У Харкові до 25 жовтня триває виставка «Власні назви» про українську та російську символіку у просторі міста
Вулична виставка, яка відкрилася 29 липня у харківському сквері Поезії, розповідає про імена українських і російських літераторів на топонімічній мапі Харкова. Вона аналізує, які назви вулиць міста є маркерами, що їх залишила Російська імперія, а згодом її наступне втілення – Радянський Союз.
«Назви вулиць на честь російських письменників поширились у Харкові ще за Російської імперії. А в Радянському Союзі увічнення важливих фігур у топонімах стало нормою впорядкування публічного простору. Як правило, це були фігури росіян. Називаючи вулиці іменами своїх героїв, імперія маркувала власні кордони. Вона оточила нас світом своєї, російської культури, витіснивши натомість наші власні назви. Попри численні спроби затерти і переписати культурну памʼять, наше залишилося при нас. Світ Пушкіних, Толстих і Достоєвських можна обернути на світ Куліша і Курбаса, Сковороди та харківських романтиків», – говорять організатори виставки.
Це – проєкт Харківського ЛітМузею за підтримки партнерів, зокрема Українського інституту національної памʼяті. Кураторами виставки є Євгеній Стасіневич, Костянтин Зоркін, Ольга Бондар, Тетяна Пилипчук.
У відкритті, яке відбулося у форматі обміну думками, взяла участь начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова. Разом з харківським архітектором та гідом Максом Розенфельдом вони говорили про символічний простір Харкова.
Макс Розенфельд і Марія Тахтаулова під час відкриття виставки
«До 2016 року, тобто до проведення деколонізації у Харкові, на топонімічній мапі цього українського міста імен українських митців було вдвічі менше, ніж російських. Лише вулиця Шевченка була єдиною великою вулицею, розташованою близько до центру і названою на честь українського митця. Натомість була вулиця Пушкінська разом з в’їздом і станцією метро у самісінькому центрі. Таких прикладів, на жаль, безліч», – коментує Марія Тахтаулова.
Виставку можна подивитися до 25 жовтня у сквері Поезії, вул. Сумська, 10.
Фото Олександра Осіпова