Локальна пам'ять: Міжнародна конференція у Вінниці та інші новини з регіонів

Локальна пам'ять: Міжнародна конференція у Вінниці та інші новини з регіонів

Міжнародна науково-практична конференція у Вінниці, відкриття меморіальних дошок в Полтаві та Чернігові, патріотичний вишкіл молоді та ветеранський турнір з мініфутболу на Одещині та інші новини у дев'ятому інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".

14 жовтня у Чернігові на фасаді Навчально-наукового інституту права і соціальних технологій Національного університету "Чернігівська політехніка", відкрито меморіальну дошку на честь Валерія Сарани – почесного громадянина Чернігова та борця за незалежність України у ХХ столітті.

"Ініціатива її встановлення належить міському товариству "Просвіта" імені. Т. Г. Шевченка, а виконком Чернігівської міської ради одностайним рішенням підтримав ідею та дав відповідний дозвіл. Виготовив пам’ятний барельєф відомий чернігівський скульптор Геннадій Єршов, який знав Валерія Сарану особисто. А профінансували виготовлення соратники та вдячні учні Валерія Юрійовича. У стінах вузу, на якому тепер встановлена йому меморіальна дошка, він викладав більше 20 років", - розповів регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко.

На відкриття пам’ятної дошки прийшло багато чернігівців, які є представниками суспільно-політичних і громадських організацій Чернігова, колишніми учнями, колегами й однодумцями Валерія Сарани. Почесну місію зняти з пам’ятного барельєфу полотно виконали заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако і один з випускників Валерія Сарани Микола Герасимчук.

На питання журналістів щодо особистих спогадів про свого друга і соратника, Бутко відповів: "Можна багато говорити про важливу роль і вагомий внесок Валерія Сарани у розгортанні національно-визвольної боротьби з кінця 1980-х років, створенні Чернігівського крайового РУХу та відновленні незалежної й демократичної України, українському державотворенні. І все це буде правдою. Проте, для мене особисто він був і залишився одним небагатьох найнадійніших людей, якому я довіряв насамперед до 24 серпня 1991 року на 300%".

Фото надане Північно-східним відділом УІНП


У селі Плоске Мачухівської ОТГ, неподалік Полтави з ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті та  краєзнавчого музею Мачух урочисто відкрили меморіальну дошку Олександру Ковіньці - письменнику-гумористу та учаснику Української революції 1917-21 рр.

Дошку відкрили на фасаді місцевої школи, оскільки поруч знаходилась хата, де 13 січня 1900 року письменник народився і провів дитинство.  

"120-річчя Олександра Ковіньки з ініціативи УІНП цьогоріч відзначається на державному рівні. Говорити про Олександра Ковінько лише як про письменника - це малювати лише один штрих у великій палітрі його особистості. Життєвий шлях Ковінька дозволяє нам усвідомити увесь контекст тієї епохи. Він був борцем за незалежність України у ХХ столітті, підтримував Директорію УНР та не сприймав денікінські ідеї "«єдіной і нєдєлімой Росії". Разом із Володимиром Сосюрою поневірявся у білогвардійському полоні. Належав до "боротьбистів" - української лівої партії, яка бачила Україну як соціально-орієнтовану державу. Тож, на дошці зазначено: "Учасник Української революції 1917-21 рр.", - розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Також він додав, що "Ковіньку, як і Остапа Вишню, називають гумористом-мучеником, бо його творчу діяльність брутально перервали під час сталінського терору, понад 20 років довелося поневірятися таборах. Довгий час ці сторінки його життя замовчувалася, і от зараз ми повертаємо пам'ять про них. Декомунізація - це не тільки виведення з публічного простору незаконної символіки, але й донесення правди про злочини російсько-комуністичного тоталітарного окупаційного режиму. Важливо, що на дошці зафіксовано:письменник - гуморист був в’язнем комуністичних таборів".

Під час урочистого заходу відбулася церемонія передачі для музеїв Мачух важливих архівних документів. Зокрема, старший науковий співробітник Державного архіву Полтавської області В’ячеслав Сушко подарував копію з архіву СБУ про відкриття радянськими каральними органами кримінальної справи на письменника, книгу з дарчим надписом гумориста, його світлини та копії періодичних видань 20-х років, у котрих публікувався Олександр Ковінько.

Фото: Юрій Репало


Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті презентував цьогорічну просвітницьку відеопродукцію з військової історії України, яку створено цим центральним органом виконавчої влади.

