"Локальна пам'ять": меморіальні заходи до роковин Голодомору та інші новини з регіонів
Меморіальні заходи до роковин Голодомору в Харкові, Чернігові, Полтаві та Вінниці, а також інші новини з регіонів у п'ятнадцятому інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".
27 листопада у Facebook Чернігівського обласного молодіжного центру відбулася історична гутірка «Голодомор-геноцид. Чернігівщина», за участі співробітників Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Сергія Бутка та Сергія Горобця.
Опираючись на факти та статистику, що стосуються Чернігівщини, співробітники УІНП розповіли, що про геноцидну сутність Голодомору в Україні 1932-1933 років.
«260 тисяч загиблих від Голодомору в межах сучасної Чернігівщини – це рівно стільки, скільки наш регіон втратив за чотири роки німецько-радянської війни 1941-1945 років. І майже дорівнює всім втратам Чернігівщини в роки Другої світової», — так окреслив масштаби вбивства голодом у Чернігівській області Сергій Горобець.
Своєю чергою Сергій Бутко зауважив, що «для прикордонної з Росією та Білоруссю області наочним був факт блокади вмираючої від голоду України від територій, де голодомору не було. На всіх залізничних станціях Чернігівщини, як вказано в документах ДПУ, заслони чекістів тотально перевіряли всі поїзди й повертали селян вмирати додому, а «небезпечних» і «підозрілих» чекало ув’язнення або депортація в північні регіони СРСР».
Фото: Північно-східний відділ УІНП
26 листопада у Чернігові, в Центральній міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського, співробітник Північно-східного відділу УІНП Сергій Бутко виступив на тему «Голодомор-геноцид 1932 – 1933 років – комуністична зброя масового знищення».
«В Чернігівській області (в сучасних територіальних межах) у листопаді 1932 – липні 1933 від голоду померло до 270 тисяч осіб. Водночас на фронтах німецько-радянської війни (1941 – 1945) та під нацистською окупацією в 1941-1942 роках загинуло разом понад 261,5 тисячі жителів Чернігівщини. Тобто Голодомор був справжньою війною радянської влади проти Українського народу», - розповів Бутко.
Фото: Центральна міська бібліотека імені Михайла Коцюбинського
27 листопада у Чернігові, біля П’ятницької церкви, влада і громадськість провели меморіальний захід вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, який традиційно відбувається в четверту суботу листопада.
У зв’язку з локдауном вихідного дня, організатори змушені були перенести проведення пам’ятного зібрання на п’ятницю, 27 листопада.
Заупокійну літію за жертвами Голодомору-геноциду 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років відправив архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ Євстратій.
«Голодомор 1932-1933 років — це не тільки вбивство голодом селян. Внаслідок геноциду гинули й жителі міст. У Чернігові в такий спосіб вбито майже 4 тисячі осіб, це тільки тих, чиї прізвища вдалося встановити. Також жертвами голоду стали мешканці інших міст та містечок Чернігівщини, всієї України. Отже, вбивали не селян – вбивали українців! Прошу і закликаю громаду міста Чернігова, батьків міста Чернігова! Треба спорудити у місті пам’ятник чи пам’ятний знак жертвам Голодомору. Вже пройшло 13 років від прийняття відповідного рішення, а його й досі немає. Це потрібно не тільки жертвам російського імперіалізму, а насамперед нам», - наголосив представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
Учасники заходу вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні хвилиною мовчання та виклали перед церквою символічний хрест із запалених лампадок.
Фото: Віктор Кошмал
3 грудня, традиційно у перший четвер місяця, в Чернігові, у Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної церкви України проведено панахиду за воїном, який у листопаді 2020 року віддав своє життя за нашу країну, а також всіх загиблих в боях за незалежність України.
Панахиду відправили настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини отець Роман, та головний капелан Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України протоієрей Антоній.
Волонтерка і громадська діячка Тетяна Миргородська розповіла про загиблого захисника України.
«У листопаді війська російського агресора всупереч «режиму тиші» й «всеохопному перемир’ю» здійснили 102 обстріли та атаки українських позицій, кількість боїв зростає. У жовтні було тільки 97 обстрілів. Крім загиблого Героя, у минулому місяці на фронті поранено 4 військовослужбовців, як і в жовтні. Така ціна нашого мирного життя, можливість зосередитися країні на боротьбі з коронавірусом та іншими внутрішніми проблемами! Побажаємо пораненим успішного видужання! Вічна пам’ять загиблим Захисникам України!», - заявив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
На панахиді були присутні учасники бойових дій в російсько-українській війні та начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України Юрій Потійко і директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Юрій Коцюбинський.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
2 грудня у Луцькій гімназії № 14 імені Василя Сухомлинського відбулася презентація арт-плакатів «Військова еліта Української революції 1917-1921 років». Виставка присвячена Дню Збройних Сил України.
