Локальна пам'ять: дайджест новин з регіонів до Дня Незалежності України

Розпочинаємо цикл інформаційно-новинних дайджестів "Локальна пам'ять", який розповідатиме про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної памяті. Перший дайджест присвячений подіям приуроченим до державних свят День Державного Прапора та День Незалежності України. 

21 серпня у селі Великі Будища, що Полтавщині, відкрили пам’ятний знак на честь «Великобудищанського трактату» – однієї з найбільш знакових подій Великої Північної війни. Саме в цьому селі у 1709 році підписали союзницький документ шведський король Карл ХІІ з одного боку та гетьман Іван Мазепа і кошовий отаман Кость Гордієнко - з іншого, який фактично, визнавав Мазепу легітимним правителем України. 

Ініціатор і організатор спорудження - директор місцевої школи Олександр Калашник. Виготовлення профінансовано зусиллями меценатів та коштом районного бюджету. На гранітній стелі зображено герби учасників тих історичних подій: гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла XII та герб Війська Запорізького, а увінчує пам’ятник герб сотенного козацького містечка Великі Будища 1709 року.

«Дослідники відзначають високий рівень міфологізації подій Великої Північної війни в Україні 1708-1709 років і воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи. Один із російських імперських міфів звучить просто і нахабно: українсько-шведського союзу взагалі не було! Щойно відкритий пам’ятний знак спростовує ворожу пропаганду і засвідчує, що запорізькі козаки теж брали участь у тих подіях, що кошовий отаман Кость Гордієнко попри непрості стосунки з гетьманом, коли настав вирішальний час, коли йшлося про визволення України з – під московського ярма став на бік української ідеї, на бік гетьмана Мазепи»,- наголосив у своєму виступі співробітник УІНП Олег Пустовгар.

Фото надані Північно-східним міжрегіональним відділом УІНП

27 серпня, у Полтавському краєзнавчому музеї презентували книгу Українського інституту національної пам'яті «Капелани. На службі Богу і Україні». У книзі йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську. Вона включає спогади 13 капеланів ПЦУ, трьох військових священиків УГКЦ, трьох капеланів-протестантів, двох представників РКЦ.

Презентацію відвідали капелани ПЦУ, УГКЦ, громадські діячі, бібліотекарі співробітники обласного військового комісаріату, Головного управління національної поліції в Полтавській області та курсанти Полтавського військового коледжу сержантського складу інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Фото:прес-служба Полтавської ОДА

23 серпня, на День Державного Прапора, в меморіальному комплексі «Пам’яті Герої Крут», що на Чернігівщині, провели акцію врученням перших паспортів юним українцям «Я – громадянин України».

Розпочався захід із церемонії підняття великого синьо-жовтого прапора. Під звуки Державного Гімну України та автоматні сальви його розгорнули військовослужбовці однієї з військових частин Оперативного командування «Північ»

Співробітник УІНП Сергій Бутко провів екскурсію для молоді, під час якої представив Меморіал та експозицію у вагонах музею битві під Крутами. 

«Понад 100 років тому успішний оборонний бій під Крутами 29 січня 1918 року та інші героїчні дії Захисників України заклали фундамент перемоги в першій війні Української Народної Республіки проти російського червоного агресора. Варто нагадати оцінку Євгена Маланюка, сотника армії УНР, українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика, яку він дав у січні 1941 року: «Саме від Крут – не тільки психологічно, а й хронологічно – починається в нашім житті тип новітнього українця, тип, що намагається надавати проявам українськості ціни справжнього, вже національного стилю», — підкреслив представник Інституту національної пам’яті Сергій Бутко.

Фото надані Північно-східним міжрегіональним відділом УІНП

24 серпня 2020 року, в День Незалежності України, у селі Старостинці Погребищенського району Вінницької області на будівлі сільської ради відкрили меморіальну дошку повстанському отаману УНР та генерал-хорунжому УПА Іванові Демидовичу Трейку. У заході взяли участь керівництво району, краєзнавці, волонтери, військові та місцеві активісти. 

«Іван Демидович Трейко є постаттю всеукраїнського масштабу, на жаль маловідомою для широкого загалу. За радянського часу його затаврували як «бандита». Натомість розуміємо, що це людина-легенда та людина-епоха. Іван Трейко протягом усього життя боровся з московсько-більшовицькими окупантами за відновлення української державності. Активний учасник Перших і Других Визвольних змагань, вояк Армії УНР, повстанський отаман, співробітник розвідки УНР, консультант поліського отамана Бульби-Боровця, інструктор старшинських шкіл УПА, генерал-хорунжий УПА – це короткі штрихи його життєвого шляху. Сьогодні надзвичайно важливим є повернення з небуття наших героїв, тих, хто активним чином доклався до сьогоднішньої незалежності України, особливо в час новітньої російсько-української війни» - зазначив начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.

Зазначимо, що 18 липня 2020 року, в лісовому масиві між селами Городниця Житомирської області та Сторожів Рівненської області встановили пам’ятний хрест на честь генерал-хорунжого УПА Івана Трейка. Локація символічна, адже це місце загибелі Івана Трейка в бою з каральним спецпідрозділом НКВД 18 липня 1945 року.

Фото: Богдан Галайко

20 серпня, у Харкові завершився спільний проєкт Українського інституту національної пам’яті та Літературного музею «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Проєкт вкючав цикл лекцій, об’єднаних у п’ять тематичних блоків «Кордони», «Імена», «Символи», «Протистояння», «Пам′ять», по чотири лекції у кожному. Їх читали відомі дослідники: філософи Вахтанг Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Дар’я Зіборова, історики Кирило Галушко, Володимир Маслійчук, Людмила Посохова, Борис Черкас, Олег Репан, літературознавці Ігор Ісіченко, Олена Матушек, мистецтвознавці Ігор Шуліка, Аліна Кондратюк, культуролог Лариса Довга. Завершила проєкт лекція відомого інтелектуала Миколи Рябчука.

«Цикл лекцій з історії, філософії та культури про ранньомодерну добу України присвячений історії пам′яті про цей період. Проєкт став спробою спростувати та переосмислити сформовані імперською та підживлені радянською ідеологією стереотипні уявлення про період пізнього середньовічнчя та ранноьомодерного часу в історії України. На основі лекційного курсу наразі готується курс навчальних відеоматеріалів, які ми спільно з ЛітМузеєм презентуємо восени», – зауважила керівниця Північно-східного міжрегіонального відділу Інституту Марія Тахтаулова.

Увесь цикл доступний на ">YouTube каналі Українського інституту національної пам’яті

Фото: Ольга Різніченко