«Локальна пам'ять»: Святкування Дня незалежності України та інші новини з регіонів

«Локальна пам'ять»: Святкування Дня незалежності України та інші новини з регіонів

Заходи з нагоди Дня Незалежності у всіх куточках України, а також інші новини з регіонів у сорок п`ятому інформаційно-новинному дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".

19 серпня у Чернігові відкрили новий музей до 30-ї річниці незалежності України «Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині».

«Сьогодні ми представляємо першу виставку, яка стане основою постійної експозиції Музею. На ній представлені фотостенди, присвячені культорологічним походам «Дзвін–90» (1990) та «Козацькими шляхами» (липні 1991); а також внесок Чернігівщини у відновлення незалежності України. Вони створені на основі світлин та документів з архіву обласної організації НРУ і приватних колекцій. Музей створюється зусиллями Чернігівської обласної організації Народного Руху України, обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, за сприяння регіонального представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті. Також дякуємо за допомогу й сприяння Чернігівській міській раді», — розповів вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Сергій Черняков.

До музейної колекції увійшли зібрки документів та матеріалів, зокрема «Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову. До 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову» (2009), довідник «Чернігівщина: 20 років незалежності України» (2011), «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість» (2015), «Чернігівщина: 30 років незалежності України. Керівна еліта» (2021)

«Цей музей своєю експозицією на основі місцевих документів й матеріалів переконливо доводить, що: 1) У 1991 році Український народ здобув, виборов свою незалежність у боротьбі. 2) 24 серпня 1991 року була відновлена українська незалежна державність. Наш земляк Левко Лук’яненко тоді підготував Акт проголошення відновлення незалежності України. Тільки спротив комуністичної фракції «239» змусив патріотів піти на компроміс… 3) Невипадково перші два стенди розповідають про «Дзвін–90» та «Козацькими шляхами». Це важлива частина тієї боротьби за души наших громадян. Ми виграли тоді інформаційну війну з комуністичним тоталітарним режимом, підготували міцний ґрунт для вирішального кроку у здобутті незалежності», — звернув увагу  регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко

Фото: Північно-східний відділ УІНП


 

 

Напередодні святкування Дня Державного Прапора України та 30-ї річниці незалежності України у студії «Мікрофони» Чернігівського обласного молодіжного центру співробітниця Чернігівського обласного молодіжного центру Вікторія Куспекова спільно з регіональним представником Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергієм Бутком провела гутірку гутірки «30 років Незалежності».

Під час гутірки обговорили тисячолітню історію української державності та різні аспекти національно-визвольного руху українців за власну державу на різних історичних етапах.

«Фактично з кінця 1991 року і до нашого часу велася й ведеться ідеологічна підготовка до відновлення загарбання України Російською Федерацією. 2014 рік та наступні події показали, що в них нічого не вийшло. Боротьба триває до майбутньої остаточної української перемоги. Звичайно, що факти наочно доводять — українці в 1991 році здобули власну державну незалежність у боротьбі. А цьому передували в новітній час історії визвольні змагання з початку XX ст.», — підкреслив Сергій Бутко.


 

23 серпня Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» у місті Батурин Ніжинського району Чернігівської області отримав видання Українського інституту національної пам’яті.

Примірники комплекту «Артплакати «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років», настільного календаря на 2021 рік «Українські жінки ХХ століття», книг «Пам’ять роду» і «Нариси з історії освоєння Південної України XV–XVIII ст.» презентував і передав заповіднику регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

Представник Інституту разом і генеральна директорка заповіднику Наталія Реброва обговорили питання щодо подальшої співпраці.

Після презентації Сергій Бутко взяв участь в урочистій церемонії підняття у Батурині найбільшого на Чернігівщині Державного Прапору України (розмір його полотнища — 4 на 6 метрів, висота флагштоку — 30 метрів), а також в акції «Я — громадянин України».

