Родини загиблих воїнів – про тимчасову меморіалізацію

Третій експертний круглий стіл, присвячений питанням меморіалізації російсько-української війни, Український інститут національної памʼяті організував спільно з громадською організацією «Обʼєднання матерів і дружин захисників України». У фокусі були наявні та найбільш використовувані форми вшанування памʼяті, виклики меморіалізації на місцевому рівні, тимчасові меморіальні обʼєкти.

Наталія Музика, голова «Обʼєднання матерів і дружин захисників України» зазначила, що належне вшанування памʼяті полеглих воїнів залишається одним із найважливіших питань для їхніх родин. Про це, за її словами, свідчить опитування, проведене організацією.

Під час круглого столу пані Наталія представила аналіз тимчасових меморіальних споруд у регіонах і резюмувала проблемні моменти. Персональне пошанування кожного загиблого воїна з розміщенням його портрета й можливістю розповісти про нього принаймні невелику історію є дуже важливим для родин. Чим довше триває війна, тим гостріше постає питання закінчення місця на таких тимчасових меморіалах. Унаочненням цієї проблеми є стіна Михайлівського монастиря в Києві, яка вже стала напівофіційним місцем памʼяті. Проте проблема актуальна й для інших населених пунктів.

Попри те, що йдеться в основному про тимчасові конструкції часто у вигляді вуличних банерів, родинам важливо, щоб розмір, оформлення, розташування портретів та історій залишали відчуття гідного вшанування. Має значення, наскільки людною та близькою до центру населених пунктів є сама локація. Для частини родин ці тимчасові меморіали є єдиним місцем, куди вони можуть прийти, щоб вшанувати памʼять своїх близьких.

Представниці «Обʼєднання матерів і дружин захисників України» закликали спільно розробити рекомендації для органів місцевого самоврядування, які б врахували наявні проблемні моменти та спонукали місцеву владу більше зважати на думку та потреби родин загиблих військових. Інше зауваження від цієї громадської організації стосувалося того, щоб не розділяти оборонців України та їхні родини на до та після 24 лютого 2022 року й ставитися до всіх з однаковою повагою.

Окрема частина обговорення стосувалася двох поширених комеморативних практик – перейменування вулиць і встановлення меморіальних дощок на фасадах будівель. Обидві практики стають проблемними через кількість загиблих. Прикладом може бути ситуація в Ірпінській громаді. Як розповіла начальниця відділу культури Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк, у цій громаді понад 200 вулиць і станом на кінець червня 2024 року було 138 загиблих воїнів. Це спонукає шукати альтернативні рішення.

Євгенія Антонюк та радниця міського голови Ірпеня Софія Мартинюк детальніше розповіли про досвід Ірпінської громади у пошуці форм і практик вшанування памʼяті захисників України.

На необхідність розширювати уявлення про те, якими можуть бути підходи до меморіалізації, звернула увагу співкоординаторка платформи культури памʼяті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» Катерина Семенюк. Вона зауважила, що якщо будувати повноцінні меморіали дійсно може бути не на часі під час війни, то напрацьовувати рішення для майбутнього – навпаки потрібно, щоб уявляти, що може прийти на заміну радянським формам чи вуличним банерам.

Про що ще йшлося на цьому круглому столі: досвід меморіалізації до 2022 року, важливість ідентифікації інформації про військових і чому це складно робити під час війни, потенціал цифрових рішень, пілотний проєкт меморіалізації у Київській області, можливість ухвалення цілісної державної стратегії.

Хто ще взяв участь:

• Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної памʼяті;

• Діана Трима – Міністерство культури та інформаційної політики України;

• Жанна Очеретяна – Міністерство оборони України;

• Євгеній Самойленко – Київська обласна військова адміністрація;

• Анастасія Гайдукевич – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності;

• Ярослав Тинченко – заступник директора Національного військово-історичного музею України;

• Гаяне Авакян – співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал»;

• Івона Костина – співзасновниця та голова правління Veteran Hub;

• Віра Литвиненко – мати загиблого Владислава Литвиненка (Вектора), голова організації родин загиблих захисників «Серце нАЗОВні»;

• Катерина Свищ – ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України»;

• Світлана Пулим – ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України».