У вільному доступі на сайті УІНП – нова книга Ярослава Грицака та Олександра Комарова про українську ідентичність

Друковану версію проєкту автори презентували  22 серпня до 30-ї річниці незалежності України у Національному музеї літератури в Києві. Електронний варіант надали Українському інституту національної пам’яті для публікації на сайті. Його можна вільно завантажити для прочитання.

Книга «Шлях становлення української ідентичності» авторства Ярослава Грицака й Олександра Комарова – це спроба на тридцяти сторінках охопити  історико-філософський контекст еволюції української ідентичності.

Що таке ідентичність? За яких умов вона постає та яким чином змінюється? Що є сталим, а що мінливим в ідентичності? Як формуються уявлення про себе окремої людини та цілих спільнот? Відповіді на ці питання пропонує текст.

Книгу рецензували Євген Бистрицький, Наталя Яковенко та Сергій Плохій.

Заохочуємо до прочитання!

Тут ділимося коротким фрагментом:

«...ідентичність формується і розвивається впродовж життя – у часі й обставинах. Цей шлях – шлях становлення української ідентичності – спробує пройти крізь обставини і часи, аби дошукатись відповіді на ключове питання: чим є сучасна українська громадянська нація, і з яких джерел вона черпає силу.

Та з чого ж має початися наша хода? Чи маємо вслід за творцем української історії Михайлом Грушевським розпочати з великих князів київських, від яких маємо і герб наш, і перший образ держави; чи питання про виникнення сучасної громадянської нації скерує нас в іншу точку історії – де нації виникають як дійсний спосіб утворення політичних спільнот. Спільнот, які можуть бути монокультурними або полікультурними, але так чи інакше знаходять спільні смисли свого сьогодення і спільні візії свого майбутнього. Ми звернемося не так до повісті літописця Нестора, який зберіг для нас перекази про великих київських князів, як до творчості поета Шевченка, який промовляє до сучасників славетними історіями про українських козаків.

Варто зазначити, що точка відліку нашого шляху від українського козацтва має не свавільний і не суто поетичний характер. Однак вона збігається з поглядами провідних істориків сьогодення, які називають пізнє Середньовіччя  і початок доби Модерну часом зародження націй як явища. Отже, українська ідентичність починає формуватися синхронно зі змінами історичного ландшафту європейських народів, а подекуди й перебуває з ними у взаємозумовленому зв’язку».