«Локальна пам'ять»: ліквідація російської спадщини та інші новини регіонів
На Чернігівщині після завершення оборони обласного центру та визволення окупованої частини регіону розпочався рух за очищення публічного простору від назв і меморіальних об’єктів, пов’язаних з державою-агресором та її минулим.
21 квітня на подвір’ї чернігівської школи №10 військові демонтувалип гіпсову скульптуру Зої Космодем’янської. 30 квітня представники ТРО під наглядом поліції демонтували бюст Олександра Пушкіна на території Валу в Чернігові. Бюст передали місцевому музею.
«Гіпсова скульптура Зої Космодем’янської, як і назви вулиць тощо на її честь, символізують героїзацію сталінської тактики випаленої землі, яку зараз так широко проти цивільного населення використовує сучасний російський агресор. А вилучення з публічного простору пам’ятника Олександру Сергійовичу Пушкіну необхідно здійснити, бо ця постать відноситься до найважливіших й найвідоміших топонімів – російських імперських маркерів, що звеличують, увіковічують, пропагують й символізують державу-окупанта та її культуру», — пояснив регіональний представник УІНП у Чернігівській області Сергій Бутко.
У Чернігівській, Ніжинській, Прилуцькій міських радах, органах місцевого самоврядування області вже працюють комісії та робочі групи, які визначають перелік назв топоніміки населених пунктів, які необхідно перейменувати.
Фото Північно-східний відділ УІНП
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбулось експонування виставки, присвяченої українським воїнам – борцям за волю України.
Виставка складалась з книжкової експозиції та інформаційних банерів виготовлених УІНП в межах проєкту «Воїни. Історія Українського війська».
Книги з фондів бібліотеки розкривають мілітарну історію та традицію України починаючи з часі Русі та завершуючи російсько-українською війною.
Міський голова Кременчука Віталій Малецький ініціював процес перейменування назв об’єктів топоніміки, які пов’язані з державою-агресором та її минулим.
З урахуванням пропозицій жителів громади, представників місцевої влади та науковців, а також рекомендацій Полтавського офісу УІНП складено перелік об’єктів топоніміки. Зокрема на засідання місцевої комісії з питань перейменування топонімки запропонували перейменувати вулиці названі на честь радянських генералів, комсомольців, а також імперських діячів. Загалом мова йде про 137 назв.
Громадське обговорення проходитиме в кілька етапів. Перелік вулиць провулків, тупиків, проїздів та бульварів розміщено на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради, аби містяни до 1 липня мали можливість з ним ознайомитися і внести свої пропозиції. Після цього буде проведено ІІ етап – голосування за нові назви цих об’єктів топоніміки. Після громадського обговорення Перелік затвердить міськрада.
З ініціативи Полтавського офісу УІНП в області розпочались процеси ліквідації монументів та пам'ятників пов'язаних з спадщиною росії та її минулим.
У селі Харківці Миргородського району демонтували останній на Полтавщині бюст більшовицькому комдиву Василю Чапаєву, а у селі Ціпки Краснолуцької сільської ради цього ж району радяснькому генералу Миколі Ватутіну. У селі Коломацьке Полтавського району прибрали пам’ятники болгарським комуністам Цвятко Колеву Родойнову та Дмитру Благоєву.
У місті Карлівка Полтавського району демонтовано погруддя комуністу Миколі Підгорному, яке за участі міської ради було відновлено у 2020 році. Також у міста демонтували мозаїку з символікою СРСР. Також елементи державного герба СРСР (серп та молот) демонтували з вежі у місті Глобине. А у Лубнах ліквідовано панно-зображення георгіївської стрічки й радянських солдат-червоноармійців з армії Семена Будьонного.
23 травня співробітник УІНП Олексій Серветнік взяв участь у виховному заходу до Дня Героїв, для учнів ліцею № 26 Вінницької міської ради.
Під час спілкування, співробітник відділу зазнайомив школярів з ідеєю відзначення свята Дня Героїв у міжвоєнні роки, розповів детальніше про ідеолога українського самостійництва Миколу Міхновського, лідерів українського визвольного руху Євгена Коновальця та Симона Петлюру.
Також, Олексій Серветнік закцентував на тому, що День Героїв є можливістю та необхідністю вшановувати не лише пам’ять загиблих за волю України, але й висловити повагу та вдячність до живих героїв України, які відстоюють суверенітет Української держави в часі широкомасштабної війни РФ проти України.
8 червня , до Центрального міжрегіонального відділу УІНП завітала у гості голова Вінницького підрозділу ВГО «Яворина», методист відділу українознавства Вінницької академії безперервної освіти Олена Козаченко.
Для нагородження призерів та учасників обласного конкурсу «Мама Героя», Центральний міжрегіональний відділ УІНП надав низку найновіших видань Інституту. Конкурс проводився Вінницьким підрозділом ВГО «Яворина», за підтримки відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» та Центрального міжрегіонального відділу УІНП.
26 травня у "HUB Місто змістів" м. Вінниця відбувся семінар «Криваві землі і Вінниччина: локальний вимір трагічних подій ХХ ст. в Україні».
"Криваві землі" (англ. Bloodlands) – відомий термін, вжитий американським істориком Тімоті Снайдером стосовно теренів Центрально-Східної Європи в період 1930-х – 1940-х рр. у його праці "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним". Вінниччина є одним із найбільш "маркерних" регіонів сучасної України, де злочини Голодомору (1932-1933), Великого терору (1937-1938), подій Другої світової війни та Голокосту (1939-1945) мали свою специфіку, масштаб, трагічну тяглість та наслідки, частина з яких не подолані й до сьогодні.
Участь у заході взяли науковці, представники громадськості, закладів культури та освіти та ЗМІ. Також, до роботи долучилися співробітники УІНП Богдан Галайко та Олексій Серветнік.
8 червня начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту, Богдан Галайко взяв участь у засіданні Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки при Вінницькому міському голові.
Під час засідання, членами Ради було розглянуто 73 пропозиції громадськості
Рішенням було перейменовано:
- вулицю Блока – на Героїв поліції;
- вулицю Тімірязєва на Захисників Неба;
- вулицю Некрасова на Героїв Нацгвардії.
Фото: інформаційний портал "VEЖА"
15 червня в Кафедральному соборі Різдва Христового Одеської єпархії Православної Церкви України відбувся молебень-панахида за загиблими захисниками України.
Настоятель собору, протоієрей Теодор Оробець звершив чин заупокійної літургії за всім загиблим воїнством України. В молебні взяли участь співробітники Південного відділу Українського інституту національної пам’яті, представники Міністерства України у справах ветеранів, Veterans HUB ODESA, курсанти Одеського державного університету внутрішніх справ.
У південних областях України відбуваються процеси очищення топомініки від згадок про російську спадщину та її минуле.
На Миколаївщині, в Южноукраїнську триває обговорення щодо перейменування назв вулиць населених пунктів міської територіальної громади. Також планують змінити назву і Южноукраїнська. Питання активізувалося через військові дії РФ на території України. Нині заплановано змінити на українські назви 14 вулиць в місті а також всі подібні найменування в громаді. Планується, що обговорення відбудеться в дистанційному форматі, на офіційному сайті місцевого самоврядування.
Також у місті Вилкове Одеської області планують перейменувати 22 вулиці, що мають назви з російським походженням. Комісія повинна визначитись з переліком до кінця червня, щоб протягом липня та серпня з запропонованими назвами могла ознайомитись громада та висловити свою думку.