«Локальна пам'ять»: заходи до Дня Гідності та Свободи й інші новини регіонів
21 листопада в Чернігові у День Гідності та Свободи голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, представники громадськості, Чернігівської міської ради та Українського інституту національної пам'яті поклали квіти до Меморіальної стели «Небесна Сотня».
«Під час Революції гідності, як і під час Помаранчевої революції громадянське суспільство нашого регіону показало, що воно не відстає від загальнонаціональних процесів. Українські патріоти Чернігівщини зробили вагомий внесок у повалення проросійського, антинародного режиму Януковича», — підкреслив представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
На честь Героя Небесної Сотні Віктора Орленка з села Талалаївка Ніжинського району Чернігівщини планують назвати вулицю.
18 листопада в Чернігові у Березовому рову, біля пам’ятного знаку жертвам масових розстрілів нацистськими окупантами євреїв у 1941 році, вшанували пам’ять жертв Голокосту.
У заході взяли участь представники єврейської громади, громадськості та влади міста, Українського інституту національної пам’яті. Учасники заходу помолилися за жертв Голокосту в Чернігові, хвилиною мовчання вшанували загиблих, встановили шість лампадок, які символізують шість мільйонів убитих нацистами євреїв, поклали квіти до пам’ятного знака.
Представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко зазначив, що знання історії Голокосту, Голодомору та інших геноцидів, розуміння їхньої злочинної сутності, нетерпимість до всіх форм ксенофобії, расизму й шовінізму, тоталітаризму й авторитаризму дасть можливість не тільки зупиняти людські катастрофи, а насамперед запобігати їм.
22 листопада 2022 року в Чернігівській міській централізованій комунальній бібліотечній системі відбувся круглий стіл «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо» до Дня пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У бібліотеці підготували виставку книг про Голодомор-геноцид. У ній представлені видання Українського інституту національної пам’яті, Чернігівської обласної державної адміністрації, Ніжинського фахового коледжу культури й мистецтв імені Марії Заньковецької, Сергія Горобця.
У Харкові на площі Поезії демонтували та відправили на зберігання погруддя російського поета Олександра Пушкіна.
Раніше його обклали мішками, щоб ізолювати та не експонувати публічно.
Український інститут національної пам’яті спільно з Харківською обласною військово-цивільною адміністрацією провели семінар для громад області про подолання наслідків русифікації.
«Тема семінару важлива й актуальна. Тому що сьогодні Україна веде війну за збереження власної ідентичності. І тут постає питання про те, як подолати наслідки русифікації, що відбувалася в Україні впродовж століть. Цей процес я назвав би деокупацією минулого чи розмінуванням нашого культурного й гуманітарного простору», – зазначив заступник голови Інституту Володимир Тиліщак.
Співробітники УІНП Олена Охрімчук, Марія Тахтаулова, Ігор Каретніков та Тетяна Привалко розповіли про державну політику відновлення та збереження національної пам’яті.
Деокуповані громади Харківщини отримали видання Українського інституту національної пам’яті.
В село Іванчуківку Ізюмського району Харківської області завітали волонтери організації «Доброчинець» з гуманітарною допомогою та літературою для дітей. Очільниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова передала громаді видання Інституту під назвою «Скриня» – книгу для дітей про історію Голодомору.
У Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбувся семінар для музейних працівників області.
Начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова виступила з доповіддю «Музей і війна: побудова наративу». Вона ознайомила з механізмами та методикою побудови наративу як такого, розповіла про передумови сучасної російсько-української війни в історичному контексті.
22 листопада Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації та Північно-східний відділ Українського інституту національної пам'яті провели спільний захід «І пам'яті свіча не згасне...» до Дня пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років.
В онлайн-зустрічі взяли участь співробітники Інституту. Віталій Огієнко провів паралелі з Голодомором та нинішньою російською агресією, а Марія Тахтаулова ознайомила з актуальними проєктами Українського інституту національної пам'яті про Голодомор 1932–1933 років.
21 листопада 2022 року до Дня гідності та свободи у Вінницькому технічному фаховому коледжі співробітники Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та Олексій Серветнік провели інформаційно-просвітницьку бесіду зі студентами.
Начальник відділу Богдан Галайко ознайомив співробітників та студентів закладу з передумовами, основними етапами Революції гідності 2013–2014 років.
16 листопада начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко провів історико-просвітницькі бесіди про спротив та злочин Голодомору – геноциду Українського народу 1932–1933 років зі студентами «Центру професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці» та «Вінницького центру професійно-технічної освіти переробної промисловості».
«Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору проти українців знову застосовують геноцидні практики. В цій війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали», – зауважив Богдан Галайко.
10 листопада на Факультеті історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Cтуса відбулася ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Трансформація історичної пам’яті».
З вітальним словом до учасників звернулися ректор університету Роман Гринюк, в.о. голови Українського інституту національної пам’яті Максим Ярмистий, декан факультету історії та міжнародних відносин Юрій Теміров.
Модератором виступила доктор історичних наук, професор кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького університету Надія Темірова.
Робота конференції відбулася за такими напрямками: історична пам’ять та історична амнезія, націєтворчий потенціал історичної пам’яті, історична політика як чинник міжнародних відносин та політика пам’яті як інструмент опору агресії Росії.
У рамках конференції відбулося засідання круглого столу «Збереження та переосмислення культурної спадщини українських міст в умовах війни: історія, політика, пам’ять». Під час обговорення начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту Богдан Галайко розповів про особливості процесу деколонізації та дерусифікації в Україні як логічного продовження декомунізації.
У Волинському національному університеті імені Лесі Українки 21 листопада відкрили виставку «Рашизм – це...». Це спільний проєкт Українського інституту національної пам'яті, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки й Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Експозиція розкриває зміст квазіідеології, яка замішана на поєднанні ідей фашизму та більшовизму й під гаслами якої сьогодні російські загарбники вбивають українців. На 16 стендах розкриваються характерні риси рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія. Також ідеться про злочини, які здійснюють рашисти.
«Університет виготовив власну виставку за розробкою Українського інституту національної пам'яті. Маємо плани організувати роботу цієї виставки на кожному факультеті Волинського університету. Дякуємо ректору Анатолію Цьосю та заступнику декана, історику Івану Руднянину за бажання і практичне втілення національно-патріотичного виховання студентської молоді», – зазначила представниця Західного відділу УІНП Леся Бондарук.