«Локальна пам'ять»: перейменування на Одещині й Полтавщині та інші новини регіонів

16 вересня біля могили Михайла Коцюбинського на Болдиних горах у Чернігові громадськість та місцева влада вшанували пам’ять великого українця до 158-ї річниці з його дня народження.

У заході взяли участь представники Чернігівської облдержадміністрації, Українського інституту національної пам’яті, Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України, Чернігівського міського об’єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, громадськості.

«Варто пам’ятати, що Михайло Коцюбинський, видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, був одним із фундаторів української нації. Своєю творчістю та громадською діяльністю духовно готував народ до Української революції 1917–1921 років. Свобода й гідність людини й народу, українська мова, культура, ідентичність – за це він і боровся. І саме це ми тепер у власній незалежній і демократичній державі захищаємо від російського агресора, спадкоємця Російської імперії», – наголосив регіональний представник УІНП Сергій Бутко. 

Фото: Чернігівська ОДА

19 вересня у Чернігівській міськраді відбувся круглий стіл з обговорення нових назв вулиць Чернігова за участі істориків, представників громадськості, місцевої влади, співробітників Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко під час засідання звернув увагу, що жодна з представлених до перейменування вулиць відповідно до реалізації політики подолання тоталітарної та російської імперської спадщини не викликає сумнівів у необхідності цього.

14 вересня в туристично-інформаційному центрі Чернігівської міськради відбулася зустріч місцевих істориків, журналістів, краєзнавців, представників УІНП та громадськості щодо осмислення бойових дій російсько-української війни на території Чернігівської області. Зокрема, учасники обговорення намагалися з’ясувати  параметри та перспективи збирання матеріалів та їхнього оприлюднення.

Регіональний представник УІНП у Чернігівській області Сергій Бутко повідомив про роботу Інституту з 2014 року щодо збирання та збереження, оприлюднення інформації про російсько-українську війну. Учасники заходу, підбиваючи підсумки обговорення, домовилися провести низку круглих столів та інших заходів щодо цієї важливої справи.

22 вересня начальниця Північно-Східного відділу УІНП Марія Тахтаулова виступила одним з лекторів семінару «Пріоритети в освіті: формування патріотичної  свідомості» на всеукраїнській конференції «На урок». 

Вона ознайомила учасників з актуальними проєктами Українського інституту національної пам’яті, які можуть бути використані для заходів із національно-патріотичного виховання. 

22 вересня відбулася робоча зустріч співробітників Південного міжрегіонального відділу УІНП з очільником Одеської військово-громадянської адміністрації Максимом Марченком.

Під час зустрічі йшлося про співпрацю Одеської ОВА з УІНП у справі реалізації політики національної пам'яті. Максим Марченко підкреслив, що стоїть на засадах всебічного розвитку цих відносин, а також зацікавлений у впровадженні матеріалів і напрацювань Інституту на місцях, безпосередньо в громадах регіону. Щодо проблеми з реалізацією громадами Одещини політики деколонізації та декомунізації, Максим Марченко заявив, що м'яч на боці самих громад. Там ці процеси мають бути якнайшвидше зреалізовані в рамках чинної державної політики.

Домовилися сторони й про подальшу взаємну підтримку у відстоюванні національних інтересів у регіоні.

На Одещині тривають деколонізаційні та декомунізаційні процеси очищення публічного простору від радянської та російської імперської спадщини. 

У місті Кілії тривають громадські обговорення про перейменування вулиць. Зокрема, місцева влада планує вшанувати і національних героїв, і місцевих, увіковічивши давні назви, пов’язані зі старообрядцями. А в місті Арцизі відбувся демонтаж пам'ятника німецькому філософу та ідеологу комунізму Карлу Марксу. 

16 вересня в Одесі, в межах Дискусійного клубу в Книгарні-кав’ярні відбулося обговорення деколонізації міста. В роботі форуму взяли участь вчені-історики, співробітники Південного міжрегіонального відділу УІНП, краєзнавці, журналісти, представники громадськості. 

