У Києві відновили історичну атрибуцію поховання козаків-«богданівців» на Замковій горі
12 серпня на Замковій горі в Києві вшанували пам’ять козаків 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, розстріляних російськими кірасирами та донськими козаками в 1917 році. З такою ініціативою виступив «Музей Української революції 1917-1921 років» Національного музею історії України, який прагне повернути історичним місцям справжні імена.
Історичний антураж створювали реконструктори військово-історичних клубів «Повстанець» та «172-й полк»
Саме на Замковій горі 103 роки тому було поховано 16 козаків, які загинули від куль російських кірасирів та донських козаків, що влаштували засідку на станції Пост-Волинський на околиці Києва. Похорон воїнів першого українського військового формування у 1917 році організували на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський.
Однак, довгий час ця могила помилково вважалася місцем поховання героїв Крут. Саме під такою історичною атрибуцією тут проходили велелюдні акції вшанування пам’яті полеглих наприкінці 1980-х. Кілька разів хрест на могилі знищувався вандалами. У 2009-му році тут встановили великий кований хрест.
12 серпня цього року на урочисте вшанування прийшли, зокрема, ті, хто відроджував пам'ять про цю могилу ще наприкінці 1980-х
«Пам’ять про те, що тут була могила загиблих вояків, зберіг Борис Антоненко-Давидович. Він не був у Києві у 1917 році, але у 1920-х роках тісно контактував з українськими літературними колами в Києві. Йому розповіли про це, бо це була тоді дуже голосна подія. Людмила Старицька-Черняхівська, яка мала слово на похороні «богданівців», тоді ще була жива, як і багато інших діячів, які були очевидцями події. Потім, у 1960-х, пройшовши тюрми і табори, Антоненко-Давидович розповів про могилу в київському колі шістдесятників, зокрема, Іванові і Леоніді Світличним. Знала про це й Лариса Скорик, яка наприкінці 80-х на хвилі національного відродження зробила так, що ця інформація знову стала актуальною. Але тоді ми знали, що це могла, в якій поховані українські військові доби Визвольних Змагань. А оскільки на той час із тої епохи на слуху були лише крутяни, то і було помилково вирішено, що це могила козаків, які загинули під Крутами. І лише в останній час, коли відкрилися архіви, стало зрозуміло, що це за поховання», – розповідає працівник Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олександр Хоменко.
У цьому році вшанування на могилі на Замковій горі уперше пройшли з відповідною історичною атрибутикою. Урочисту акцію гімном України відкрив народний артист Тарас Компаніченко. Про козаків-«богданівців» та історію поховання згадували також директор Національного військово-історичного музею Андрій Ільєнко, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Шевченка Григорій Савченко, голова Спілки офіцерів України Олександр Сасько, ветеран російсько-української війни Ігор Мазур (Тополя) та громадська активістка Валерія Шварц.
«Дуже прикро тут, на цьому місці, усвідомлювати, що минуло більше ста років, а українці продовжують гинути від рук росіян. Правда, ми уже не настільки беззбройні та можемо дати відсіч. Але маємо розуміти, що ця війна почалася не вчора. І для того, щоб ми пам’ятали тяглість подій, маємо приходити на такі місця, згадувати, наскільки глибоке наше коріння, і що земля, з якої воно походить, просякнута порохом і кров’ю. Якщо перестанемо це робити, якщо буде історична амнезія, то не розумітимемо, хто воює, з ким, за що. Ми маємо повертати цю історичну пам’ять. Для Українського інституту національної пам’яті важливо опікуватися історичними місцями, пов’язаними з Українською революцією 1917-1921 років, наскільки нам дозволятимуть наші можливості, робити все можливе, щоб люди про них пам’ятали, шанували й відвідували. Ми підтримуватимемо всіх, хто відроджує та популяризує ці місця», – зазначив голова УІНП Антон Дробович.
На урочистостях були присутні реконструктори та представники Спілки офіцерів, які військовою сальвою (так сто років тому називали салют) шістнадцятьма пострілами вшанували пам’ять загиблих українців. На могилу поклали кошик жовто-блакитних квітів з написом «Смійся, лютий враже» – такий напис був на транспарантах під час історичного поховання загиблих козаків. Біля могили співробітники Національного музею історії України встановили стенди з історичною інформацією про поховання та події 103-річної давнини.
Репліка прапора «богданівців» зберігається в Національному музеї історії України
Під час заходу можна було побачити історичні репліки прапорів 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького та одного з бойових підрозділів, на якому був напис «Слава Вільній Україні».
Наразі Національний музей історії України докладає зусиль, щоб могила на Замковій горі отримала статус пам’ятки державного значення.
Фото: Наталія Позняк-Хоменко