УІНП спільно з представниками національних громад провів круглий стіл про депортації народів Криму у Другій світовій війні

28 липня, Український інститут національної пам’яті, підтримуючи ініціативу Союзу вірмен України, провів круглий стіл присвячений депортаціям народів Криму у роки Другої світової війни.

Під час роботи круглого столу обговорили питання явних та неявних мотивів етнічних чисток в Криму, а також форми та масштаби депортації в Криму в роки Другої світової війни. Окремо обговорили питання депортації греків, болгар, вірмен та кримських татар.

"Десятки тисяч людей були переміщені з Криму. Найбільш звісно відомо про депортацію кримських татар, однак не лише кримських татар, а й багато інших народів: болгар, вірмен, греків, німців зазнали депортації. Частина експертів класифікує ці депортації як геноцидну практику. Дуже важливо пам'ятати про не лише про злочини комуністичного тоталітарного режиму, а й про долі конкретних народів та конкретних людей, які, фактично, були зруйновані. Не менш важливо розуміти, як склалась доля цих людей після переселення і як вони повертались і чи повертались додому", - заявив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович. 

Заступник директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки Богдан Короленко зауважив, що перші депортації кримських татар відбулись ще задовго до Другої світової війни, у 1778 році. 

"На відмінну від вірмен, болгар, греків та інших національних меншин, те що стосується кримських татар, – це була депортація всього народу. Тобто з цілий народ було депортовано з його Батьківщини", – зазначив Короленко. 

Своє чергою член-кореспондент НАН України Олександр Майборода вважає, що завдяки депортаціям Росія прагнула повністю звільнити Крим від етнічних спільнот, які мали там досвід державотворення.

"Поки вони залишалися в Криму, для Росії зберігалася перешкода для втілення концепції, що Крим споконвіку був російською землею", –підкреслив Майборода.

Член комітету з питань історико-культурного спадку Союзу вірмен України Ваге Петросян зауважив, що однією з головних причин депортацій вірмен, болгар та греків була реалізація імперської політики асиміляції народів Криму. Такої ж думки дотримується і членкиня Правління ГО «Київське товариство болгарської культури «Родолюбіє ім. професора Івана Стоянова»  Катерина Ілікчієва. 

"Болгари, які проживали на території Криму, також стали жертвами політичних репресій. Як вже зазначалось, депортація – це одна з форм радянської політики стосовно "малих народів" або національних меншин. Однією з цілей такої політики була асиміляція. На відміну від кримських татар, болгари, яких переселили з Криму, асимілювались в місцях переселення", – зауважила  Ілікчієва.

У підсумку учасники круглого столу погодились із необхідністю регулярних заходів з обговорення питання депортації народів Криму комуністичним режимом та залучення до таких обговорень якомога ширшої аудиторії стейкхолдерів.

Фото: Костянтин Поліщук