22 липня у рамках фестивалю Історія.UA у Сєвєродонецьку співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів, дослідниця Тетяна Ковтунович презентує видання за усноісторичними проектами Інституту.
Так, на Луганщину поїдуть два популярні видання: книга «Дівчата зрізають коси» та збірник «Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3, частина 1».
Книга «Дівчата зрізають коси» — це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін.
У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.
Ці історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною.
Збірник спогадів “Дівчата зрізають коси” підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті “Усна історія АТО”.
Книгу можна отримати безкоштовно, звернувшись до Українського інституту національної пам’яті з листом на ім’я Голови. Завантажити електронне видання можна нижче або ж на Google Play та/або за цим посиланням.
Збірник «Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3, частина 1» є продовженням серії видань, здійснених Українським інститутом національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія».
Серія отримала назву «Майдан від першої особи», і попередні її випуски — «45 історій Революції Гідності» (2015) та «Мистецтво на барикадах» (2016) — містять спогади про київські події зими 2013–2014 років. Але у той час масовими протестними акціями було охоплено багато міст і сіл нашої країни, тож цей збірник — зі спогадами про події Майдану в регіонах — став логічним продовженням серії.
Щоб збірник не вийшов надміру громіздким, адже він мав складатися з 25 розділів — за кількістю регіонів, було прийнято рішення формувати кожен розділ з приблизно однакового обсягу матеріалу. Залежно від того, скільки осередків в області займалися збором спогадів, кількість інтерв’ю у кожному розділі варіювалася — від 8 до 12. Відбір спогадів здійснювали інтерв’юери. Добиралися оповіді найбільш змістовні та цікаві, при цьому також було важливо, щоб їх автори по змозі представляли різні середовища протестного руху.
У збірнику розділи подано за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. До цієї, першої, частини увійшли регіони починаючи від Автономної Республіки Крим до Луганської області. Решту областей буде представлено у другій частині.
Завантажити за посиланням.