Цього тижня на полтавських телеканалах "ІРТ", "Місто+2 та "Центральний" відбулися покази нового відеопродукту, а ще документальні короткометражки УІНП презентували цими днями у стінах Полтавського військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

"Створення цих просвітницьких відеоматеріалів-важливий крок вперед у справі донесення правди про військову історію України до широкого загалу. УІНП уклав угоди про інформаційну співпрацю з нашими регіональними телеканалами. Тож, нові історичні знання мали змогу отримати глядачі полтавських телеканалів "ІРТ", "Місто+" та "Центральний", — розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Також він додав, що відеопродукція Інституту присвячена пам’ятним датам і ювілеям, які відзначають цього року на державному рівні згідно з постановою Верховної Ради.

Фото надане Північно-східним відділом УІНП


22 жовтня в приміщенні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького відбувся круглий стіл "Україна та Німеччина у Світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті"

Захід організовали Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, Агенство розвитку Дніпра, Український інститут вивчення Голокосту "ТКУМА", Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара.

В конференції взяли участь науковці, музейні співробітники з Дніпра, Києва, Львова, Запоріжжя, Харкова. Начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін виступив модератором на панелі 2 конференції. 

"Досвід Першої та Другої Світових воєн може бути використаний як для створення сучасного українського гранд-наративу, так і новітніх музейних експозицій", - підсумував виступи на конференції співробітник УІНП.

Фото надане Південно-східним відділом УІНП


15-16 жовтня на запрошення Запорізького національного університету очільниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова взяла участь святкуванні Днів Еразмус разом з учасниками програми Erasmus+.

Співробітниця УІНП була спікером на дискусійному майданчику "Ціннісні трансформації в українському суспільстві часів гібридної війни". Разом з професором Федором Турченко, авторкою та координаторкою проекту "Уроки Європи для шкіл України" Світланою Бацюковою та головою Громадської ради при виконкому Запорізької міськради Катериною Акулою обговорили виклики, що стоять перед українським суспільством.

Тахтаулова зосередилась на символічному просторі міст східної і південної України як полем битви гібридної війни.

"Прихильники радянської-ностальгічної моделі пам’яті вітали таку ініціативу, їх опоненти – прихильники національної моделі – висловили свою рішучу незгоду. Відбулась низка мітингів, інформаційних акцій, де активісти з національного табору роз’яснювали біографії Жукова і Григоренка мешканцям району. Харківським акціям проти перейменування проспекту Петра Григоренка було приділено чи не півгодини ефірного часу на одному з центральних каналів росТ. І це звісно не випадково. Жуков для пересічного носія радянсько-ностальгічної моделі пам’яті є тим містком, що поєднує з СРСР, а, відповідно, і з сучасною Росією. Ба більше, як маршал перемоги він чудова лягає у святково-переможний канон вшанування пам’яті про Другу світову війну, репрезентує те позитивне, на що можна спиратися у говорінні про радянський період. В чергове ми стали свідками того, наскільки символічний простір стає полем битви гібридної війни на якому бойові дії можуть проходити з неменшою запеклістю ніж на реальному полі бою", – розповіла Тахтаулова.


14 жовтня 2020 року у райцентрі Доброслав на Одещині з ініціативи місцевої громади відкрили пам’ятний знак Героям 28-ї механізованої бригади, які віддали життя захищаючи територіальну цілісність України.

На урочистих заходах були присутні:керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам`яті Сергій Гуцалюк, котрий звернувся з вітальним словом від Українського інституту національної пам'яті до присутніх, представників місцевої влади, волонтерів, військових 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, учасників російсько-української війни, що проживають в Лиманському районі, представників Православної Церкви України.

На честь загиблих українських воїнів пролунав салют. Освячення пам’ятника провів секретар Одеської єпархії Православної Церкви України Теодор Оробець. 

Фото: Сергій Гуцалюк


До Дня захисника України в УДЦ "Молода Гвардія" відбувся патріотичний вишкіл "Звитяга" та спортивно-патріотична гра "Ми - козацького роду нащадки"

Це спільний місцевий проєкт Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, УДЦ "Молода Гвардія" та ГО " ВетерансХабОдеса".

11-13 жовтня 2020 року для охочих юнаків та дівчат таборів "Зоряний" та "Сонячний" організовано патріотичний вишкіл "Звитяга". Його провів, зокрема, начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк. Він розповів старшокласникам про українську піхоту, про її роль у війні за Незалежність, як складової частини ЗСУ, про історичну пам'ять та її значення.

"Вітаю вас із завершенням спортивно-патріотичної гри. Ми, українці справді є нащадками славних військових традицій: козацького війська, звитяг січових стрільців, воїнів Української повстанської армії, героїв сучасної війни за незалежність на Сході України. Вірю, що і серед вас сьогодні присутні майбутні захисники України, а також майбутні спортсмени, вчені, міністри чи президенти. Пам’ятайте, що ми маємо бути гідними нащадками свого роду!" - звернувся до учасників гри Гуцалюк.

Фото: Сергій Гуцалюк


17 жовтня 2020 року на стадіоні СК "Дербі" ГО "Veterans Hub Odesa" та Південний міжрегіональний відділ УІНП організували турнір із мініфутболу пам’яті загиблих військовслужбовців 137-го окремого батальйону морської піхоти ЗСУ Дениса Козьми та Миколи Іліна.

"Турнір був започаткований для того, щоб гідно вшанувати пам’ять Героїв сучасної війни за незалежність України. І це уже другий такий турнір. Те, що робите ви – спортивні змагання та інші соціальні заходи − стає започаткуванням й впровадженням нових культурних армійських традицій”, − сказав на відкритті турніру начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк.

Загалом у змаганнях взяли участь сім команд. Цього року в напруженій боротьбі перемогу на турнірі здобула збірна команда однієї з частин Національної гвардії України, дислокованої в Одесі. Почесні друге та третє місця вибороли "цивільні" команди − "Атлетік" із Великої Михайлівки та спортивний колектив із райцентру Окни, усі з Одеської області.

Найкращими гравцями турніру стали футболіст Владислав Скальський з Окнів та воротар Владислав Корся − гравець команди окремого батальйону Морської піхоти.

Фото: Володимир Віват


16 жовтня 2020 року Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті організував лекцію для військовослужбовців одного з підрозділів Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Лекцію "Українська Бессарабія" з презентацією прочитав кандидат історичних наук, доцент факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Володимир Полторак.

Лектор розповів прикордонникам про Українську Бессарабію (Буджак), про історію краю, про населення, його етнічний склад та інше. Начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк розповів військовим про цікаві проєкти та корисні матеріали Інституту та Південного відділу зокрема.

"Впевнений, що отримана інформація стане у нагоді для вашої служби. Разом відновимо та захистимо наш гуманітарний та інформаційний простір, після довгих років ворожої пропаганди", - зауважив Гуцалюк.

Фото: Сергій Гуцалюк


22 - 23 жовтня 2020 року у місті Вінниці відбулась ІІ Міжнародна науково-практична конференція «ТРАНСФОРМАЦІЇ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ». Організаторами конференції виступив Український інститут національної пам’яті спільно з Донецьким національним університетом ім. Василя Стуса. У зв’язку з карантинними обмеженнями, пленарне та секційні засідання конференції відбулись у онлайн-режимі на платформі Zoom.

З вітальними словами до учасників конференції звернулись голова Українського інституту національної пам'яті,  Антон Дробович, проректор з наукової роботи Донецького національного університету імені Василя Стуса Ілля Хаджинов, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Теміров.

Робота у секціях відбувалась за такими напрямками:

  • Історична пам’ять / історична амнезія
  • Історична політика
  • Історична пам’ять у міжнародних відносинах
  • Історична пам’ять і національна ідентичність
  • Історична пам’ять у конфліктному середовищі
  • Порадянське місто як місце пам’яті
  • Історична пам’ять: платформа Вінниці
  • Підсумкова дискусія. Презентація наукових видань

У часі роботи секції "Історична пам’ять: платформа Вінниці", начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту Богдан Галайко зазнайомив учасників з темою "Деколонізація – логічне продовження декомунізації в Україні"

В рамках конференції, 23 жовтня у приміщенні Вінницького обласного молодіжного центру "Квадрат" відбувся науково-практичний семінар для вчителів закладів середньої освіти Вінницької та Донецької областей "Історична пам’ять vs історична політика". Робота учасників здійснювалась за такими напрямками:

  • Сутність концепту "Історична пам’ять"
  • Індивідуальний вимір історичної пам’яті
  • Шкільний підручник з історії як відбиток історичної пам’яті та інструмент історичної політики
  • Історія України в інформаційному протистоянні
  • УІНП у відновленні та збереженні національної пам’яті.

Усього, до участі в конференції долучились 63 науковці з різних міст України, Польщі, Білорусі, Грузії, Китаю (Гонконг). З них 26 докторів наук, 23 кандидати наук, 14 молодих науковців.

Фото: Факультет історії та міжнародних відносин ДонНУ імені Василя Стуса та Олексій Серветнік