Четвертий круглий стіл із серії експертних обговорень, які ініціювали Український інститут національної памʼяті й Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, стосувався насамперед памʼяті про військовополонених і зниклих безвісти. Також йшлося про комеморативні практики та ритуали, які існують або які варто було б запровадити безпосередньо у війську.
Послухати дискусію повністю можна в записі:
У першій частині обговорення ветеран Збройних сил Юрій Гудименко представив проєкт закону, який ініціює запровадження та використання у публічному просторі прапора памʼяті військовополонених і зниклих безвісти захисників і захисниць України. На його думку, зниклі безвісти довго після війни залишатимуться в такому статусі. Щодо військовополонених, зусилля з боку держави, спрямовані на їх повернення, часто непублічні. Проте у публічному полі, у суспільній памʼяті зниклі безвісти і військовополонені повинні бути видимими. Це зумовлює потребу в окремій комеморативній практиці.
Ідею прапора памʼяті, за словами Юрія Гудименка, запозичили у Сполучених Штатів Америки. Щонайменше шість днів на рік на ключових державних установах, серед яких Капітолій американського Конгресу, вивішують спеціальний прапор у памʼять про бранців війни та зниклих безвісти. Ініціатива такої комеморативної практики належить родинам американських військових (National League of Families) і виникла на початку 1970-х. Проте за кілька десятиліть її було продовжено на державному рівні. Побачити, як виглядає американський прапор памʼяті військовополонених і зниклих безвісти, і прочитати детальніше його історію можна за посиланням.
Під час круглого столу ініціатор втілення такої комеморативної практики в Україні Юрій Гудименко виступив за те, щоб дизайн українського прапора й загалом ідея пройшли громадське обговорення.
У другій частині круглого столу йшлося про комеморативні практики на рівні військових структур, наявний військово-поховальний ритуал та його обмеження під час воєнного стану тощо.
Перелік учасників круглого столу: