«Локальна пам'ять»: панахида за загиблими українськими захисниками та інші новини з регіонів
Дослідження чумацьких пісень на Одещині, марафон історій на Полтавщині, панахида за загиблими українськими захисниками в усіх куточка України, а також інші новини з регіонів у сорок другому інформаційно-новинному дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".
5 серпня у Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини ПЦУ в Чернігові відбулась панахида за воїнами, які в липні цього року віддали своє життя на фронті російсько-української війни, а також за всіх загиблих у боях за незалежність України.
Організаторами стали Український інститут національної пам'яті та Чернігівська єпархія ПЦУ за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.
Співробітниця відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України Ірина Труш розповіла про загиблих у липні 2021 року українських захисників. Панахиду відправив отець Володимир. Він помолився за кожного з загиблих воїнів, які в липні цього року віддали своє життя за нашу країну, та всіх загиблих Героїв в боях за незалежність України, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих Захисників України.
"У липні цього року на фронті війни з російським агресором віддали життя за Україну 7 солдатів, з них три офіцери, два сержанти. Чотири захисники прийняли смерть на Донеччині, троє – на Луганщині Ворог здійснив 256 обстрілів у липні. 37 воїнів отримали в липні поранення, в тому числі 5 жінок. Молимося за їхнє видужання. Вічна пам’ять полеглим за Україну!", - зауважив співробітник УІНП Сергій Бутко.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
5 серпня на подвір'ї Іоано-Богословського храму Харкова, біля меморіалу загиблим захисникам, відбулася панахида за усіма воїнами, які загинули смертю хоробрих у липні цього року.
Їх було семеро: Юрій Письменний, Богдан Бродовський, Євген Курасов, Володимир Яськів, Андрій Бєляєв, Олександр Горбенко, Дмитро Сивоконь.
Правив панахиду єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан. Полеглих згадали поіменно, розповіли про їхнє життя, службу та обставини загибелі.
Вшанувати українських воїнів, які загинули у боях з російськими окупантами, прийшли їхні рідні, представники громадськості, працівники засобів масової інформації.
Захід проведено спільними зусиллями Харківської єпархії ПЦУ, Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Міністерства у справах ветеранів та ГО "Всеукраїнське об'єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України".
Фото: Північно-східний відділ УІНП
З ініціативи Полтавської ОДА стартував культурно-освітній марафон "Наша незалежність". Його організували Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації, Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті та найпопулярніше в області інтернет-видання "Полтавщина".
"У межах цього просвітницького марафону публікується низка історичних статей, світлин, документів, інформацій із газет, історій очевидців про знакові події боротьби за відновлення незалежності на Полтавщині. Публікації готуються за матеріалами книги "Полтавщина. "Шлях до незалежності 1985-1991" (упорядники : Олександр Білоусько і Тарас Пустовіт)", - розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
У перших оприлюднених матеріалах полтавців знайомлять із подіями виникнення Народного Руху на Полтавщині та встановленням у Полтаві навесні 1990 року національного прапора.
У Полтавському Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут завершили експонування виставки "Українська революція 1917-1921: регіональний вимір". Просвітницький захід присвятили 30-річчю відновленню незалежності України та 100-річчю Української революції 1917-21 рр.
"Протягом двох останніх місяців з ініціативи дирекції коледжу та Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті виставку переглянули не лише викладачі та курсанти коледжу, але й офіцери та солдати 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру військ зв’язку Збройних Сил України. Тепер виставка помандрує по громадах Полтавщини. Її експонуватимемо у місцевих музеях, бібліотеках, центрах культури задля поширення знань про перші визвольні змагання за незалежність у 20 столітті", - розповів регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.
5 серпня у Спасо-Преображенському кафедральному соборі ПЦУ Вінниці відбулось поминальне богослужіння за загиблими героями російсько-української війни, що загинули у липні 2021 року.
Панахиду за загиблими Героями звершив митрополит Вінницький і Барський ПЦУ Симеон. Участь у вшануванні, ознайомивши усіх присутніх з біографічними даними та обставинами загибелі українських захисників, взяв співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік.
Після поминального богослужіння, біля меморіальної дошки, що встановлена на території Спасо-Преображенського кафедрального собору усі присутні вшанували пам'ять героїв-вінничан і жителів області, які загинули на фронті російсько-української війни, починаючи з 2014 року.
Організаторами панахиди стали Центральний міжрегіональний відділ УІНП, Вінницько-Барська єпархія ПЦУ та відділ Міністерства у справах ветеранів України у Вінницькій області. Ініціатори віддали шану українським захисникам, що загинули у боях з російськими окупантами і проросійськими сепаратистами та мали на меті згуртувати громадськість довкола пам’яті про загиблих військовослужбовців, вкотре нагадавши суспільству правду про російську агресію.
Фото: Вінницько-Барська єпархія ПЦУ
30 липня начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та головний спеціаліст Олексій Серветнік з робочим візитом відвідали селище Літин Вінницької області, де відбулись меморіальні заходи з нагоди 110-тої річниці від дня народження командира УПА "Південь" полковника Омеляна Грабця (псевдо "Батько").
