Голова УІНП Антон Дробович взяв участь у презентації результатів пошукових робіт та ексгумацій на колишньому Меморіалі Слави у Вінниці
16 жовтня 2024 року відбулася робоча поїздка голови Українського інституту національної памʼяті Антона Дробовича до Вінниці. Зокрема, на запрошення директора Музею Вінниці Олександра Федоришена Антон Дробович взяв участь у презентації звіту пошукових та ексгумаційних досліджень у місті.
Пошукові та ексгумаційні дослідження поховань на Європейській площі Вінниці, де розташовувався Меморіал Слави, провело спеціалізоване підприємство «Доля» у березні-травні 2023 року. Ці дослідження були частиною ширшого процесу з переосмислення публічних просторів міста, які асоціювалися з маркерами радянського. Одним з акторів цього процесу виступив Музей Вінниці.
Меморіал Слави почав створюватися у 1920 році як меморіальний простір на честь тих, хто воював на боці більшовиків під час революції та національно-визвольних змагань, і поступово трансформувався у меморіал «борцям за владу Рад у роки Громадянської та Великої Вітчизняної воєн» (детальніше про історію меморіалу можна дізнатися з відео Музею Вінниці). У 2015 році у простір меморіалу інтегрувався протилежний наратив, повʼязаний із вшануванням Небесної сотні та військових, які загинули в ході російсько-української війни. Суттєве переосмислення цього простору стартувало в 2022 році з демонтажу скульптури «Три солдати», присвяченої «борцям за владу Рад».
Внаслідок досліджень знайдено 106 останків. Як зазначається у звіті, дослідникам вдалося зʼясувати, що лише 28 осіб із похованих мали стосунок до Другої світової війни, інші – до більшовицького руху, зокрема до його збройних формувань, причетних до встановлення радянської влади на території України. Не підтвердилося поховання 73 солдатів та офіцерів Червоної армії, інформація про що фігурувала раніше. Також не вдалося виявити деякі з індивідуальних поховань, на честь яких було встановлено меморіальні плити.
Знайдені останки більшості тих, хто мав стосунок до Другої світової війни, перепоховано на Меморіалі Борців з нацизмом на вулиці Київській. Прах Юрія Курія, учасника антинацистського руху опору, за бажанням представників його родини перепоховали поруч із могилами матері та бабусі на Центральному кладовищі Вінниці. Інші знайдені останки перепоховано на цвинтарі Слободи Пʼятничанської.
«Громада Вінниці дійсно глибоко та якісно опрацьовує складні історичні питання й уміє уважно здійснювати перетворення меморіального простору. Дослідження, проведені фахівцями Музею Вінниці та пошуківцями організації «Доля» у 2022–2023 роках, для багатьох можуть слугувати взірцем роботи з місцями памʼяті, встановлення історичної правди та відповідальної меморіалізації. Це той випадок, коли памʼять про Другу світову війну в результаті просторових змін була збережена, військовий меморіал – осучаснено та розширено, а людські останки знайшли спокій на кладовищі, припинивши бути елементом неправдивої монументальної пропаганди комуністичного режиму в серці міста. А ще це хороший приклад дійсно конструктивної співпраці місцевої влади, істориків, краєзнавців, архітекторів, фахівців-пошуківців та інших спеціалістів», – відзначив Антон Дробович.
Артефакти, виявлені під час пошукових та ексгумаційних робіт, передали до фондів Музею Вінниці.
Також під час робочої поїздки делегація Українського інституту національної памʼяті у складі голови Антона Дробовича, співробітника відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення Івана Стичинського та співробітника першого міжрегіонального відділу УІНП Олексія Серветніка відвідала виставку «Держава. Військо. Пам’ять» у Вежі Артинова, Меморіал Борців з нацизмом та цвинтар Слободи П’ятничанської (Лівобережних П’ятничан) й, крім цього, – Історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв нацизму в селищі Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
Фото з фейсбук-сторінки Музею Вінниці