Український інститут національної памʼяті планує проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян. ОНОВЛЕНО: переклад польською мовою
У цьому році Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зокрема, було отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненської області.
За результатами розгляду звернення, яке надійшло у вересні 2024 року, Український інститут національної памʼяті має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.
«УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам’яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію», – коментує голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.
З огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни Росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів.
Довідка про міжінституційні відносини між Україною і Польщею у сфері національної памʼяті:
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) домовились провести у січні-лютому 2021 року українсько-польські експертні консультації щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій. У результаті тривалого листування був напрацьований проєкт регламенту групи з розгляду проблемних питань, але з 2021 року він залишається не погодженим польською стороною.
У червні 2022 року на рівні міністерств культури України та Польщі було підписано Меморандум про співробітництво у сфері національної пам'яті. Документ передбачив створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Згідно з Меморандумом, до складу робочої групи повинні входити представники профільних інституцій Польщі та України, а також представники експертного середовища. Меморандум повинен був вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Проте питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України гостро підіймалося польською стороною впродовж усього часу повномасштабної війни.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі та на виконання Меморандуму було проведено спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань поляків на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники).
На початку 2024 року історичні питання актуалізувалися в ході міжурядових консультацій Польщі та України під час візитів Дональда Туска до Києва та Дениса Шмигаля до Варшави. На виконання розробленого в результаті міжурядових консультацій плану заходів Міністерство культури затвердило склад української частини українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті. Інформації щодо формування польської частини Робочої групи до Українського інституту національної памʼяті станом на 1 жовтня 2024 року не надходило.
Також нагадуємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.
Зазначене вище залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті.
Зі свого боку Український інститут національної памʼяті планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.
Також Інститут звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму «Збереження місць пам’яті», метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам’яті польського народу.
Неофіційний переклад польською мовою (nieoficjalne tłumaczenie na język polski)
Ukraiński Instytut Pamięci Narodowej w odpowiedzi na wniosek obywateli polskich planuje prace poszukiwawcze ofiar tragedii wołyńskiej
01.10.2024
W roku bieżącym do Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej zaczęły wpływać wnioski od obywateli Polski dotyczące możliwości poszukiwania i ekshumacji szczątków członków ich rodzin. W szczególności otrzymano wniosek w sprawie przeprowadzenia takich prac na terenie obwodu rówieńskiego. Po rozpatrzeniu wniosku, który wpłynął we wrześniu 2024 r. Ukraiński Instytut Pamięci Narodowej zamierza uwzględnić prace poszukiwawcze na terenie obwodu rówieńskiego w planie działań na rok 2025.
UINP jest otwarty na współpracę z polskimi instytucjami w zakresie odnalezienia, zachowania i opieki nad miejscami pamięci Ukraińców w Polsce i Polaków w Ukrainie. Jednak z uwagi na fakt, że od dłuższego czasu nie funkcjonują oficjalne, międzyinstytucjonalne mechanizmy rozwiązywania drażliwych kwestii ze stroną polską w sprawach odtworzenia i zachowania miejsc pamięci (w szczególności zespoły robocze instytutów pamięci i ministerstw, w gestii których są sprawy kultury), UINP rozważa rozwiązanie wyjścia naprzeciw interesom obywateli Polski i, w drodze wyjątku, bezpośredniego podjęcia się roli koordynatora w zakresie prac poszukiwawczych na wniosek obywateli polskich z zaproszeniem strony polskiej w charakterze obserwatora. Dlatego po otrzymaniu od obywateli Polski niezbędnych szczegółów dotyczących lokalizacji potencjalnych miejsc poszukiwań, postaramy się im pomóc mimo wojny i trudnej sytuacji gospodarczej, - komentuje Anton Drobowycz, Prezes Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej.
Instytut, realizując tę decyzję będzie współpracował z Państwową Międzyresortową Komisją ds. Upamiętnienia Uczestników Operacji Antyterrorystycznej, Ofiar Wojen i Represji Politycznych oraz Ministerstwem Kultury i Komunikacji Strategicznych Ukrainy, do właściwości którego należy m.in. kwestia wydawania zezwoleń na prowadzenie prac poszukiwawczych, ekshumacje i urządzanie pomników, znaków pamiątkowych, zarówno jak z organizacjami merytorycznymi, posiadającymi prawo do prowadzenia takich prac w Ukrainie.