Фото: Північно-східний відділ УІНП


20 серпня, за пропозицією представника Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергія Бутка, який був делегатом Установчого з’їзду Руху в 1989 році, та керівника обласної організації Народного руху України Сергія Чернякова, напередодні Дня Незалежності, голова Чернігівської облдержадміністрації В’ячеслав Чаус зустрівся з учасниками боротьби за незалежність України наприкінці 1980-х — початку 1990-х років.

Учасники заходу згадали нелегкі роки наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, коли кожен день був сповнений боротьби за омріяну незалежність, та неймовірне почуття радості, коли 24 серпня 1991 року їхня мрія нарешті здійснилася. Сергій Черняков озвучив загальну думку про те, що хоча минуло вже 30 років, але боротьба триває й досі. Відтак всі представники органів державної влади та кожен громадянин особисто мають стійко протистояти викликам, що несуть загрозу суверенітету нашої держави.


Напередодні відзначення 30-річчя Дня Незалежності України у Харківському національному університеті внутрішніх справ відкрилася банерна виставки «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Екскурсію для курсантів провела начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу інституту Марія Тахтаулова.

Виставка присвячена відомим українським діячам ХVІІІ–ХХ ст. В ній подано їх історичне оточення та середовище послідовників. Їхні біографії є різними, але усіх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. Виставка розміщена у вестибюлі навчального корпусу 1/5 і працюватиме до 10 вересня. Організаторами заходу стали Північно-східний відділ УІНП та відділ соціально-гуманітарної роботи ХНУВС.

Фото: Північно-східний відділ УІНП


 

23 серпня у Харківській, Сумській, Полтавській, Чернігівській і Луганській областях відбулося урочисте підняття державного прапора. Синьо-жовті стяги підняли синхронно із прапором у селі Мар’янівка Черкаської області, де відбувалися урочистості за участю Президента України Володимира Зеленського.

У Харкові прапор замайорів на флагштоку заввишки 102 метри, встановленому на березі річки Лопань. Право підняти прапор надали батьку Миколі Котляру, батькові Героя Небесної Сотні Євгена Котляра, і командиру групи курсантів Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, учаснику бойових дій Костянтину Вурському., а вже 24 серпня відбулось покладання квітів до Монумента Незалежності на Майдані Конституції. У заходах взяли участь начальниця Північно-Східного відділу УІНП Марія Тахтаулова, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, депутати різних рівнів та небайдужі харків’яни.

У Сумах 51-метровий флагшток встановлено біля фонтану «Садко» в центрі міста.  Над Луганщиною прапор замайорів на 150-метровій телевежі, яку встановили в Комишувасі.

Фото: прапор в с. Комишуваха, Луганська область. 


З нагоди Дня Незалежності України виконком Зіньківської міської ради, Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті та комунальний заклад «Зіньківський історичний музей» відкрили для місцевих жителів та гостей міста виставку «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України».

 

«Протягом трьох останніх років виставка експонувалася у центрі Києва на Хрещатику та в регіонах, зокрема у Полтаві та найбільших містах області. Тепер цю виставку демонструватимемо у територіальних громадах області. Стартували у Зінькові», - повідомили у Полтавському офісі УІНП.

Фото: Зінківська міськрада


У Лубнах просвітницькі і меморіальні заходи з нагоди 155-річчя від дня народження славетного земляка Володимира Леонтовича.

Лубенська міська бібліотека для дорослих ім. Володимира Леонтовича розгорнула тематичну  книжкову виставку «Син Полтавського краю» й влаштувала вечір пам’яті та «круглий стіл»  на честь земляка, ім’ям якого й названо цей заклад культури.

Цікаві факти з життя Володимира Леонтовича та його родини оприлюднили у своїх виступах  наукова співробітниця Лубенського краєзнавчого музею ім. Гната Стелецького Тамара Дяченко та краєзнавець Сергій Швецов. Головний редактор і засновник газети «Хлібороб» Олег Гаврильченко презентував бібліотеці новий, тематичний випуск газети «Хлібороб», що присвячений знаковим сторінкам історії Лубенського краю і Володимиру Леонтовичу.


З нагоди 30-річчя відновлення незалежності у Полтаві утворили «Живий тризуб». Десятий рік поспіль на майдані біля облдержадміністрації люди шикуються у формі Державного Герба України. Організатор заходу , депутат міськради і ветеран російсько-української 

У заході взяли участь громадські активісти, співробітники Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП, депутати місцевих рад, загалом  близько 300 людей, які вишикувалися у форму Тризуба та по сигналу здійняли жовті та блакитні прапорці.

Також на основі консультацій з Державним архівом Полтавської області та Полтавським офісом Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП громадські активісти створили і показали учасникам заходу фотовиставку про боротьбу за незалежність на Полтавщині у 1989-1991 роках. 

Фото: Лілія Матвійчук


 

З нагоди Дня Незалежності України Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського презентував нову експозицію «30 років незалежності: Полтавщина». На презентацію завітали представники облдержадміністрації, Український інституту національної пам’яті, громадськість.

Центральна тема експозиції - висвітлення суспільно-політичного життя краю у період незалежності. Через нові технічні та художні рішення експозицією зображено участь полтавців у Помаранчевій революції 2004 року, Революції Гідності 2013–2014 років. Унікальними експонатами представлено розвиток культурно-освітнього життя Полтавщини, спортивні досягнення полтавців. Окремо зображено й участь жителів області в російсько-українській війні.

«День незалежності – нагода згадати всіх тих, хто боровся за неї, тих, завдяки кому вона стала можливою. Нині щохвилини наші воїни продовжують цю боротьбу на сході України», - зазначив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов, відвідавши презентацію нової експозиції.

Фото: прес-служба ОДА


З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті у Полтаві  просто неба показали короткометражні документальні фільми про боротьбу за незалежність у ХХ столітті. 

Перегляд влаштували на культурно-мистецькій локації «Сцена «Твій простір» біля Полтавського музичного училища імені М.В. Лисенка. Зокрема, полтавці переглянули документальні фільми від УКФ «Князь Костянтин Острозький» та «Михайло Остроградський - будівничий флоту незалежної держави». Також демонстрували відеоісторії від УІНП : «Як творилася держава» «За що боролася УПА», «ОУН на східних землях», «Істфакт. Патріарх Мстислав». А ще глядачів зацікавив проєкт УІНП та «Історичної правди»  – документального циклу про українських дисидентів - політв’язнів.

Захід, що присвячений Дню Незалежності України, відбувся за всебічного сприяння  радниці голови Полтавської районної ради Руслани Базалук, заступника міського голови Полтави Ігоря Петриченка та депутатки Полтавської міської ради Юлії Городчаніної.

«Наш історико-просвітницький захід має на меті продемонструвати тисячолітню історію державотворення, але акцент робимо на невпинній боротьбі українців за свою державу протягом усього 20 століття. Відеоматеріали створено  Українським інститутом національної пам’яті  та інтернет -виданням «Новинарня» за фінансової підтримки державної установи - Український культурний фонд (УКФ). У цих відео розповідається про події  Української революції 1917-21 рр., діяльність ОУН, УПА, Холодноярської республіки, руху шістдесятників, студентського голодування «Революція на граніті». А ще про видатних уродженців Полтавщини-Самійла Величка, патріарха Мстислава, Михайла Остроградського, які у неймовірно складних історичних обставинах творили свою державу, її армію і захищали рідну землю, мову, культуру, віру від чужоземних зазіхань», - поділився регіональний представник Українського інституту національної пам’яті  Олег Пустовгар.


 

20 серпня в приміщенні Музею історії міста Кам’янське в рамках XIV Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest» відбулася науково-практична конференція «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини».

Організаториами заходу стали Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Департамент з гуманітарних питань Кам’янської Міської ради, Музей історії міста Кам’янське.

На конференції пролунали виступи низки відомих фахівців з історії. Начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін у своєму виступі вказав на те, що частина української козацької старшини посприяла російській колонізації Півдня України й лише незначна частина її нащадків стали частиною українського ментального простору.


 

 

19 серпня 2021 року в Одеській національній науковій бібліотеці розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція «Україна: історія, культура, ідентичність»

 

 

Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті долучився до організації та участі в конференції, яка підготолена спільними зусиллями багатьох потужних наукових, культурно-просвітницьких, громадських інституцій, вона поєднала істориків, краєзнавців, соціологів, архівістів, бібліотечних фахівців, громадських діячів України та зарубіжжя у пошуку відповідей на актуальні питання визначення місця та ролі інституцій та діячів культури, освіти, науки у процесах державотворення, консолідації суспільства у справі розбудови України як європейської держави, у збереженні та популяризації культурної спадщини України, формуванні у населення України національної ідентичності.

Головний спеціаліст Південного відділу УІНП Уляна Громович виступила з доповіддю на тему "Діяльність Українського інституту національної пам'яті протягом 2020 року: виклики та перспективи" та перед початком доповіді привітала усіх учасників конференції з 30-річчям незалежності України.


 

20 серпня в селі Кубанка Красносільської ОТГ та в Одеському державному університеті внутрішніх справ, а 22 серпня в приміщенні Одеської наукової бібліотеки імені Грушевського відбулися перші презентації перших трьох серій анімаційного художнього серіалу “Легенди одеського лиману”.

Перед глядачами виступили автори проєкту - керівник організації “Яскрава країна” Ольга Обласова, що взяла на себе організаційні питання, співробітники Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Уляна Громович та Олександр Городилов, а також актори, що здійснили озвучування серіалу - заслужений артист України, соліст Львівської опери Олег Лихач, народна артистка України та Автономної Республіки Крим Ленара Османова та актор та телеведучий Павло Живетьєв.

“Росіяни чомусь думають, что від того, що вони переписують історію - змінюється Всесвіт. Але це не так, бо так, як не можна переписати історію, так не можна переписати географію. Наша історія, описана в серіалі, відбувається протягом 700 років навколо лиману, який і зараз знаходиться коло нас. І чи зміниться щось від того, що події, що відбувалися навколо нього, намагатимуться замовчати або переписати? Отож - такий продукт і є головним свідченням того, що правда залишається завжди, незважаючи на політичні чи суспільні процеси навколо”, - заявив Олександр Городилов.

Фото: Південний відділ УІНП


 

На сьогоднішній момент, лише після вивчення північно-західного сектору колишнього спецоб'єкту НКВС "Татарка" на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги в Одесі, знайдено щонайменше 29 могильників - окремих ям, де були поховані розстріляні одесити - жертви комуністичного терору.

Оскільки могильники нині тільки локалізуються, а кількість жертв репресій не підраховується - можна вже стверджувати, що цей об'єкт (далеко не єдиний тільки в Одесі) - є одним з найбільших в Україні. За інформацією краєзнавця Олександра Бабіча, за свідоцтвами, що зібрані дослідниками, а також за логікою поховань, могильники знаходяться навіть на території військової частини, що розташована впритул до полігону. Також не досліджуються ті зони, де прокладено силові електрокабелі.

Фото: Південний відділ УІНП


В Одесі вшанували українських захисників, які віддали свої життя, захищаючи Батьківщину.

Молебень відбувся біля стіни пам’яті, яку минулого року відкрили поруч з Кафедральним собором Різдва Христового Православної Церкви України на вулиці Пастера,5 в Одесі. Помолитися за душі Героїв зібралися парафіяни храму, матері та родичі загиблих, ветерани АТО/ООС, громадські діячі.

Чин заупокійної літургії відслужив клірик храму, митрофорний протоєрей Ярослав Бугринець, а церемонію провів відомий громадський діяч, ветеран, журналіст, представник “Інформаційного спротиву” та “Чорного тюльпану” Сергій Братчук.

“Кожен одесит чи житель регіону тут, серед пантеону прізвищ і фотографій обов’язково знайде, якщо не родича, то знайомого, або знайомого знайомих. І це найпереконливіший особистий аргумент проти тих, хто вважає цю війну якоюсь далекою чи не серйозною. Серед кількох десятків загиблих чи їхніх родичів немає тих, хто повірив би ще 10 років тому в те, що їхні життя забере особисто Путін, через своїх солдат-окупантів і найманців… І від розуміння цього причинно-наслідкового зв’язку, через відповідне ставлення нас до цієї війни залежать терміни нашої Перемоги. Бо ми на своїй землі, а вони - росіяни - на чужій. І Крим і Донбас ніколи не будуть російськими. А це значить, що жодної краплі священної крові Героїв-захисників не пролито даремно. Пам’ятаємо кожного і всіх разом, бо Герої не вмирають!”, - заявив співробітник Південного міжрегіонального відділу УІНП Олександр Городилов.


 

24 серпня Одеса разом з усією державою відзначила 30-річчя Незалежності України

Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті долучився до участі в урочистих заходах з цієї нагоди. Начальник Південного міжрегіонального відділу С.Гуцалюк взяв участь в урочистому військовому параді у м. Київ до 30-річчя Незалежності України. Співробітники Відділу У. Громович та О.Городилов взяли участь у урочистих заходах до Дня Незалежності України у м. Одеса, а саме марші Захисників України, покладанні квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченку в однойменному парку, Акції пам’яті, Вишиванковому ланцюзі та інших заходах.

В урочистих заходах в м. Одеса також взяли участь керівники міста та області, міських районних адміністрацій, дипломати, представники різних родів військ Збройних Сил України, відомчих і силових структур, ветерани, духовенство, громадськість.


25 серпня, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов однієї з депутатських фракцій міськради стосовно скасування розпорядження міського голови Одеси Геннадія Труханова №793 від 14.09.2020 року «Про скликання громадських слухань щодо обговорення питань про повернення деяким об’єктам топоніміки у місті Одеси попередніх назв».

Третьою стороною в процесі був залучений Український інститут національної пам'яті. Зокрема, суд заборонив міськраді скликати громадські слухання з питань перейменування вулиць, якщо мова йде про не виконання вимог Закону про декомунізацію. Таким чином, імена маршала Георгія Жукова та 25-ї Чапаївської дивізії не можуть бути повернуті на одеські вулиці.

"Будь-які спроби політичних шахраїв за рахунок обговорень можливостей саботажу декомунізації повернути на одеські вулиці імена комуністичних діячів були з самого початку приречені на провал. Тепер же посадовим особам подібні дії можуть обернутися кримінальним переслідуванням. А люди мають зрозуміти, що за жодних обставин імен Жукова чи когось ще на наших вулицях не буде, бо це протизаконно. І хто б напередодні виборів що б вам не казав, не вірте політичним шахраям", - заявив керівник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.


20 серпня 2021 року начальник Центрального міжрегіонального відділу Богдан Галайко взяв участь в офіційному відкритті історико-документальної виставки "На шляху до Незалежності", що відкрилась у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї з нагоди 30-ї річниці Незалежності України.

Виставка присвячена подіям та особам, що безпосередньо причетні до відновлення незалежності України у серпні 1991 р. Саме на теренах Вінниччини у 1989-1991 рр. проходили одній з наймасовіших демонстрацій, мітингів, зібрань проти радянської системи.

На виставці експонуються комплекси обласних громадсько-політичних обєднань: Рух, "Меморіал",  "Просвіта", "Подільський центр прав людини", періодика та самвидав кінця 1980-х рр., документи світлини місцевих активістів Руху, правозахисних, просвітницьких організацій: Лариси Корнієнко, Михайла Бардина, Василя Підпригорщука, Леоніда Філонова, Володимира Вовкодава. Виставка триватиме до 19 вересня 2021 року.


З нагоди 30-річчя Незалежності України у холі Вінницької обласної ради та ОДА розміщено виставку Українського інституту національної пам`яті «Символ твоєї свободи».

Виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України», створена Українським інститутом національної пам'яті у співпраці з  видавництвом «Родовід».
Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.

Тут можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін. Виставка буде демонструватись до кінця серпня. 

Також в межах святкування 30-річчя відновлення Незалежності України, на майдані Незалежності поблизу Вінницької міської ради відбулась презентація виставки Українського інституту національної пам'яті "Проти Голіафа" та Центру історії Вінниці "Вінниця.Україна.Незалежність" та "Незламне військо".

Фото: Центральний відділ УІНП