Відкриті архіви: повернення імен репресованих родичів (ВІДЕО)
За ініціативою Українського інституту національної пам’яті 9 квітня 2015 року, окремим законом, Україна відкрила доступ до комуністичних архівів. Тепер таємні документи КГБ та інших спецслужб може переглянути кожен. Потрібне лише звернення і паспорт.
«Мого прадіда звали Фенько Яків Семенович, 1900 року народження. На момент смерті йому виповнилося 38 років. Із архівних документів я встановила що в нього день народження був 30 квітня. 3-4 травня його розстріляли під Полтавою, де він і спочиває зараз у невідомій могилі. Через 80 років його нащадки, його діти змогли дізнатися і дату народженні я дату смерті і день коли ми можемо його пом’янути, поставити свічку, згадати що така людина насправді була», -розповідає у відео Світлана Мильченко, правнучка репресованого Якова Фенька.
Історія повернення імені прадіду почалася з того, що Світлана знайшла в Інтернеті статтю про відкриття архівів. У свідченнях справи Якова звинувачували в тому, що він був ворогом народу, не ходив до колгоспу і агітував проти Радянської влади.
За словами директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрія Когута, сьогодні наша країна є європейським лідером з відкритості та ліберального підходу до документів комуністичних спецслужб. Щодня в читальному залі ГДА працюють від 12 до 20 відвідувачів. З 2014 до 2018 року, після прийняття Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» майже втричі зріс попит відвідувачів, які звертаються до архівів.
Після віднайдення кримінальної справи Якова Фенька, дві його правнучки організували громадську організацію «Живі», щоб віднайти і описати історії всіх репресованих з рідного села Велика Павлівка на Полтавщині.
«Історії та імена людей, які були репресовані взагалі ніде не згадуються. В книзі села є один рядок, про те, що репресовані 84 людини. В них немає імен. Це просто число, яке ні про що не говорить. Нам захотілося просто повернути цим людям імена. Я почала подавати запити, отримувати інформацію, фотографувати і відправляти її людям. В історії нашого села згадується, що репресовано було десь 86 людей. А ми вже встановили 107 і це ще не всі», - пояснює Світлана.
За словами директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігоря Кулика вже скоро в Україні запрацює найбільший у світі архів справ КГБ та інших спецслужб, документальних доказів радянських репресій, геноциду та всього, що стосується “червоного” періоду в українській історії 1917-1991 років, до якого матимуть доступ всі охочі.
Всі матеріали зберуть на Троєщині в колишньому приміщенні заводу “Арсенал” на території банкнотно-монетного двору Нацбанку.
Відеоролик “Відкриті архіви” входить в серію відеоробіт про те, що робить для вас Український інститут національної пам’яті.
Продакшн відео: Young & Hungry production
Автор сценарію: Омелян Ощудляк
Режисери: Юрій Данкевич, Омелян Ощудляк
Оператор-постановник: Юрій Данкевич
Дякуємо за підтримку: Ярина Ясиневич, Оксана Полтавець, Ярина Чорногуз, Іван Копич, Володимир Бірчак, Світлана та Валентина Мильченко, Ольга Сало, Олексій Скрильник
В наступній відеороботі ми пригадаємо як разом з вами боролися за створення “Музею Майдану” та збереження унікальних свідчень Революції Гідності, про просвітницьку роботу на барикадах і в медіа-просторі.
Нагадаємо, що Інститут підготував серію із п’яти короткометражних відеороликів про діяльність протягом 5 років. Відео показує ключові напрямки і здобутки України протягом п'яти років реформ у сфері національної пам’яті та інформаційної війни з Росією. Декомунізація, Музей Майдану, відкриття архівів, реабілітація репресованих та популяризація історії для всіх — від Карпат до прифронтових міст.
Завантажити ролик можна за посиланням.