«Локальна пам'ять»: заходи до Дня Свободи та Гідності та інші новини з регіонів

«Локальна пам'ять»: заходи до Дня Свободи та Гідності та інші новини з регіонів

18 листопада в Березовому Рові біля пам’ятника жертвам нацистських розстрілів євреїв в 1941-1943 років у Чернігові відбувся меморіальний захід.

У вшануванні пам’яті жертв нацистського геноциду взяли участь представники міської громадськості та влади, єврейської міської громади, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.


18 листопада в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових відбувся просвітницький захід до роковин жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, та масових штучних голодів 1921-1923років і 1946-1947 років.

У заходів взяли участь учні Чернігівського професійного будівельного ліцю, а також представники Чернігівської обласної ради та громадськості. Про ці злочини комуністичного тоталітарного режиму розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.

Також представник УІНП взяв участь у онлайн-читаннях 


21 листопада в в Чернігівській міській бібліотеці імені М.М. Коцюбинського відбулась тематична зустріч до Дня Гідності і Свободи з регіональним представником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Бутком.

Він розповів про участь Чернігівщини і чернігівців в Революції гідності, а також увічненні пам’яті земляків, які своїм життям захистили гідність і свободу в Україні. Того ж дня представник УІНП взяв участь в тематичному круглому столі в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині (м. Чернігів) проведено круглий стіл, де розповів про роль і місце Помаранчевої революції та Революції гідності в історії відновленої незалежної України. А також в круглому столі, який організував Національний університет «Чернігівська політехніка», де окрім виступу на тему подій Революції гідності, Сергій Бутко розповів про важливість вшанування жертв Голодомору 1932-33 років та масових штучних голодів 1921-1923років і 1946-1947 років.


20 листопада в Чернігові відбулась обласна патріотична конференція «Гра "Джура" як фундаментальний елемент виховної системи формування національної ідентичності учнівської молоді», організована Центром національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді Чернігівської обласної ради.

Регіональний представник УІНП Сергій Бутко виступив з темою присвяченою використанню матеріалів і рішень Інституту в історичній освіті, національно-патріотичному вихованню учнівської та студентської молоді.


Начальниця Другого міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова провела майстер-клас «Свіча пам'яті» для харківських освітян, учнів та студентів. 

В музеї Харківського національного університету імені Василя Каразіна зібралися викладачі, студенти, пластуни для того, щоб спільно вшанувати пам'ять та згадати невинних жертв комуністичного тоталітарного режиму. Під наставництвом Марії Тахтаулової усі охочі задекорували свічки колосками, ягідками, стрічками та зробили спільну композицію.


25 листопада у Харкові відкрилась виставка «Квітка. Цвіт міста» присвячена українському письменнику Григорію Квіткі-Основ'яненку. 

Виставка експонуватиметься у фоє станції метро «Історичний музей» до 18 грудня. Відкриття виставки розпочалось кураторською екскурсією Ольги Різніченко. Виставка спільний проєкт УІНП та Харківського літературного музею. 


У селі Сазонівка Оржицької громади Лубенського району демонтовано пам’ятний знак на честь моряків Дніпровської військової флотилії. 

З публічного простору цього населеного пункту прибрано знак як споруду звеличення моряків, які встановлювали владу більшовицької Росії. Водночас стелу неподалік переозначили на символ полеглих борців із гітлерівським нацизмом. Відповідні роботи здійснили комунальні служби Оржицької селищної громади Лубенського району.


У центральному фоє Полтавського державного медичного університету експонується виставка Українського інституту національної пам’яті «Україна 1932-1933. Геноцид голодом».

У відкритті виставки взяли участь викладачі й студенти університету, а також співробітники відділу виховної та гуманітарної роботи з молоддю, бібліотеки та представники адміністрації вишу. 


У Полтаві біля знаку жертвам Голодомору висадили рослини, які рятували життя під час геноциду й встановили інформаційну таблицю.

Комунальне підприємство Полтавської міської громади «Декоративні культури» у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного і Володимира В’язуна поруч із пам’ятним знаком жертвам Голодомору-геноциду у місті Полтава цьогоріч влітку висадило молочай, льон, щавель, глуху кропиву та ін. Всі рослини багаторічні та декоративні. А цими днями комунальники встановили сучасну інформаційну таблицю із історичним описом того, як ці рослини допомагали вижити під час московського геноциду українського народу. 

З ініціативи в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак підготовлено тексту для таблички, а також розміщено QR-код із інтернет-покликанням на сайт Національного музею Голодомору-геноциду, де можна знайти спогади про те, як за рахунок цих рослин люди виживали в часи Голодомору. 


21 листопада в Одесі відбувся круглий стіл, присвячений  ролі козацької традиції та ідентичності в умовах сучасної російсько-української війни.