Участь в урочистостях взяли представники Українського інституту національної пам'яті, Вінницького обласного молодіжного центру "Квадрат", Літинської селищної ради, Краєзнавчого музею ім. Устима Кармалюка, краєзнаці, науковці, дослідники тематики Визвольних змагань, освітяни, представники ЗМІ. Учасники вшанування переглянули матеріали виставки про Омеляна Грабця у місцевому краєзнавчому музеї, згодом відбулося покладання квітів до пам'ятної дошки Омеляну Грабцю на будівлі Літинського спортивного комплексу та поминальна хода шляхом вулиці Омеляна Грабці до річки Бугер і перехід на берег річки Згару поблизу тодішнього райвідділу НКВС (нині вулиці Вінницька), до ймовірного місця захоронення бійців УПА у червні 1944 року.
На завершення, в актовій залі Літинського краєзнавчого музею імені Устима Кармалюка відбувся круглий стіл "110 років Омеляну Грабцю". Учасники засідання зауважили важливість історичної постаті Омеляна Грабця для України, зокрема для Вінниччини, необхідність популяризації постаті О.Грабця, реалізації археологічних досліджень на місці ймовірного поховання полковника та меморіалізації пам'яті Визвольних змагань у регіоні.
Для Літинського краєзнавчого музею співробітники УІНП презентували добірку видань Інституту, зокрема арт-плакати "Визначні діячі Української революції 1917-1921 рр.", видання з тематики Перших Визвольних змагань, Другої світової війни, каталог проєктів УІНП, Революції Гідності 2013-2014 рр., новітньої російсько-української війни та багато іншого.
Фото: Центральний відділ УІНП
В межах робочого візиту до Літина Вінницької області начальник Центрального міжрегіонального відділу Богдан Галайко та головний спеціаліст відділу Олексій Серветнік провели зустріч з селищним головою Літина Анатолієм Бичком.
В часі бесіди співробітники Інституту ознайомили очільника Літина із напрямками діяльності УІНП, обговорили можливості більш тіснішої співпраці між Інститутом та Літинською селищною радою у сфері реалізації державної політики з відновлення та збереження національної пам'яті.
Фото Центральний відділ УІНП
4 серпня у Вінниці відбулася презентація книги підполковниці СБУ Лесі Шиденко «Переддень життя» Книга присвячена загиблим співробітникам Служби безпеки України в російсько-українській війні.
Під час розмови учасники поспілкувались про що розповідає книга, що надихнуло авторку до написання, сюжетні лінії, як збирався матеріал книги, дізнались детальніше про героїв та багато іншого. Окрім того, пані Леся презентувала світлини власних картин із загиблими спецпризначенцями та прочитала фрагмент з книги пов'язаний із Вінницею.
Модератором заходу виступив співробітник Українського інституту національної пам'яті Олексій Серветнік.
Також було презентовано видання УІНП "Волонтери: сила небайдужих", "Дівчата зрізають коси", "Усна історія російсько-української війни", "2014: Початок російсько-української війни".
Фото Центральний відділ УІНП
29 липня творча і знімальна група проєкту “Чумацькі пісні” відвідала Одесу. Серед іншого дослідників цієї сторінки історії України цікавили славнозвісні одеські чумаки, їхні сліди в нашому місті та деталі їхнього промислу.
Співробітники Українського інституту національної пам’яті Уляна Громович і Олександр Городилов привезли дослідників на славнозвісний Сотниківський цвинтар і навіть показали гостям могили справжніх чумаків.
“Традиційним в Одесі символом чумаків був якір. Якщо подивитися уважно на кам’яні хрести на цвинтарі - можно легко впізнати кілька таких, що виконані у формі якоря. Саме під такими хрестами й спочивають ті самі чумаки. Сам цвинтар розташований в козацькому селищі Новий Куяльник, де крім чумаків ховали козаків, що ставали тут каменерізами, добуваючи вапняк-черепашник на будівництво Одеси. неподалік, в сосудній долині розташований Куяльницький лиман, де чумаки займалися не лише перевезенням, але й добуванням солі”, - розповів Олександр Городилов.
“Чумацькі пісні” це веб-серіал про старовинні українські чумацькі пісні та наших сучасників, які їх співають і досліджують. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Фото: Південний відділ УІНП
В Одесі, під головуванням міського голови, відбулась робочу зустріч міжвідомчої групи з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го км Овідіопольської дороги.
Приводом став початок пошуково-дослідних робіт на колишньому спецоб'єкті НКВС і політичного скандалу, що виник навколо цих подій.Оскільки раніше на місці було зафіксовано спроби розвідки "чорних археологів", Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті прискіпливо контролює процес пошуків решток жертв комуністичного режиму.
Під час наради співробітник УІНП Олександр Городилов доніс позицію Інституту щодо важливості належного перепоховання або спорудження гідного меморіалу жертвам тоталітарного комуністичного режиму і застеріг зацікавлених осіб не вплутувати в політичні інсинуації УІНП.
"Насамперед, ми зацікавлені в тому, щоби встановити, чи дійсно тут залишилися в землі рештки наших земляків, що були неугідними комуністичному режиму. По-друге, в разі встановлення такого місця, ми маємо зрозуміти масштаб цього місця. По-третє, громадськість має вирішити, чи встановити меморіал тут, чи перепоховати рештки... Але тут не може бути будівництва на кістках чи політичних двобоїв. Це позиція Інституту. А ось методологію робіт мають визначити відповідні фахівці, що отримали офіційний дозвіл на подібні роботи", - підкреслив Олександр Городилов.
Нині на спецоб'єкті НКВС у Татарці (6 км. Овідіопольської дороги) тривають підготовчі роботи для проведення дослідно-пошукових робіт.
Фото: Південний відділ УІНП