12 постерів із зображенням легендарних старшин, які стояли біля джерел української армії, були розташовані на стендах у школі, де найбільший рух учнів. Вони викликали зацікавлення у вчителів та школярів.
«Ці плакати красиві й інформативні. Вони розповідають про військову еліту часів Української революції, про яких старшокласники вивчають на уроках історії. Важливо, що завдяки цій візуалізації, зростає інтерес до історії, до українського війська. Ми на уроках з учнями обговорюємо історичні паралелі між сучасним українським військом і армією УНР. Наші воїни також боронять незалежність України з тим самим ворогом, що був і в 1917-1921 рр. – з російськими окупантами», – зазначила вчителька історії Тетяна Коширець.
Арт-плакати та книжки, які випустив Український інститут національної пам’яті, передала для постійного користування представник Західного міжрегіонального відділу УІНП Леся Бондарук.
«Дуже приємно, що видання Українського інституту національної пам’яті користуються популярністю у навчальних закладах. Сподіваємося, що цим допомагаємо у національно-патріотичному вихованні молоді, у популяризації історії серед дітей і дорослих», – наголосила Бондарук.
Фото: Західний відділ УІНП
28-го листопада, у Полтаві вшанували жертв Голодомору 1932-33 років та штучних голодів в Україні в 1921-23 та 1946-47 років.
Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар зауважив, що штучно влаштований голод був справжнім геноцидом українського народу з боку радянської влади. Згадав і занесення цілих сіл на «чорні дошки» і розстріли та терміни за п’ять колосків.
«Історичні факти доводять, що голод був спланованою операцією комуністичної партії Радянського Союзу, наслідком якої стало знищення мільйонів українців, які не підкорялися радянській системі», - розповів Пустовгар.
Полтавці, з дотримання карантинних вимог, поставили до пам’ятного знаку свічки та поклали квіти, а також вшанували жертв голодоморів хвилиною мовчання.
Також з ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП на полтавських телеканалах «ІРТ», «Місто+» і «Центральний» у суботу, 28 листопада продемонстрували документальний короткометражний фільм УІНП «Повстання проти голоду», що створений в межах просвітницької кампанії до 87-х роковин Голодомору.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
З ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Гадяцька райдержадміністрація вшанувала 160-річчя видатного земляка та діяча УНР Павла Чижевського.
На офіційних сторінках сектору культури райдержадміністрації та Гадяцької бібліотеки імені Лесі Українки відбулися інтернет-покази документального фільму про Павла Чижевського з циклу «Поборники незалежності. Полтавщина». Гадяцькі бібліотекарі розробили історичну інтернет-вікторину про життєвий шлях Павла Чижевського.
Просвітницький захід відбувся біля меморіальної дошки родині Чижевських, яку торік відкрили на фасаді управління фінансів місцевої райдержадміністрації.
«У 2020 році 160-річчя від дня народження видатного гадячанина Павла Чижевського з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. Важливо берегти і плекати пам'ять про цю видатну постать періоду перших у 20 ст. визвольних змагань. Павло Чижевський - багатогранна особистість. Науковець, автор технічних ідей і винаходів з електрифікації України. Економіст. Публіцист. Діяч Української Демократично-радикальної партії, Українського клубу Полтави, Товариства Українських Поступовців. Автор проєкту Конституції Української Народної Республіки (УНР). Після приходу до влади Директорії УНР - губернський комісар Полтавщини. Керівник торговельно-промислової місії УНР. У 1920–1921 роках представляв Україну на засіданнях Ліги Націй. З лютого 1922 року згідно з призначенням Симона Петлюри - міністр фінансів уряду УНР в екзилі», - наголосив ініціатор урочистостей, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
На завершення присутні поклали квіти до меморіальної дошки, вшанувавши пам’ять Павла Чижевського та його синів: полковника, учасника Другого Зимового походу Армії УНР Григорія Чижевського та підполковника артилерії Армії УНР, професора Гірничо-металургійної академії у Кракові Миколи Чижевського.
Фото: Сектор культури Гадяцької райдержадміністрації
1 грудня в середній школі № 105 міста Дніпро презентували виставку серії плакатів Українського інституту національної пам’яті «Визначні діячі Української революції 1917-1921 рр.».
Захід підготовлений Південно-східним відділом Українського інституту національної пам’яті.
На відкритті виставки були присутні учні 8–11 класів та вчителі школи. Начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін розповів присутнім про діячів, зображених на плакатах, які представляли військову еліту часів Української революції 1917–1921 рр. Також школі були передані видання Інституту та гра «Українська революція».
