«Локальна пам'ять»: дерусифікація на Чернігівщині та Полтавщині, а також інші новини регіонів

27 липня під час засідання робочої групи з перейменувань міської топонімії відповідно політиці деколонізації при Управлінні культури та туризму Чернігівської міської ради регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко виступив на тему «Чому, що і коли дерусифікувати, деколонізувати».

Він ознайомив членів групи з положеннями та вимогами Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», відповів на чисельні запитання.

28 липня в обласному центрі біля пам’ятника Борцям за волю та незалежність України й козацького кафедрального собору святої великомучениці Катерини вдруге громада Чернігівщини відзначила День Української Державності. До заходу долучився начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, представники Сил оборони України, органів державної влади, місцевого самоврядування, Українського інституту національної пам’яті.

Зібрання хвилиною мовчання вшанувало всіх, хто віддав життя за українську державність. Молебень за Україну відправив секретар Чернігівської єпархії Православної церкви України отець Роман.

«Українська держава понад тисячу років тому зробила свій цивілізаційний вибір – прийняття християнства. Свій вибір бути незалежною підтвердила у 1991-му, а вже дев’ятий рік поспіль боронить право бути єдиною і неподільною. Ми увібрали всі найкращі державницькі традиції», – наголосив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.

2 серпня у Чернігові почалося встановлення інформаційних стендів пам’яті, які присвячені загиблим захисникам України та мирним жителям під час оборони міста з 24 лютого до початку квітня 2022 року. 

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко взяв участь у розробці ідеї, концепції та підготовці текстів інформаційних стендів пам’яті. 

«Після реалізації цього проєкту пам’яті в місті виникне комплекс місць пам’яті одного з найважливіших епізодів російсько-української війни на Чернігівщині. У ньому також буде і збереження пам’яті про подвиг Героїв комунальних служб, медиків, всіх, хто забезпечував життєдіяльність громади Чернігова та її оборонців», — наголосив Бутко.

Рішенням сесії Лубенської міської ради Ісківську загальноосвітню школи І-ІІІ ступенів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на перейменовано на Ісківську класичну гімназію імені Тараса Шевченка.

За інформацією Полтавського офісу УІНП, Тарас Шевченко відвідував село тричі – у 1843, 1845 та 1846 роках. Поет дуже любив у Ісківцях бувати на горі Челядній. А в долині знаходилась криниця, з якої пив воду Тарас Шевченко. До речі, Шевченкова криниця збереглася донині і є місцевою пам’яткою села Ісківці і всієї Лубенської громади. Поруч з нею влаштовують Шевченківські свята.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті демонтовано бетонне погруддя більшовицькому письменнику Максиму Горькому.

Погруддя розміщувалося у центральній частині села Верхня Мануйлівка Козельщинської селищної територіальної громади Кременчуцького району Полтавщини. Демонтаж відбувся зусиллями комунальних служб у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

З ініціативи Полтавського офісу УІНП виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення про переозначення історико-туристичного об’єкту, а також гідрологічної пам’ятки природи «Криниця Петра I». Відтепер гідронім має назву «Мавчина криниця». Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв’язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували російського імператора Петра І. 

Криниця розташована неподалік сіл Терентіївка та Лісові поляни Новоселівської сільської ради. За інформацією Полтавського офісі УІНП та виконкому Новоселівської громади, колишня російська назва з’явилася ще у часи СРСР. Нині ця гідрологічна пам’ятка природи внесена до Державного кадастру обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

Депутати Чорнухинської селищної ради Лубенського району прийняли рішення перейменувати низку вулиць у громаді. У нових назвах увічнено пам’ять уродженців Чорнух - полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність.

Вулицю Ленізи Бугорської перейменовано на честь Богдана В'язовського - уродженця селища Чорнухи, українського війського, який загинув на російсько-українській війні у червні 2022 року. Вулицю Силаєва перейменовано на честь Максима Аранчія - уродженця селища Чернухи, бойового медика, який на початку російсько-української війни, у 2014 році. 

У селі Вороньки Чорнухинської громади з'явилась вулиця Сергія Сердюка - уродженця села та військовослужбовця 72 окремої механізованої бригади Чорних Запорожців, який загинув при обороні Бахмуту у липні 2022 року. 

