У селі Мачухи, що поблизу Полтави відбулись просвітницькі зібрання з нагоди 160-річчя борця за незалежність України у ХХ столітті, міністра віросповідань УНР, письменника, лікаря Івана Липи.
Учасників привітали перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко та Мачухівський сільський голова Валерій Білокінь.
Краєзнавець та історик Анатолій Гейко та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповіли про життя Івана Липи. А керівниця Міжнародного центру української мови при Полтавському національному педагогічному університеті Віра Мелешко про особливості літературної діяльності Івана Липи.
Бібліотека Мачухівської територіальної громади підготувала тематичну виставку поезій і прози письменника Івана Липи та книг, що написані про нього вже після відновлення незалежності.
26 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів».
Серед іншого перейменовано суди у Полтавській області: Ленінський районний суд міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави; Октябрський районний суд міста Полтави на Шевченківський районний суд міста Полтави; Комсомольський міський суд Полтавської області на Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.
У День українського добровольця УІНП за підтримки Управління з питань ветеранської політики Полтавської міської ради у комунальному закладі «Ветеранський центр Полтави» організував презентацію книги «Без ротації» за участі упорядниці книги, співробітниці Інституту Наталки Позняк-Хоменко.
У заході взяли участь курсанти Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого й Полтавського військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені героїв Крут, а також учні Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради й співробітники бібліотек
Презентації книги відбулися й у ефірах радіо «Полтава» Національної суспільної телерадіокомпанії та Полтавського недержавного телеканалу «PTV UA».
Бібліотека у селі Бірки на Полтавщині позбавилась назви на честь більшовицького діяча Івана Цюпи.
Таке рішенні ухвалили на сесії сесії Зіньківської міської ради Полтавського району.
З нагоди 386-ої річниці від дня народження гетьмана Івана Мазепи у Полтаві презентували книгу-брошуру «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди», яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та Українського інституту національної пам’яті. Гостями заходу стали вчителі історії з ліцеїв, гімназій та шкіл Полтави. Ця книга – результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. Обидві презентації відбулися у закладах культури Полтавської міської територіальної громади.
Під час просвітницького зібрання у молодіжному просторі з вітальним словом виступила директорка Державного історико-культурного заповідника (ДІКЗ) «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Вона висвітлила ідею та реалізацію проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди» протягом 2020-2021 рр, за матеріалами якого і було написано брошуру.
Також гості заходу переглянули відеозвернення виконувачки обов’язків голови УІНП Юлії Гнатюк, яка розповіла, чому відновлення та популяризація історичної правди про гетьмана Івана Мазепу залишається важливим завданням у сфері національної пам’яті.
«Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже чотири століття, його ім’я залишається об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. мета проєкту чітка і зрозуміла: спростовувати російські імперські ідеологеми, що століттями насаджувались українській історії та отруювали національну пам’ять українського народу. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги – Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою», – зазначила Юлія Гнатюк. Також очільниця Інституту подякувала дирекції музею та його співробітникам за підготовку значної частини текстів, ілюстрацій та участь у популяризаційних кампаніях проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди»
До Дня українського добровольця, у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі відкрилася партнерська виставка УІНП "Герої наших вулиць", присвяченої героям російсько-української війни, на честь яких названі або перейменовані вулиці в українських містах, зокрема, Романа Ратушного, Олександра Оксанченка, Дмитра Коцюбайла, Юрія Руфа, Олега Куцина, Сергія Миронова, Максима Левіна, Павла Лі, Юлії Здановської, братів Котенків, Олександра Махова.
Участь відкритті взяли студенти та викладачі коледжу, директор Костянтин Войцехівський, заступниця директора Світлана Турлюк, викладач закладу Віктор Мартинюк та співробітник УІНП Олексій Серветнік.
"Дата 14 березня обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях із Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Вони мали спільне бажання захищати Україну разом із побратимами, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів" - зауважив Серветнік.
Загалом у 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів, переважна більшість яких згодом перетворилася на військові частини силових структур. Масштабний добровольчий рух піднявся також у відповідь на вторгнення 2022 року. Від перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист України, вступаючи до лав ЗСУ та територіальної оборони.
В Одесі, з нагоди Дня українських добровольців, відбулася презентація друкованого варіанту довідника "Герої одеських вулиць". У заході взяли участь автори видання та експерти, серед яких представники Першого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Зокрема, за програмою меморіалізації Героїв російсько-української війни, було презентовано відеоролики "Навіки в строю. Слава і честь", до створення яких долучилися Український інститут національної пам’яті та Оперативне командування “Південь” Збройних Сил України. Під час презентації роликів головний спеціаліст УІНП Олександр Городилов наголосив на необхідності наповнити змістом і правдивою історією топонімічний ландшафт Одеси, якій і досі потерпає від радянського і імперського пропагандистського минулого.
Алею Героїв містечка Доброслав на Одещині внесено до Всеукраїнського маршруту "Місцями пам'яті".
На честь цього було відзнято і презентовано відеоролик, в якому очільник Першого міжрегіонального відділу Українського інститут національної пам’яті Сергій Гуцалюк високо оцінив позицію місцевої влади в питаннях належного ставлення до політики національної пам’яті і навів приклад Доброслава для інших громад в регіоні і державі. Алею Героїв в Доброславі було відкрито 2024 року до Дня Європи.