Фото: Фото: Південно-східний відділ УІНП
20 листопада очільниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова взяла участь в ефірі «Українського радіо: Харків» присвяченого п’ятій річниці початку декомунізації у місті.
Саме 20 листопада 2015-го року депутати харківської міськради ухвалили перші рішення про зміни назв обʼєктів топоніміки. Тоді перейменували 173 вулиці, чотири парки та сквери, а також станцію метро.
За словами Марії Тахтаулової, у результаті трьох хвиль декомунізації на мапі міста з’явилося 268 нових назв.
27 листопада в ефірі «Українського радіо: Харків» відбулась презентація книги УІНП «Пам’ять Роду».
Презентувала видання очільниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова. Вона розповіла, як і навіщо зібрали під однією обкладинкою шістнадцять родинних історій часів Голодомору. Деякі з них прозвучали в ефірі.
На закінчення очільниця Північно-східного відділу УІНП анонсувала жалобні заходи, присвячені пам’яті жертв геноциду.
28 листопада у Сухоярському лісі біля Мерефи (Харківська область), на місці масових поховань жертв Голодомору та сталінського терору, пройшов мітинг-реквієм.
Під час жалобного заходу очільниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова звернулась до присутніх зі словами подяки за зусилля у збереженні історичної пам'яті. Саме завдяки наполегливості місцевої громади у 2008 році в Сухоярському лісі з’явився пам'ятний хрест.
Також пані Марія презентувала громаді брошуру УІНП "Спротив геноциду". Своєю чергою Тетяна Селезньова передала до Північно-Східного відділу УІНП свідчення та документи, які вдалося зібрати на підтвердження факту поховань у Сухоярському лісі.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
28 листопада у Харкові, в Молодіжному парку, біля першого в Україні пам’ятного хреста жертвам Голодомору, встановленого ще у 1989-му, відбулась панахида за жертвами геноциду 1932-33 років.
А о 16:00 Харківщина приєдналася до загальнонаціональної акції "Запали свічку" та хвилини мовчання в пам'ять про мільйони закатованих голодом українців. На меморіалі відбувся мистецький захід-реквієм за участі громадськості, духовенства, представників Харківської облдержадміністрації, співробітників Північно-Східного відділу УІНП Марії Тахтаулової та Едуарда Зуба.
Опісля учасники заходу відвідали музей Голодомору.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
27 листопада, у приміщенні Вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат» відбулась презентація короткометражної стрічки присвяченої роковина Голодомору 1932-33 років «Наша земля».
Участь у презентації взяли автори та актори фільму - родина Білоножків та інші актори. Модератором дійства виступив начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.
Принагідно, для авторів фільму було презентовано найновіші видання Інституту, які стосуються тематики дослідження Голодому-геноциду 1932-1933 рр. в Україні.
«Наша земля» - короткометражна стрічка про Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. в Україні. Цим коротким фільмом автори спробували розкрити драматизм злочинів совєтсько-російських окупантів проти українського народу, через історію однієї пересічної української родини.
У головних ролях Катерина Білоножко, Марія Білоножко, Тетяна Обчакевич, Андрій Білоножко, Мілана Кісільова, Вікторія Білоножко, Мілана Білоножко, Михайло Білоножко Марія Великодна, Віталій Головенько та інші.
Сценарист – Вікторія Білоножко. Фільм створений компанією BILONOZHKO Production.
Захід відбувся з дотриманням карантинних обмежень
Переглянути відеозапис презентації можна за посиланням: https://bit.ly/36l88Ey
Фото: департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА
4 грудня, до Дня Збройних сил України, у приміщенні Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки «Воїни. Історія українського війська».
Участь у презентації взяли директор краєзнавчого музею Катерина Висоцька, директор державного архіву Вінницької області Юрій Легун, учасник російсько-української війни, співробітник Вінницького територіального представництва Мінветеранів Олег Дмитрійчук.
Модерував офіційне відкриття заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА Іван Педорук.
Від Інституту, виставку презентували начальник Центрального міжрегіонального відділу Богдан Галайко та співробітник відділу Олексій Серветнік.
Також, у заході взяли участь представники військових частин, що дислокуються на території міста Вінниці та Вінницького обласного військового комісаріату.
Фото: Олексій Серветнік
3 грудня 2020 року, у Вінниці, у Спасо-Преображенському кафедральному соборі ПЦУ (вул. Соборна, 23) відбулось поминальне богослужіння за загиблими героями російсько-української війни, що загинули у листопаді 2020 року.
Організаторами панахиди стали Центральний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті, Вінницько-Барська єпархія Православної Церкви України та відділ Міністерства у справах ветеранів України у Вінницькій області. Панахиду за загиблими Героями звершив митрополит Вінницький і Барський Симеон.