Історики обґрунтували неприпустимість збереження в Одесі меморіальних елементів, присвячених ворогам української державності, як скульптури «Засновникам Одеси», пам’ятника Суворову та Олександрівської колони. А також наголосили, що Катерина ІІ та Олександр Суворов відіграли незначну роль у розвитку міста, на відміну від політичного міфу, що виник навколо цих історичних персонажів.

Учасники дискусії порушили питання про незадовільну, заангажовану й непрозору роботу історико-топонімічної комісії при міськраді Одеси й домовилися найближчим часом сформулювати вимоги містян до її переформатування і підсилення представниками експертного середовища.

У Полтаві встановлять меморіальну дошку українському історику В’ячеславу Липинському. Таке рішення ухвалив Полтавський міськвиконком. 

Дошку розташують на фасаді будівлі по вулиці Соборності, 44, де жив діяч під час Першої світової війни та подій Української революції. Такий крок стане меценатською ініціативою громадського діяча Андрія Баранова.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентував виставку «Українська Друга світова». З 20 вересня її можна переглянути у фоє третього поверху Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського.

Виставка «Українська Друга світова» створена спільними зусиллями УІНП та Центру досліджень визвольного руху. В центрі уваги експозиції – Україна й роль українців у Другій світовій війні.

Депутати Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області ухвалили рішення щодо перейменування 53 вулиць і провулків у населених пунктах громади, які звеличували, пропагували й символізували СРСР або Росію. 

Зокрема, у місті з’явилися вулиці Олександра Оксанченка та Івана Фальковського. Також перейменували низку вулиць у селах Пирятинської громади.

15 вересня головний спеціаліст Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Олексій Серветнік провів робочу зустріч із ректором КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», доктором історичних наук, професором Степаном Дровозюком та завідувачем відділу українознавства академії Володимиром Лазаренком.

Під час бесіди Олексій Серветнік подякував ректору за сприяння і підтримку в організації заходів, налагодження спільної роботи в рамках договору про співпрацю між Українським інститутом національної пам'яті та КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

За результатами зустрічі учасники домовилися про проведення спільних заходів найближчим часом. 

20 вересня у Харківському національному університеті внутрішніх справ, який тимчасово розміщується у Вінниці, презентували виставку УІНП «Вигнання. До 75-х роковин початку депортації українців із Лемківщини, Надсяння,  Західної Бойківщини, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя».

Участь у заході взяли проректор ХНУВС, доктор юридичних наук, професор Анатолій Клочко; головний спеціаліст Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік; фахівець відділу соціально-гуманітарної роботи ХНУВС Андрій Прохоров; директор бібліотеки ХНУВС Олена Музика.

Для учасників заходу співробітник відділу провів оглядову екскурсію виставкою. Для університетської бібліотеки Олексій Серветнік передав добірку актуальних видань Українського інституту національної пам'яті, які стосуються подій Перших та Других Визвольних змагань, боротьби українців проти комуністичного тоталітарного режиму, подій Голодомору 1932–1933 років, Революції гідності 2013–2014 років та початку новітньої російсько-української війни.

«Сьогодні, під час широкомасштабного вторгнення Росії на територію України, частина депортованих українців із польсько-українського прикордоння опинилися у тих південних і східних регіонах, які зараз перебувають під тимчасовою російською окупацією або на лінії фронту. Люди, чия родинна пам'ять уже має біль від втрати рідного дому, втратили його вдруге, або зіткнулися з переслідуваннями, загрозою життю та здоров'ю. Спільними зусиллями, відновлюючи нашу національну пам'ять та даючи відсіч ворогу на полі бою – неодмінно здобудемо перемогу та відновимо суверенітет та територіальну цілісність України», – зауважив Олексій Серветнік.