Опитані Інститутом військові підтримали 10 принципів меморіалізації російсько-української війни

Український інститут національної пам'яті провів опитування серед захисників та захисниць України, щоб дізнатися їхню думку щодо засад меморіалізації російсько-української війни. Результати свідчать, що понад 94% опитаних військових повністю підтримують запропоновані Інститутом та фахівцями принципи.

Погляд військових на те, якою повинна бути меморіалізація війни, важливо розуміти та враховувати під час напрацювання, зокрема, програмних документів чи політик. Тому один із етапів громадського обговорення базових принципів меморіалізації, ініційованого УІНП, передбачав консультацію саме з Силами безпеки та оборони України. Вона відбулася у форматі опитування серед бойових підрозділів Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Служби безпеки України.

В опитуванні взяли участь 19 494 людини, які за допомогою онлайн-форми впродовж жовтня 2024 року надали відповіді щодо ставлення до принципів меморіалізації російсько-української війни, запропонованих УІНП. Учасники мали три варіанти відповідей: «повністю підтримуємо», «підтримуємо, але із зауваженнями» (із можливістю їх висловити) та «не підтримуємо повністю» (з можливістю прокоментувати причину).

Результати опитування виявили високий рівень підтримки: 94,7% опитаних повністю підтримали принципи, 3,8% висловили підтримку з певними зауваженнями, а 1,5% респондентів повністю відхилили їх.

«Це опитування стало підсумковим етапом в роботі над змістовою та ціннісною рамкою меморіалізації війни. Ми зробили спеціальний акцент на тому, щоб в першу чергу свою думку висловлювали воїни та воїнки саме бойових підрозділів. І дуже тішимося, що значна частина командирів доручила поділитися думками досвідченим солдатам, сержантам та офіцерам. Свої відгуки також надали представники вищих військових закладів освіти, що безсумнівно додає ваги його результатам. Зізнаюсь, що ми не сподівалися на таку активність, і в якийсь момент я навіть почав хвилюватися через спроможність платформи обробити і зберегти таку кількість відповідей. Втім у підсумку все вдалося і цей результат є красномовним свідченням рівня репрезентативності опитування і заразом найкращим доказом живого інтересу захисників та захисниць до теми збереження пам’яті про російсько-українську війну», – розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Серед зауважень-доповнень до принципів були численні побажання щодо доцільності вжитку простіших і зрозуміліших термінів, акцентована думка щодо неприпустимості будь-якої корупції у сфері увічнення пам’яті, а також важливості саме персональної, а не тільки колективної підтримки громадянами практик вшанування. Півсотні респондентів звернули увагу на проблематичність застосування принципу ідеологічної нейтральності та принципу гуманності в умовах війни, що триває.

Серед тих, хто повністю не підтримав принципи найчастіше (не менше 60 разів) звучала думка про те, що питання меморіалізації не на часі, допоки триває війна й активні бойові дії.

Український інститут національної пам'яті висловлює вдячність кожному захиснику і захисниці, які нині служать в Силах безпеки та оборони України і знайшли час взяти участь в опитуванні (іноді навіть попри складні умови) й поділитися своїми думками та баченням процесу увічнення пам’яті про війну.

Довідково
2 серпня 2024 року голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович запропонував до обговорення девʼять принципів меморіалізації сучасної російсько-української війни.

У рамках проведення громадського обговорення вони були доповнені та оновлені, а потім винесені на відкрите експертне обговорення.
Остаточна редакція принципів буде оприлюднена в листопаді 2024 року та рекомендована Уряду до врахування в рамках розробки національної стратегії меморіалізації війни в 2025 році.