Третій випуск інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".
29 серпня 2020 року на території Музею АТО у місті Дніпро відбувся Вечір пам’яті захисників України. Захід був організований колективом музею.
Були присутні ветерани російсько-української війни, представники громадських організацій, волонтери. У заході взяв участь головний спеціаліст Південно-східного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам'яті в регіонах УІНП Станіслав Дуб.
Вечір розпочався виконанням державного гімну України. Потім волонтерський хор виконав патріотичні пісні написані місцевими авторами. З власними віршами виступили журналістка Наталія Гейман та волонтер Рустам. Закінчився захід показом документального фільму «Війна заради миру» (режисер Євген Титаренко, продюсер Наталія Хазан).
Фото надане Південно-східним міжрегіональним відділом УІНП
2 вересня 2020 року у Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького відбулося відкриття банерної виставки, підготовленої за участі Українського інституту національної пам’яті.
На заході були присутні: працівники музею, представники громадськості, студенти та викладачі вишів міста. Начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам’яті в регіонах Інституту Ігор Кочергін та головний спеціаліст відділу Станіслав Дуб.
Захід розпочався з виступу Ігоря Кочергіна, який зауважив: “Попри репресії, постійні переслідування кращих представників українства, ув’язнення і тортури, совєтський режим не зміг зламати волелюбний дух нації. Натомість українці, згуртовані необхідністю здобуття власної держави, загартовані в боротьбі за людські права, своєю наполегливою працею наблизили й зробили неминучим крах “імперії зла””.
Також у заході взяв участь дослідник совєтського періоду історії України, доцент НТУ «Дніпровська політехніка» Антон Щелкунов. Головний спеціаліст УІНП Станіслав Дуб, використовуючи матеріали виставки, провів для присутніх екскурсію залою совєтського періоду музею.
Фото надане Південно-східним міжрегіональним відділом УІНП
2 вересня в Головпоштампі Одеси відбулась церемонія погашення поштової марки з символікою "Одесі 600 років +". Урочистості проводились в День міста, коли відзначаються іменини сучасної назви Одеси. В заході взяли участь представки громадськості, наукової спільноти, а також Українського інституту національної пам'яті.
“Вже стало звичкою, що в ці дні наукова спільнота, патріоти, тепер вже з Українським інститутом національної пам’яті повертають Одесі її справжню історію. Історію без політичної цензури і ідеологічних нашарувань. Вік Одеси, тут, на півдні України, це ще один маркер, що вириває місто з політичних ігор Росії”, - зазначив представник науково-громадської ініціативи "Одесі 600+" Валерій Ліверінов.
Як зазначив Валерій Ліверінов, насправді датування віку сучасної Одеси у 605 років не зовсім коректне, бо в польських літописах містилася інформація про існування вже міста і порта Коцюбіїв, без зазначення точної дати його закладення.
Фото: Олександр Городилов
2 вересня співробітники Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті познайомилися з майбутніми офіцерами поліції
На запрошення керівництва Одеського державного університету внутрішніх справ, начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Сергій Гуцалюк та головний спеціаліст відділу Уляна Громович разом з представником Одещини у Раді ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів України Олександром Голопотелюком зустрілись з курсантами, майбутніми офіцерами Національної поліції.
“Шість років тому, в лютому 2014 року, розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Російські пропагандисти крок за кроком виробляли ідеологічну платформу для агресії, поширюючи міфи про спільне минуле, “старшого брата”, ностальгію за СРСР та дискредитуючи українських героїв та українську історії в цілому. І Ви, як майбутнє покоління маєте розуміти всі причини та наслідки цієї війни. Адже наш спротив і війна з російськими окупантами є війною за незалежність та територіальну цілісність Української держави. Тільки спільно ми здолаємо ворога!”, - зазначив під час виступу Сергій Гуцалюк.
Під час зустрічі говорили про російсько-українську війну, діяльність Українського інституту національної пам'яті, а також про майбутні перспективи України. Представники УІНП передали в бібліотечний фонд університету комплект видань Інституту.
Фото: Уляна Громович
6 вересня начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк презентував Український інституту національної пам'яті і Південного міжрегіонального відділ УІНП у рамках загальноукраїнського форуму, що відбувся в Очакові Миколаївської області.