Wobec ograniczonej liczby specjalistów oraz kontynuacji pełnowymiarowej wojny Rosji przeciwko Ukrainie, której towarzyszą prace poszukiwawczo-ekshumacyjne poległych żołnierzy i ludności cywilnej, skuteczność realizacji prac poszukiwawczych będzie zależała także od dostępnych środków.
Informacyjnie: Relacje międzyinstytucjonalne między Ukrainą a Polską w obszarze pamięci narodowej.
W grudniu 2020 r. szefowie Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej i Instytutu Pamięci Narodowej RP uzgodnili przeprowadzenie w styczniu-lutym 2021 r. ukraińsko-polskich konsultacji na szczeblu eksperckim w sprawie uregulowania zaistniałych kwestii problematycznych w dziedzinie upamiętniania ofiar wojen i represji politycznych. W wyniku długo trwającej korespondencji powstał projekt regulaminu zespołu do rozpatrzenia kwestii problematycznych, który od 2021 roku pozostaje niezatwierdzony przez stronę polską.
W czerwcu 2022 roku na szczeblu ministerstw kultury Ukrainy i Polski zostało podpisane Memorandum o współpracy w dziedzinie pamięci narodowej. Dokument zakładał powołanie ukraińsko-polskiej grupy roboczej pod przewodnictwem wiceministrów kultury, która będzie wdrażać wspólne porozumienia o współpracy państw w kwestiach poszukiwań, ekshumacji, pochówków, znakowania, legalizacji, rekonstrukcji i ochrony prawnej miejsc pamięci i pochówków. Zgodnie z Memorandum w skład grupy roboczej powinni wchodzić przedstawiciele właściwych instytucji Polski i Ukrainy, zarówno jak przedstawiciele środowiska eksperckiego. Memorandum miało wejść w życie po zakończeniu stanu wojennego na terytorium Ukrainy. Jednakże kwestia odnalezienia i ekshumacji grobów Polaków na terytorium Ukrainy była żywo poruszana przez stronę polską przez cały okres wojny pełnowymiarowej.
W 2023 roku Ukraina wyszła naprzeciwko żądaniom Polski i w ramach realizacji Memorandum przeprowadzono wspólne ukraińsko-polskie badania mające na celu ustalenie miejsca pochówku Polaków na terenie dawnego cmentarza wiejskiego wsi Sadowe, rejon czortkowski, obwód tarnopolski (dawna wieś Pużnyki).
Z początkiem 2024 r. kwestie historyczne zostały zaktualizowane podczas konsultacji międzyrządowych Polski i Ukrainy w toku wizyt Donalda Tuska w Kijowie i Denysa Szmyhala w Warszawie. W celu realizacji planu działań opracowanego w wyniku konsultacji międzyrządowych Ministerstwo Kultury zatwierdziło skład ukraińskiej części Ukraińsko-Polskiego Zespołu Roboczego ds. Pamięci Narodowej. Według stanu na dzień 1 października 2024 r. do Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej nie wpłynęła żadna informacja dotycząca utworzenia polskiej części Zespołu Roboczego.
Pragniemy również nadmienić, iż mimo kroków poczynionych przez stronę ukraińską wobec strony polskiej (co najmniej trzykrotnie od 2019 r. stronie polskiej zostały udzielone zezwolenia na prowadzenie prac i badań w polskich miejscach pamięci w Ukrainie) – wniosek Ukrainy o przywrócenie tablicy pamiątkowej na pochówku żołnierzy UPA na Górze Monastyr pozostaje niezrealizowany. Przywrócenie pierwotnego wyglądu tablicy z nazwiskami osób pochowanych w tym grobie zbiorowym było przedmiotem negocjacji na najwyższym szczeblu prezydentów Ukrainy i Polski.
Powyższe pozostawia otwartą kwestię gotowości strony polskiej do parytetowych i równych relacji z Ukrainą w obszarze pamięci historycznej.
Ze swojej strony Ukraiński Instytut Pamięci Narodowej przed rozpoczęciem sezonu prac poszukiwawczych i ekshumacyjnych planuje wiosną 2025 r. dodatkowo opublikować w języku ukraińskim i polskim wyjaśnienia do postępowania w sprawach składania wniosków dotyczących prowadzenia takich prac.
Instytut także wystąpił do Gabinetu Ministrów Ukrainy i Rady Najwyższej Ukrainy z propozycją założenia w budżecie państwa na rok 2025 programu budżetowego „Ochrona miejsc pamięci”, którego celem będzie przeprowadzenie stosownych badań i prac m.in. nad miejscami pamięci narodu polskiego.