«Локальна пам'ять»: Перейменування на Полтавщині та інші новини регіонів

16 листопада у чернігівському центрі національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді відбувся обласний онлайн-семінар завідувачів музеїв при закладах загальної середньої, позашкільної та професійної освіти присвячена сучасним викликам та пріоритетам формування музейної експозиції у закладах освіти.

Регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко зробив огляд законодавства з державної політики національної пам’яті, яким мають відповідати музейні експозиції закладів освіти. Також відбулася ґрунтовна розмова з проблематики вшанування українських захисників.

16 листопада у Чернігові в обласній бібліотеці для дітей виступив з лекцією «Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина» регіональний представник УІНП Сергій Бутко перед учнями чернігівських шкіл та колективом книгозбірні. 

Він розповів про події на Майдані в Києві, поділився унікальними світлинами та невідомими широкому загалу фактами про особливості Революції гідності в Чернігові та на Чернігівщині.

17 листопада біля пам’ятника вбитим нацистами євреям 18 листопада 1941 року в яру Березовий Рів у Чернігові відбувся меморіальний захід вшанування жертв Голокосту.

Представники єврейської громади міста, громадськості Чернігова, УІНП, Чернігівської обласної військової адміністрації, Чернігівської міської ради вшанували пам’ять жертв Голокосту хвилиною мовчання, молитвами, покладанням квітів до пам’ятника, провели меморіальний мітинг.

17 листопада в Національному університеті «Чернігівська політехніка» відбулась кураторська година для студентів до Дня Гідності і Свободи.

Під час заходу представили книгу Сергія Соломахи «Чернігівський Євромайдан. Хроніка, факти, спогади», консультантом якої був Сергій Бутко, а також обговорили перебіг та значення Революції гідності на національному та регіональному рівнях, внесок чернігівців у захист свободи та незалежності, демократичного розвитку України.

24–25 жовтня співробітниці УІНП Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук провели тренінги «Генератор ідей. Як говорити з дітьми про сучасну російсько-українську війну» для освітян Львова. На захід, організований Центром професійного розвитку педагогічних працівників міста Львова та Інститутом, прийшли майже сто заступників директорів із виховної роботи, класних керівників, педагогів-організаторів, вчителів історії та захисту України. 

Цілями тренінгу було формування у вчителів закладів освіти теоретичних знань про сучасну російсько-українську війну і прикладних умінь і навичок щодо організації освітнього та виховного процесу з цієї теми, формування медіаграмотності для виявлення і протистояння російській пропаганді. Цю мету було досягнуто з допомогою різних інтелектуальних вправ та активностей на прикладах інформаційних, виставкових, видавничих проєктів Інституту.

Схожий тренінг відбувся 26–27 жовтня для заступників директорів із виховної роботи, класних керівників, педагогів-організаторів, вчителів історії та захисту України Дрогобицької міської територіальної громади. На запрошення Центру професійного розвитку педагогічних працівників Дрогобицької міської ради відгукнулися понад сто освітян.  

«Тема сучасної російсько-української війни дуже складна для освітнього простору і в емоційному, і в інформаційному сенсах. Для вчителів проблема полягає ще й в тому, що ці події в постійному розвитку та динаміці, і не завжди джерела у відкритому доступі є достовірними. Тож ми представили наші напрацювання як такі, що їм можна довіряти», – уточнює Ганна Байкєніч.

7 листопада в місті Кам’янському Дніпропетовської області співробітниці Інституту Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук провели спільно з Музеєм історії міста Кам’янського відкритий захід «Розмова про війну. Події, герої, пам’ять» за участю майже 60 містян. 

Олена Охрімчук ознайомила учасників із передумовами, етапами сучасної російсько-української війни, розкрила особливості реалізації політики пам’яті в умовах воєнного стану та викликів сучасності в регіонах. Ганна Байкєніч розкрила паралелі сучасної війни з комуністичним і нацистським тоталітарними режимами. 

«Підвищення обізнаності та поінформованості суспільства щодо сучасної війни РФ проти України, а надто в областях, наближених до активних бойових дій та дуже високого рівня небезпеки ворожих обстрілів (вдумайтеся, двогодинну лекцію тричі довелося переривати через повітряну тривогу) є вкрай важливим чинником консолідації нації задля того, аби українці змогли не просто вистояти, а й перемогти», – зауважила Олена Охрімчук. 

У Кременчуці переозначили панно, яке містило символіку комуністичного тоталітарного режиму. 

Панно розташовувалось на стіні будинку біля місцевого краєзнавчого музею. З мозаїки вилучили елементи композиції, які підпадають під закон про декомунізацію: назви комуністичних газет та більшовицькі гасла, а також зірка на головному уборі. Натомість з’явився червоно-чорний прапор ОУН.

