олександра Кушніра, вулицю Богданова на Козацьку. Також відбулись перейменування у селах Великі Кринки та Троїцьке і місті Глобине. 

Окрім того, рішення Кременчуцької міської ради у місті демонтували пам'ятник "Борцям за владу Рад".

Великосорочинська, Великобудищанська та Мартинівська громади Миргородського району Полтавської області завершили процес позбавлення від радянської тоталітарної та російської імперської спадщини у топонімії. 

Останній перейменування відбулись у селах Великі Сорочинці, Тепле та Красне. 

У місті Гадяч та селах Малі Будища, Сари та Харківці Гадяцької громади Миргородського району перейменували 12 вулиць і провулків в межах позбавлення від російської імперської та радянської тоталітарної спадищини. 

У Гадячі провулок Кошового перейменували на честь краєзнавця Віктора Ревегука. Вулицю Комарова перейменовано на честь воїна ЗСУ Романа Ляша. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь українського захисника Володимира Капустіна. У селі Харківці увічнили пам'ять солдата ЗСУ Володимира Білана.

У Полтавському національному педагогічному університеті відбувся круглий стіл присвячений регіональним аспектам української культурної спадищини. 

Регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар розповів під час круглого столу про оосбливості декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

17 квітня у  Миколаївському обласному Центрі національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді відбувся обласний семінар-практикум «Сучасні виклики та пріоритети формування музейної експозиції закладу освіти». 

Понад 150 керівників шкільних музеїв та краєзнавчих гуртків, заступники директорів з виховної роботи закладів освіти Миколаївської, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської та Чернівецької областей під’єдналися онлайн, аби обмінятися міркуваннями про роль шкільних музеїв у формуванні та збереженні історичної пам’яті про російсько-українську війну, почути поради щодо безпечного збирання та зберігання воєнних артефактів, обмінятися досвідом про різні тематичні підходи до створення музейних експозицій та інші важливі теми. 

Начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Інституту розкрила бачення, як розмовляти з дітьми про війну, щоб це вражало, але не травмувало. Рекомендації до змістового та виховного наповнення виставкових проєктів та заходів музейної педагогіки Олена Охрімчук доповнила презентацією різнопланових тематичних матеріалів УІНП.

Виступ головної спеціалістки сектору обліку та збереження усних джерел Інституту Тетяни Привалко був присвячений документуванню особистих історій російсько-української війни. Зокрема, Тетяна Привалко надала практичні поради стосовно підготовки до інтерв’ю з учасниками або очевидцями подій, узагальнення та оформлення його результатів, гарантування безпеки учасникам записів в умовах воєнного стану.

19 квітня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття фотовиставки, присвяченої білоруським добровольцям, які загинули в боротьбі проти російської агресії. Захід організований благодійним фондом «Вільна Білорусь» та музеєм «Вільна Білорусь з Україною в серці».

За даними БФ «Вільна Білорусь», в боях за свободу України загинули понад шістдесят білоруських добровольців, які воювали в різних формуваннях у складі ЗСУ, двом посмертно присвоєно звання «Герой України». Наразі іменами чотирьох білоруських героїв перейменовано вулиці України.

 У експозиції представлені портрети загиблих в Україні білорусів, історії їхнього життя та подвигу. Під час відкриття виставки демонструвалися відеоматеріали, у яких білоруські добровольці розповідали, чому вони вирішили приїхати до України та вступити до лав ЗСУ. Мета виставки – продемонструвати необхідність боротьби за свободу та незалежність, європейський вибір та демократичні цінності.

2 травня до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні для студентів Вищого професійного училища №42 міста Погребище Вінницької області, співробітник Інституту Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду.

Говорили про про внесок українців на боці антигітлерівської коаліції у перемогу над нацизмом, "монополізацію" перемоги рашистським режимом, міфи совєтської та російської пропаганди про Другу світову війну, особливо в контексті сучасної російсько-української війни. Також, співробітник відділу Олексій Серветнік презентував для учасників декілька роликів Інституту з циклу "Війна і міф", що розвінчують міфи та спекулювання рашистів на темі Другої світової війни.

7 травня у Центральній бібліотеці для дітей та юнацтва для курсантів Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності співробітник УІНП Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Спілкувалися з молоддю про політику пам'ятання подій Другої світової війни, зміни фокусу з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. Рашистські міфи про ДСВ та як путінський режим використовує їх у новітній російсько-українській війні.