Захід пройшов у змішаному форматі та об’єднав істориків, дослідників, ветеранів, студентів і громадських діячів, які долучилися до обговорення відродження козацтва як суспільного феномену та його впливу на українську стійкість. У вступному слові Сергій Гуцалюк  наголосив, що козацька традиція — це не лише історичний спадок, а й важливий складник сучасної української ідентичності, який посилює нашу здатність протистояти агресії.

У доповіді фахівчині Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Уляни Громович йшлося, зокрема, про діяльність закордонних козацьких організацій та які моделі співпраці вони використовували, щоб зберігати українські традиції в діаспорному середовищі.


20 листопада в просторі Veterans HUB ODESA до Дня Гідності та Свободи відбулася зустріч ветеранів, психологів та курсантів Одеського державного університету внутрішніх справ на тему: «Цінності особистості як рушійна сила її становлення та розвитку».

Співробітниця Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Уляна Громович розповіла учасникам про історію та етапи становлення Дня Гідності та Свободи та презентувала матеріали Інституту. Перед учасниками також виступили: керівник Veterans HUB ODESA Олександр Голопотелюк, модератор ветеранського клубу Олександр Прімак, психолог Зоя Дмитрук та інші.  Ветерани поділилися своїм бойовим і життєвим досвідом, а ось викладачі університету провели тренінгові заходи.


В Одесі 25 листопада 2025 року до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в онлайн форматі відбувся захід  «Дзвони пам’яті»: година науковця  та презентація книжкової виставки. У заході взяли участь провідні науковці, освітяни, викладачі, фахівці бібліотек, музеїв України, краєзнавці, представники громадських організацій, студентська молодь.

Метою заходу «Дзвони пам’яті» стало об’єднання професійної спільноти бібліотекарів, працівників музейних установ, науковців, освітян для обговорення результатів досліджень та актуальних питань подальшого вивчення і висвітлення теми голодоморів  в Україні. Фахівчиня Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Уляна Громович презентувала для учасників матеріали та проєкти Українського інституту національної пам’яті, що присвячені темі вивчення Голодомору.


26 листопада 2025 року в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського відбулася науково-практична конференція, присвячена 120-річчю заснування Одеської «Просвіти». Захід зібрав істориків, культурних діячів, освітян, представників громадських організацій та всіх небайдужих до розвитку української культури на Півдні України.

Під час відкриття конференції учасників привітали представники місцевої влади, науковці та члени сучасної Одеської «Просвіти». Вони наголосили на важливості діяльності товариства у формуванні української ідентичності, підтримці освіти та культурних ініціатив протягом більш ніж століття.

У межах конференції відбулися панельні дискусії, присвячені історії руху «Просвіти» в Одесі, ролі просвітян у розвитку бібліотечної та освітньої справи, а також сучасним викликам у сфері культурної роботи. Дослідники презентували нові архівні матеріали та дослідження, що висвітлюють маловідомі сторінки діяльності товариства у ХХ столітті.


У листопаді у Вінниці відбулась низка заходів з відзначення Дня Свободи та Гідності за участі співробітників УІНП. 

Співробітник Інституту Олексій Серветнік ознайомив учасників заходу у вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат»  основними етапами та значенням цих подій новітньої історії України. А вже 21 листопада,  Олексій Серветнік взяв участь в урочистому покладанні квітів до  монументу «Дерево Свободи» на площі Майдан Небесної Сотні. 

Також, цього дня співробітник Інституту провів до Дня Свободи та Гідності інформаційно-просвітницький захід для учнів та студентів Вінниці у  Вінницькій міській централізованій бібліотечній системі та інформаційно-просвітницький захід для учнів ліцею № 26. Згодом взяв участь у просвітницькому заході-виставі у креативному просторі “Level 80” у Вінниці, виступивши з вступним словом для учасників заходу.

25 листопада Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницький захід для студентів філологічного факультету Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу. Говорили про День Гідності та Свободи, події Помаранчевої революції та Революції Гідності, як важливі етапи українського державотворення та самоусвідомлення, Героїв України, сучасну Війну за Незалежність України.


27 листопада у Волинському краєзнавчому музеї з ініціативи УІНП відбулася творча зустріч "Історична майстерня з Андрієм Жив'юком". Доктор історичних наук Андрій Жив'юк розповів про свою роботу на чолі Рівненської комісії "Реабілітовані історією", а також поділився досвідом роботи Рівненської регіональної комісії з реабілітації. Захід модерувала співробітниця УІНП Леся Бондарук. 

На зустрічі була презентація видань, над якими працював Андрій Жив'юк, зокрема, тритомний збірник наукових досліджень "Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині".

Також присутні переглянули документальний фільм Олексія Бухала про Антона Олійника та почули від Андрія Жив'юка найцікавіші моменти з біографії легендарного втікача з ГУЛАГу. 

Символічно, що саме в цей день, 27 листопада 2025 року, Національна комісія з реабілітації визнала Антона Олійника реабілітованим.