Переозначенням мозаїки опікувалася кременчуцька художниця Інна Мосієнко.

У селі Михнівці Лубенської громади Полтавської області демонтовано бюст російському агроному-сталіністу Іванові Мічуріну. 

Об’єкт демонтувало Управління житлово-комунального господарства Лубенської міської ради.

У Гоголівській громаді Миргородського району перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких присутня тоталітарна чи російська імперська спадщина. 

У селі Устивиця з'явилась вулиця Віталія Зінченка (колишня Центральна), вулиця Леоніда Каденюка (колишня Комарова), вулиця Зарічна (колишня Гагаріна), а також провулки Олефіренка (колишній Чернишевського) та Коляревського (колишній Кошового). 

У селі Михайлівка вулицю Пушкіна перейменували на вулицю Сбороності, а вулицю Гагаріна на вулицю Олега Явтушенка. 

У селі Грянчиха вулицю Бориса Годунова перейменували на  Фермерську. 

 У Лубенській міській громаді Полтавської області перейменували вісім вулиць та провулків у місті Лубни. У нових назвах увічнено пам'ять видатних борців за незалежність та діячів української культури і науки, життя і діяльність яких пов’язані із Лубнами.

 Зокрема вулицю і провулок 8 Березня перейменували на вулицю Сергія Шелухіна, Першотравневу та провулки Першотравнений 1 та 2 на Євгена Чикаленка. Вулицю Тупікова перейменовано на В’ячеслава Липинського, а вулицю Щелканова на вулицю Андрія Жука. 

Також враховано ініціативу жителів вулиці Черняховського перейменувати на Світанкову, поєднавши на одному перехресті з існуючою вулицею Сонячною.

У Комишнянській громаді Миргородського району перейменували 27 вулиць і провулків, у назвах яких присутня тоталітарна та російська імперська спадщина. 

Зокрема у селі Андріївка вулицю Кутузова перейменували у Зарічну.  У селі Попівка вулицю Ломоносова перейменували на Зоряну. А вулицю Гагаріна назвали на честь Героїв України.  У селі Гасенки вулицю Пушкіна перейменували на Козацьку. Також назва «Козацька» з’явилася у селі Зуївці, адже так переозначили вулицю Гагаріна. У Комишні вулиці Гагаріна повернули історичну назва Бережнівка.  Тож вулицю Горького у селі Зуївці перейменували на Хліборобів.

У Гадячі перейменовали 32 вулиці, провулки і площу. 

Зокрема у місті з’явилась вулиця та провулок Юрія Немирича, вулиця та провулок Грушевського, вулиця Стуса, провулки Одарченка, Старицького, Вербицького, Чубинського та Білокур. Також повернуто історичні назви - вулиця Надгірна та провулок Спаський.

Полтавський офіс УІНП передав до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Котляревського та громадським активістам Оржицької громади Лубенського району друковані популяризаційні матеріали з історії визвольної боротьби українського народу за незалежність, проти російських загарбників.

Тепер фонди книгозбірень Полтавщини поповнились книгою «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)», брошурами «Воля України або Смерть» та «1920: на захисті Європи від більшовизму», а також мальописом «Оборона Замостя. Легенда про лопату».

17 листопада у Вінницькому технічному ліцеї відбувся виховний захід до 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

На запрошення адміністрації закладу головний спеціаліст Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік та заступник директора Музею Вінниці Євгеній Сафар'янс поспілкувалися з молоддю про причини, передумови, перебіг Голодомору в Україні та зокрема на Вінниччині та продемонстрували наглядні відеоматеріали.

Також для бібліотеки ліцею презентували тематичні видання Інституту «Скриня», «Людяність у нелюдяний час» та «По той бік себе». 

10 листопада у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського у змішаному форматі відбулася ХХХV Вінницька всеукраїнська наукова історико – краєзнавча конференція «Вінниччина: минуле та сьогодення» (краєзнавчі дослідження до 90 – х роковин Голодомору 1932 – 1933 рр.).

З вітальним словом до присутніх звернулася ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти і науки України Наталія Лазаренко, начальник Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов, кандидат історичних наук, в.о. голови  Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

«Нашим спільним обов'язком є гідно вшановувати вбитих голодом жертв тоталітарного режиму і передати пам’ять про трагедію і вчинений злочин наступним поколінням. Водночас пам'ятаємо про загиблих героїв новітньої російсько-української війни і докладаємо зусиль, щоб в майбутньому подібні трагедії не повторювалися» –  зауважив Володимир Тиліщак.

Загалом до  конференції долучилося понад  100 учасників. Учасники конференції обговорили маловідомі факти досліджуваної проблематики.