Депортація як зброя: історичні та сучасні виклики російської колоніальної політики

28 жовтня 2024 року в «Укрінформі» відбувся круглий стіл на тему «Депортації населення – інструмент російської імперської політики», організований Українським інститутом національної пам’яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Метою заходу було дослідити історичні етапи, методи та форми депортацій, що використовувалися російською владою з XVIII століття до сьогодення, та розробити механізми протидії сучасній агресивній політиці Росії.

«Історію України потрібно осмислювати крізь призму колоніальної політики, де депортації були потужним інструментом соціальної інженерії для закріплення імперської влади на підкорених територіях», – зазначив Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті. Він підкреслив, що депортоване населення часто використовувалося як ресурс для зміцнення колоніального впливу в нових регіонах.

У рамках обговорення були порушені ключові питання, серед яких:

• Депортації як метод колонізаторської політики в російській імперії.
• Використання радянською владою депортацій для знищення державності на територіях колишньої імперії (1918-1930-ті роки).
• Примусове переселення в повоєнну добу, зокрема в Балтії та Україні, як інструмент тоталітарної політики СРСР.
• Депортації під час сучасної російсько-української війни (2014-2024) як форма насильницької русифікації українців.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв запропонував вивести тему депортацій на міжнародний рівень, зокрема через ПАРЄ і ОБСЄ: «Необхідно створити єдиний масив історичних фактів, що розкриває суть російської імперської політики, і донести цю інформацію до світової спільноти, щоб запобігти поширенню хибних аналогій з іншими імперіями». За його словами, такий крок має важливе значення у формуванні сучасного розуміння загроз з боку Росії.

Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, зауважив, що російська влада на тимчасово окупованих територіях України активно застосовує депортації як метод примусової інтеграції: «Українців вивозять до РФ, де їх чекає русифікація та навіть незаконне усиновлення». Дослідник нагадав, що така політика не нова: аналогічні дії здійснювалися в Криму після Другої світової війни, коли замість 180 тисяч кримських татар були переселені росіяни.

Також участь в обговоренні взяли:

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної памʼяті;
Микита Потураєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;
Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні;
Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України;
Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Роман Потьомка, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Андрій Пижик, завідувач кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Олена Чернишевич, доцентка кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Олександр Даниленко, професор кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП;
Сулейман Мамутов, член постійного Форуму ООН з питань корінних народів;
Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини.