Пам’ятник Суворову перед Київським ліцеєм імені Івана Богуна демонтують
13 грудня 2018 відбулося засідання Консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
На розгляд було винесено звернення Київського військового ліцею імені Івана Богуна щодо направлення подання до Міністерства культури України про незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток «Пам’ятника російському полководцю, генералісімусу О.В. Суворову».
У засіданні взяли участь начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук, Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко, представники громадськості.
Отже, враховуючи висновок Українського державного інституту культурної спадщини щодо невідповідності пам’ятки культурної спадщини місцевого значення «Пам’ятник російському полководцю, генералісімусу О. В. Суворову» критеріям пам’яток відповідно до «Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», лист Українського інституту національної пам’яті від 28.09.2018 р. № 01/1800, лист Міністерства Оборони України від 30.11.2018 р. №404/4/5494, позицію Колегії Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, більшістю голосів членів Консультативної ради (15 «за», 2 утрималося) ухвалено рішення рекомендувати Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації внести до Міністерства культури України подання про незанесення вищезазначеного пам’ятника до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та оформити згідно встановлених правил відповідну документацію.
Це дозволить вже ближчим часом демонтувати пам’ятник.
Інститут національної пам’яті ще раніше підтримав ініціативу керівництва Київського військового ліцею імені Івана Богуна та широкої громадськості щодо демонтажу пам’ятника О. Суворову.
Російський полководець безпосередній учасник придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання на Правобережній Україні 1768‒1769 років, під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців.
Суворов безпосередньо причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушив польське визвольне повстання на чолі з Т. Костюшком. З «героїчного» пантеону Російської імперії ґлорифікована історична постать та культ Суворова були успадковані радянською пропагандою. У ході Другої Світової війни в липні 1942 р. указом Президії Верховної Ради СРСР було засновано орден Олександра Суворова ‒ один з трьох спеціальних «полководницьких» орденів (разом з орденами Кутузова та Олександра Невського), яким нагороджувалися винятково «командири Червоної Армії за видатні успіхи у керуванні військами...».
Відповідно до постанови Ради Народних Комісарів СРСР № 901 від 21 серпня 1943 р. «Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, звільнених від німецької окупації» були створені спеціалізовані військові училища, які тоді ж отримали свою назву на честь Суворова О. В. ‒ «суворовські». Фактично, це було відродження та успадкування традицій військово-навчальних закладів «кадетського» типу Російської імперії.
Імперські традиції навчально-військових закладів «суворовського»/«кадетського» типу відновлено у сучасній Російській Федерації, де у системі Міністерства освіти РФ, Міністерства оборони РФ, Федеральної служби безпеки РФ функціонує широка мережа таких закладів з метою підготовки «несовершеннолетних граждан к служению Отечеству на гражданском и военном поприще».
Таким чином, подальше існування на території військових навчальних закладів пам’ятників, пам’ятних знаків, що ґлорифікують О. Суворова, а також офіційне/неофіційне використання у назвах навчальних закладів «суворовських/кадетських» найменувань апелює винятково до історико-ідеологічної, навчально-виховної та військової спадщини Російської імперії, СРСР, Російської Федерації, не притаманне власне українським національним освітньо-виховним та військовим традиціям та не відповідає Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.
В умовах російсько-української війни, що триває 5-тий рік та окупації Росією частини території України, подальша ґлорифікація О. Суворова може викликати когнітивний дисонанс у вихованців військових навчально-виховних закладів, шкодитиме формуванню у молоді України патріотизму та національної свідомості, сприятиме формуванню негативних стереотипів про українські навчально-військові та виховні традиції. Це, в свою чергу, може бути використане в інформаційно-пропагандистській кампанії, що провадиться Російською Федерацією у ході агресії проти України з метою формування у громадян України викривлених історичних уявлень та розмивання національної ідентичності.
З огляду на це, Інститут не лише підтримує ініціативу керівництва Київського військового ліцею імені І. Богуна щодо демонтажу розміщеного на території закладу пам’ятника О. Суворову, а також наголошує на необхідності невідкладного розгляду питання щодо перейменування усіх навчальних, освітньо-виховних закладів, у назві яких використовується термін «суворовський», «кадетський/кадетський корпус» як таких, що не відповідають Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді та подальше використання яких не сприяє подоланню історичних міфів, формуванню у громадян України патріотизму, національної свідомості, активної позиції, а також може становити потенційну загрозу національній безпеці України.
Фотографії Юрія Палієва та Олега Слабоспицького