Також у Чорнихах перейменували вулицю Гагаріна в Незалежності та Дунаєвського на честь Богуна. А в селі громади Постав-Мука вулицю Пушкіна перейменовано на вулицю Садову. 

Сесія Зіньківської міської ради у Полтавській області прийняла рішення про перейменування вулиць на пошану уродженців Зінькова - українських захисників, які загинули на фронті російсько-української війни.

У Зінькові в назві вулиці увічнили пам'ять Героя України Сергія Міщенка, який загинув на Луганщині у грудні 2022 року. А також Євгенія Кулика, який загинув при обороні Бахмуту у січні 2023 року. 

Депутати Великобудищанської сільської ради Миргородського району на Полтавщині перейменовали 12 об’єктів топонімії, які звеличували СРСР і Росію.

У Великих Будищах, Мартинівці і Педоричах перейменовано вулиці Гагаріна на Довгалівку, Садову та Сергія Кваші відповідно. Також у Мартинівці перейменували вулицю і провулок Ватутіна на Затишний, а вулицю Пушкіна на вулицю Дружби. У селі Веприк вулицю Пушкіна перейменували на Миколаївську, а вулицю Пугачова на Зарічну. 

23 липня для військовослужбовців 40-го полку імені полковника Данила Нечая Національної гвардії України співробітник Центрального відділу УІНП Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницький захід до Дня Української Державності.

Співробітник Інституту розповів про тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення. Також, для учасників було презентовано ролик УІНП «Історія України за 15 хвилин», який коротко й доступно, але вичерпно розповідає, як наші предки упродовж понад тисячі років творили на українських землях державні формування, і що цей процес державотворення простежується крізь усю нашу історію. 

27 липня, до Дня Української Державності, для засуджених в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України було проведено інформаційно-просвітницький захід.

Співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік говорив про тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, етапи державотворення. Всього до заходу доєдналося 75 установ з усієї України.

27 липня, до Дня Української Державності, у Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат» відбувся інформаційно-просвітницький захід «Тисячолітній спадок державності».

Для учасників, співробітник Інституту Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду про багатовікову традицію українського державотворення, наголосивши на її ключових етапах.

«День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава. Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху. Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого" - зазначив Олексій Серветнік.

Також, для всіх було презентовано ролик УІНП «Історія України за 15 хвилин», який акумулює базовий наратив про історію України. Коротко й доступно, але вичерпно розповідає, як наші предки упродовж понад тисячі років творили на українських землях державні формування, і що цей процес державотворення простежується крізь усю нашу історію.

На завершення, співробітники Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА Анатолій Савчук та Олексій Шибалов провели захоплюючий квіз. Для переможців та призерів було презентовано подарунки, в тому числі найактуальніші видання Українського інституту національної пам'яті.

8 липня в Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків презентували фотовиставку «Небесний фотограф» загиблого воїна, волинянина Максима Бурди.

«Світлини Максима Бурди вражають своєю майстерністю. Він зумів зафіксувати картини воєнного лихоліття на лінії фронту, відзняв дивовижно красиві та несподівані пейзажі, увічнив у портретах та групових фото, на світлинах із побутового життя своїх побратимів по боротьбі. Біля багатьох  фото неможливо стримати сльози – за тими, хто вже не повернеться живим. Так, минулого тижня поховали мого друга Олександра Філона на псевдо «Вірний», який на  портреті Максима Бурди усміхаючись ласує згущеним молоком. Добре, що організатори подбали, щоб відвідувачі виставки змогли купити на згадку листівки з фотографіями Максима Бурди. Так його творчість і пам’ять про нього і боротьбу житиме довго у серцях багатьох людей», — розповідає про виставку регіональна представниця Західного відділу УІНП Леся Бондарук

Максим Бурда — фотограф, співзасновник молодіжного хабу «Ватра — правильний простір», учасник Молодіжної ради міста Ковеля, з початку повномасштабної війни — солдат Збройних Сил України. 14 березня 2023 року Максим Бурда був посмертно нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті держаного суверенітету та територіальної цілісності України.