МКІП та УІНП підбили підсумки за рік щодо подолання наслідків русифікації й тоталітаризму

29 грудня в медіацентрі «Укрінформу» Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут національної памʼяті, представники Експертної ради у форматі круглого столу підсумували результати роботи за 2022 рік, спрямованої на подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Запит суспільства на усунення з публічного простору символів і назв, повʼязаних не лише з радянським тоталітарним режимом, а й із російською імперською спадщиною, став відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У відповідь на цей запит Міністерство спільно з Інститутом провело серію круглих столів з експертами, результатом яких стало створення 10 червня 2022 року дорадчого органу – Експертної ради при МКІП. Упродовж пів року робота Ради була сфокусована на розгляді найбільш гучних і проблемних символів (детальніше про окремі з них нижче) та наданні рекомендацій органам місцевого самоврядування. Зокрема, Рада визначила список із 10 найбільш проблемних російських урбанонімів, які рекомендувала перейменувати. Рекомендації Ради є у відкритому доступі на сайті Інституту.

Дерусифікація (деколонізація) у 2022 році в цифрах

За попередніми даними від 14 областей, було перейменовано 7 652 топоніми.

Серед найгучніших перейменувань – місту Новоград-Волинському повернули історичну назву Звягель.

Також місцева влада Ватутіного на Черкащині обрала нову назву – Багачеве; селища міського типу Суворове на Одещині – назву Бесарабське. На Донеччині місцева влада підтримала перейменування села Московського на Степове. Рішення про перейменування цих населених пунктів ще має бути ухвалене парламентом.

Тривають громадські обговорення про перейменування села Пушкіно на Закарпатті на Новий Вербовець та міста Дружба на Сумщині.

Памʼятники

Під час круглого столу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що за 8 місяців в Україні демонтували:

• 28 пам’ятників Пушкіну,

• 9 – Горькому,

• близько 20 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь радянських визволителів,

• 4 пам’ятники Островському,

• 4 – Суворову.

Географія демонтованих російських імперських та радянських символів охоплює всю Україну, за винятком окупованих територій.

Одним із найрезонансніших прикладів деколонізації публічного простору у 2022 році став демонтаж і перенесення до музею памʼятника російській імператриці Катерині II в Одесі.

Водночас, як зауважив Олександр Ткаченко, деколонізація публічного простору не означає знищення памʼяток. Важливі з точки зору мистецької цінності чи національної памʼяті монументи потрібно переносити в музейні простори. А до ухвалення рішень слід залучати експертів, зокрема місцевих.

Член Експертної ради та генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло під час круглого столу наголосив, що важливо переозначувати простір, який лишається порожнім після демонтажу пам’яток російської імперської та більшовицької пропаганди.

Законопроєкти

Окремо міністр культури та інформаційної політики відзначив: важливо, щоб процеси деколонізації залишались у законодавчому полі: 

«Оскільки в українському законодавстві є прогалина щодо пам’яток періоду Російської імперії, МКІП підготував законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо невнесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об'єктів культурної спадщини». Ми запропонували чіткі критерії стосовно пам’ятників, пов’язаних із русифікацією. Законопроєкт підтримав Уряд, далі документ повинен пройти всі належні процедури та розгляд у Верховній Раді».

Також Експерта рада розглянула зареєстровані у Верховній Раді України законопроєкти: 7721 «Про деколонізацію гуманітарної сфери» та 7721-1 «Про подальшу деколонізацію, деокупацію та суверенізацію культурного простору України». За словами Олександра Ткаченка, обидва законопроєкти потребують доопрацювання. Тож наразі йдеться про те, щоб створити робочу групу, яка на їх основі розробить єдиний законопроєкт.

Експертна рада працювала над кількома резонансними кейсами подолання наслідків русифікації й тоталітаризму, які перебувають у фокусі громадськості.

Перейменування Національної музичної академії, яка зараз має імʼя російського композитора Петра Чайковського

Це питання Експертна рада розглянула одним із перших і 30 червня рекомендувала колективу перейменувати заклад. 26 грудня працівники академії на зборах відтермінували це рішення. У звʼязку з цим член Експертної ради та громадський діяч Микола Томенко на круглому столі наголосив: цей кейс свідчить, що Експертна рада повинна в наступному році більше уваги приділяти роботі з вищими навчальними закладами, зокрема тими, де почасти ректори можуть здійснювати тиск на студентів та викладачів.

Памʼятники більшовицькому командиру Миколі Щорсу та радянському генералу Миколі Ватутіну в Києві

Питання про перенесення обидвох памʼятників тривалий час залишається одним з найбільш проблемних та невирішених у рамках декомунізаційної реформи.

9 листопада Експертна рада рекомендувала демонтувати обидва памʼятники з їх наступним переміщенням.

Присутні під час круглого столу представники Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради зазначили: щодо демонтажу памʼятника Миколі Щорсу відкритим залишається питання, куди перемістити монумент. Наразі є дві можливі локації – «Парк радянського періоду» у Путивлі Сумської області та Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві. 

Ситуація з пам’ятником Миколі Ватутіну складніша, тому що монумент є надмогильною спорудою. Тому обовʼязковим компонентом його демонтажу є проведення спеціальних пошуково-ексгумаційних робіт та перепоховання останків генерала. Експертна рада рекомендувала створити робочу групу, яка опрацює питання ексгумації та перепоховання останків Ватутіна.

Відтак на круглому столі міністр Олександр Ткаченко оголосив, що одне з перших засідань Експертної ради у 2023 році буде присвячене саме проблемним памʼятникам Києва.

Імперські памʼятники у Полтаві

Окрему увагу у 2022 році Експертна рада приділила російським імперським памʼятникам у Полтаві та рекомендувала їх демонтувати з публічного простору. Ті обʼєкти, які мають мистецьку та культурну цінність, було рекомендовано музеєфікувати. Детально з цими рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Інституту. Робота в цьому напрямку продовжиться у 2023 році.

Круглий стіл можна переглянути у записі: