У Києві відбувся круглий стіл про природу ідеології та методи протидії рашизму
У четвер, 2 травня, в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему «Рашизм – розпізнати, зупинити, засудити», який присвятили річниці ухвалення парламентської постанови «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких». Організаторами стали Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Український інститут національної пам’яті.
Урядовці, політики та публічні інтелектуали обговорювали сутність ідеології рашизму та якими методами ефективніше доносити правду про людиноненавицьку природу рашизму, як пануючої в РФ ідеології.
«Нам надзвичайно важливо просувати на міжнародних майданчиках не просто факти, а в першу чергу сенси. Чому відбувається геноцид? Чому Росія намагається знищити все українське?», – підкреслив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Своєю черго голова Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зазначив, що головним провідником ідей рашизму є російські державні медіа, а тому ідеологічні працівники повинні нести таку ж відповідальність, як і окупанти.
Голова парламентського комітету з питань гуманітарної політики Микита Потураєв розповів про власний досвід донесення об’єктивного погляду на природу російського режиму: «Після обрання у Верховну Раду у 2019 році я був обраний головою української делегації в ОБСЄ. Ми порушували питання про фашистський характер російського режиму. Це викликало повне відторгнення у всіх без винятку європейських колег. Хоча я посилався на дослідника тоталітаризму та авторитаризму Умберто Еко, який є беззаперечним авторитетом для європейців».
«Розмова про рашизм – надзвичайно потрібна. Вона була розпочата у 2022 році, зокрема, завдяки публікаціям Снайдера. Але нам важливо продовжувати поглиблювати її. І це відбувається. З’являються не лише брошури, а й монографії та наукові роботи. Процес осмислення, розуміння та розпізнання рашизму відбувається. Наше завдання – поглиблювати та прискорювати цей процес, робити його більш помітним», – зауважив заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.
Посадовець нагадав, що ідея створення інформаційного продукту, який би пояснював, що таке рашизм, з’явилася влітку 2022 року. Спершу це була виставка, а вже потім на її основі брошура.
«Якщо йдеться про неймінг, то «рашизм» як трейдмарк і гасло – цілком робоче. Бо кожне слово, доки не входить в обіг, викликає спротив. Мені здається, що рашизм із розшифровкою «російський нацизм» чи «російський фашизм» цілком годиться, це робоча історія, воно запам’ятовується. Поширення такого підходу слід робити за допомогою іноземних спікерів – у Франції через французів, у Штатах через американців, у Швеції через шведів. Напряму з України у вуха їхньої аудиторії – не спрацює», – резюмував журналіст Юрій Макаров.
За матеріалами spravdi.gov.ua