Зокрема, обговорювалися питання виховання молоді та формування національної пам'яті в сучасних умовах боротьби за Незалежність України. А також продемонстровано друковані видання Інституту.
“Сьогодні тут ми всі разом - і Міністерство молоді і Міністерство у справах ветеранів і Український інститут національної пам’яті разом вирішуємо, як виховувати молодь. Бо покоління манкуртів, що виросли в Радянському Союзі, за часи початку Незалежності України не змогли, бо самі не здатні були виховати покоління громадян України. Тепер інша ситуація - молодь вчить нецензуровану історію, а ми допомагаємо їм знайомитися з новими і справжніми Героями України, а також зі справжньою історією, традиціями нашого народу”, - зазначив Сергій Гуцалюк.
Фото: Сергій Гуцалюк
В ефірі полтавських телеканалів «ІРТ», «Місто+», «Центральний» транслювався відеоролик Українського інституту національної пам`яті про Василя Тютюнника в рамках циклу «Люди епохи». У ньому використано кадри із фільму «Остання столиця» та з реконструкції завершення Першого Зимового походу, наданої Центром історії Вінниці.
«Ювілей уродженця Полтавщини цьогоріч відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради. 17 липня виповнилося 130 років з дня народження командувача Дієвої армії УНР у 1919 році, генерал-хорунжого Василя Тютюнника. Цей талановитий воєначальник народився неподалік містечка Хорол на Полтавщині й у період Української Революції 1917-1921 років стояв біля витоків Українського війська. На його рахунку такі вдалі операції як Проскурівський прорив, звільнення від російсько-більшовицьких загарбників Вінниці та Жмеринки, план легендарного 1-го Зимового поход»,- прокоментував подію регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
За його словами, навесні цього року полтавські телеканали уклали угоду про інформаційну співпрацю з УІНП. В межах угоди регулярно транслюються відеопроєкти Інституту . Це і розповіді про визвольні змагання українців у ХХ столітті, про видатних особистостей, які зробили великий внесок у розвиток культури, освіти, науки. Це і відеолекції , які допомагають школярам та студентам вивчати історію України глибше. Це можливість наблизити нашу історію до українців. Оповісти про відомі та маловідомі факти простою мовою та засобами відео візуалізації.
Фотокадр з відеоролику УІНП
10 вересня 2020 року, у місті Вінниці, біля військових казарм, на сучасній вулиці Стрілецькій 23, відбулась прес-конференція за участі представників місцевої влади, археологів, науковців, дослідників тематики Української революції 1917-1921 рр., громадських активістів та представників ЗМІ. Від Інституту, участь взяли співробітники Центрального міжрегіонального відділу. Об’єктом обговорення стала нещодавно віднайдене тут поховання вояків Української галицької армії.
Роботи стали можливими завдяки дослідницькому доробку команди Центру історії Вінниці та залучення фахівців з меморіального підприємства "Доля" Львівської обласної ради.
«Меморіалізація таких місць сьогодні надзвичайно важлива для нашої історії та відновлення національної пам’яті. Інститут готовий всіляко сприяти пошуковим та дослідницьким роботам, залученню експертів, фахівців задля того аби максимально відновити цей військовий меморіал. Це місце дійсно є унікальним, за попередньою інформацією тут може бути більше тисячі поховань вояків часів Української революції 1917-1921 років, насамперед, військових Галицької армії», - зазначив у своєму виступі начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту Богдан Галайко.
Перші відомості про місце розташування цвинтаря з’явилася ще на початку 1990-х років, проте системна робота розпочалася після 2012 року. Упродовж 2017-2019 років Центром історії Вінниці було зібрано різноманітні матеріали та свідчення про поховання, проведено перемовини зі спеціалістами меморіально-пошукового центру «Доля» щодо здійснення археологічних пошукових робіт на території колишнього цвинтаря.
Довідково:
У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало близько 9 тисяч вояків, з яких приблизно 90% померли.
Скільки з цих майже 9 тисяч військових поховано тут – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). В тих катастрофічних умовах про суворий контроль за цим взагалі не йшлось, тим паче це була окраїна міста з великим пустовищем.
З перших років окупації Вінниці комуністичним тоталітарним режимом, поховання почали занепадати. На цій території почали будувати господарські об’єкти. У 1970-х роках робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов’язуючи їх з подіями Другої світової війни.
Фото: Олексій Серветнік