«Локальна пам'ять»: перейменування у Полтаві та інші новини з регіонів
16–17 травня в Чернігові, в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, відбувся семінар для державних службовців місцевих державних адміністрацій та посадових осіб органів місцевого самоврядування Чернігівської області, присвячений питанням змісту, складових та формування історичної пам’яті.
В організації та проведенні заходу взяв участь офіс Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області. Регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко розповів слухачам про українське законодавство у сфері реалізації державної політики щодо відновлення та збереження національної пам’яті, а також про осмислення та подолання російських історичних міфів про українське минуле.
18 травня на Красній площі у Чернігові вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
Представники органів влади, УІНП, національно-культурних товариств, громадські активісти, військові, переселенці з Криму хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Після чого академічний народний хор виконав Державний Гімн України та Гімн кримськотатарського народу. А потім актор Олександр Лаптій прочитав вірш великого поета кримськотатарського народу Сейтумера Еміна «Сен олмасанъ…» («Якби не було тебе...»).
21 травня на 20-му кілометрі гомельського шосе у лісі поблизу села Халявин Чернігівського району Чернігівської області, біля пам’ятного знака на місці таємного масового поховання жертв сталінського Великого терору 1937–1938 років, відбувся жалібний захід вшанування пам’яті жертв політичних репресій.
Представники Українського інституту національної пам’яті, органів державної влади та органів місцевого самоврядування вшанували жертв політичних репресій хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятного знака.
За словами регіонального представника УІНП в Чернігівській області Сергія Бутка, у Чернігові радянська влада проводила страти у будинку НКВД (нині приміщення міської санепідемстанції) та в Чернігівській в'язниці. Спершу мертвих ховали без надгробків на місцевих цвинтарях, а згодом почали вивозити за місто, у лісову місцевість, де зараз встановлено меморіал.
22 травня біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Чернігові відзначили 162-гу річницю перепоховання видатного українського поета на рідній землі.
У заході взяли участь представники Українського інституту національної пам’яті, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», громадяни. Учасники поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку та з ініціативи Заслуженого працівника культури України Миколи Борща заспівали «Заповіт».
У Харкові 23 травня відбулась онлайн-зустріч, присвячена пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу з участю представників Північно-східного відділу УІНП, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Харківської караїмської релігійної громади та Харківського художнього музею.
Начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова розповіла про історію злочину депортації кримських татар, а голова Харківської караїмської релігійної громади Олександр Дзюба – про культурні зв’язки Харкова й Криму. Завідувачка відділу Харківського художнього музею Ольга Денисенко розповідала про татарську тему в українському образотворчому мистецтві.
У селищі міського типу Чорнухи Лубенського району демонтували пам’ятник диверсантці радянських спецслужб Ленізі Бугорській, що був розміщений неподалік ліцею імені Григорія Сковороди.
За словами регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара, у 2022 році з фасаду Чорнухинської школи усунено меморіальну дошку Бугорській.
Депутати Лубенської міської ради перейменували загальноосвітню школу І-III ступенів №1 на Першу гімназію імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Матвій Номис — це український етнограф, фольклорист та літератор. Найвизначніша праця Номиса — «Українські приказки, прислів’я і таке інше», яка містить понад 14,5 тис. приказок і загадок.
На 25-й позачерговій сесії депутати Полтавської міської ради затвердили перейменування 71 топомоніма.
Зокрема, рішенням Полтавської міськради у місті з'явиться низка вулиць та провулків на честь полтавців, які загинули, захищаючи Україну під час російсько-української війни: Максима Краснокутського (до цього вулиця Цвіточна), Наталії Стребкової (вулиця Роз'їздна), Олега Кулаковського (провулок Уютний), Андрія Ярешка (вулиця Кузнєчна), Валерія Константинова (провулок Рельсовий), Едуарда Горошочка (провулок Міняйлівський), Анатолія Дергая (вулиця Жасмінова).
15 травня співробітниця Західного відділу УІНП Леся Бондарук провела низку освітніх заходів, присвячених вшануванню пам’яті українців, які боролись з радянською системою в ГУЛАГу.
У Луцькому ліцеї № 21 імені Михайла Кравчука Леся Бондарук розповіла старшокласниками про Норильське й Воркутинське повстання політичних в’язнів.
Того ж дня у Луцькому педагогічному коледжі для студентів і викладачів відбулася гостьова лекція «Жіноче обличчя Норильського повстання». Присутні з зацікавленням довідалися, що колишня студентка Луцького педагогічного училища Ангеліна Петрощук була керівницею Норильського повстання у жіночій зоні «Горлагу». На завершення заходу відбулося спілкування зі студентами на тему умов перебування жінок у ГУЛАГу.
У Волинському краєзнавчому музеї відбулася історична година «Колківська республіка УПА: до 80-ліття боротьби за свободу» для учнів Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради та слухачів Волинської Малої академії наук.
16 травня у Луцькому національному технічному університеті відбулася зустріч зі співробітницею Західного відділу УІНП Лесею Бондарук.
Студенти й викладачі почули розповідь про перебування українців у таборах ГУЛАГу, а також довідалися про їхню участь у Норильському та Воркутинському повстаннях, які відбулися 70 років тому. У розмові Леся Бондарук презентувала матеріали зі своєї книги «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу», яка вийшла напередодні.