Згодом, усі присутні згадали загиблого у листопаді українського воїна, ознайомились з його життєвим шляхом. В'ячеслав Мінкін, старший солдат, старший стрілець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. Детальніше про біографію та обставини загибелі Героя за посиланням https://bit.ly/39Iilgy
Участь у вшануванні взяли начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко та співробітник відділу Олексій Серветнік. Після поминального богослужіння, біля меморіальної дошки, що встановлена на території Спасо-Преображенського кафедрального собору усі присутні вшанували пам'ять героїв-вінничан і жителів області, які загинули на фронті російсько-української війни, починаючи з 2014 року.
Фото Вінницько-Барська єпархія ПЦУ
На Приморському бульварі Одеси тривають археологічні наукові роботи з пошуку підмурків Хаджибейського замку і фортеці.
Роботи проводяться за дозволом Міністерства культури, під керівництвом професора Андрія Красножона. Десятки добровольців, студентів, науковців і краєзнавців долучаються до робіт, аби докопатися до головного артефакту справжньої а не міфологізованої історії Одеси.
Керівник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк також долучався до робіт і наукового супроводження археологічних пошуків.
Фото: Леонід Жданов
28 листопада в кафедральному соборі Різдва Христового Православної Церкви України духовенство, патріотичний актив Одеси за організаційної підтримки Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті провели акцію- молебень на честь всіх, хто загинув під час голодоморів в Україні.
Настоятель собору протоієрей Теодор Оробець після служби заявив, що ми мусимо ще раз поглянути і на ті події і на сьогоднішню війну. Бо ворог той самий і саме він не залишає спроб позбутися всього українського. В свою чергу керівник Південного відділу УІНП Сергій Гуцалюк закликав долучитися до акції зі своїх домівок і бути готовими не допустити в майбутньому повторення подібних подій.
Фото: Південний міжрегіональний відділ УІНП
2 грудня, в рамках співпраці Українського інституту національної пам'яті з Міністерством внутрішніх справ України, в Південному міжрегіональному відділі УІНП керівник структури Сергій Гуцалюк передав Одеському державному університету внутрішніх справ комплекти плакатів українських діячів національної революції 1917-1921 рр.
Плакати будуть розміщені як в самому університеті, так і в його структурних підрозділах. Відзначимо, що плідна співпраця з Університетом внутрішніх справ триває: представників УІНП керівництво вишу регулярно запрошує на зустрічі з курсантами, задля правдивого і всебічного викладання позицій української держави з історичних питань.
Тепер же плакати зі справжніми українськими героями знімуть дефіцит наглядних посібників з вивчення такої історії, а також зацікавлять до вивчення свого минулого майбутніх офіцерів поліції.
Фото: Південний міжрегіональний відділ УІНП
3 грудня, традиційно в перший четвер місяця в кафедральному соборі Різдва Христового Православної Церкви України в Одесі відбулися панахида за героями, що віддали життя за Україну. Зокрема цього разу згадували В'ячеслава Мінкіна, який загинув у листопаді 2020, а також одеситів В'ячеслава Кирилова (Козака) і Миколу Руденка (Рудіка), матері яких зібралися на спільну молитву.
Вже за традицією співорганізаторами спільної молитви виступили Український інститут національної пам'яті, Міністерство у справах ветеранів України, Православна Церква України а також місцеві громадські й ветеранські організації. Чин панахиди звершив єпископ Одеський і Балтський, керівник капеланської роботи єпархії Павло. Йому співслужили клірики собору протоєреї Ярослав Бугринець, Андрій Волошин та інші священики.
По закінченні молитви, керівник Південного міжрегіонального відділення Українського інституту національної пам'яті Сергій Гуцалюк провів робочу зустріч з матерями загиблих.
Фото: Південний міжрегіональний відділ УІНП
3 грудня у виставковій залі Одеського історико-краєзнавчого музею відкрилася виставка «Воїни. Історія українського війська» - інформаційно-просвітницький проєкт Українського інституту національної пам’яті.
Це 19 розповідей про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.
“Ми багато говоримо про воїнів Святослава Хороброго, унікальних в світовій практиці козаків-січовиків, гайдамаків, повстанців УПА чи Січових стрільців… Але говоримо про них в контексті певних історичних епох. тут же ми можемо комплексно, без зайвої інформації - подивитися на те, що є характерним саме для українських воїнів - від самого початку - до сьогодення. І це - ми бачимо - більше філософія, ніж просто констатація”, - зауважив на відкритті експозиції начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.
Виставка триватиме щоденно, крім п’ятниці та святкових днів до 5 січня 2021 р.