У Великій Британії відкрили меморіальну дошку на честь журналіста, який розповів світові про Голодомор
30 жовтня у місті Баррі на півдні Уельсу (Великобританія) відкрили меморіальну дошку журналісту Ґаретові Джонсу. Він – один із перших іноземців, який дізнався про Голодомор в Україні та поширив інформацію про цей злочин комуністичного режиму.
Тоді ж, у 1933-му, Радянський Союз розгорнув проти Джонса кампанію з дискредитації, в якій взяли участь іноземні журналісти, зокрема й кореспондент газети New York Times, володар Пулітцерівської премії Волтер Дюранті (детальніше про це у статті іншого дослідника Голодомору Джеймса Мейса «Повість про двох журналістів»). А вже за два роки за дивних обставин Ґарета викрали і вбили під час його подорожі до китайської Внутрішньої Монголії. Як потім з’ясувалося, супроводжував журналіста у цій поїздці агент Комінтерну, міжнародної організації комуністичних партій, яка керувалася з Кремля.
Меморіальну дошку Джонсу виготовили в Канаді за кошти українців Канади та США. Її довезення в Уельс фінансувала міська рада Баррі у партнерстві з Міком Антонівим, уельським політиком і правником, який має українське коріння, та міністеркою соціальної справедливості Уельсу Джейн Хатт. Меморіальну дошку встановили всередині церкви при найстарішому цвинтарі Баррі, де похований журналіст та інші представники його родини.
У церемонії відкриття пам’ятного знаку взяли участь троюрідний племінник Ґарета Джонса – Філіп Коллі та інші родичі, очільниця міста Баррі Хелен Пейн, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північній Ірландії Вадим Пристайко, міністерка соціальної справедливості Уельсу Джейн Хатт, депутат Національної асамблеї Уельсу українського походження Мік Антонів, жителі Баррі, українці та представники української діаспори з різних куточків Великобританії.
«Мені приємно бачити, що Ґарета пам’ятають і цінують тут, у Баррі, й бачити цю чудову табличку, що прикрашає стіни каплиці в Мертир-Диввані. Ось ми у 2022 році, але Ґарет помер в 1935-му. Чому знадобилося так багато часу, щоб його вшанували у такий спосіб? Я вважаю, що після його передчасної смерті, попри дивовижне життя та все, що він зробив, Ґарет пішов у невідомість і про нього майже забули. Потрібні були десятиліття наполегливої праці, щоб пам’ять про нього посіла належне місце в історії», – сказав під час заходу Філіп Коллі.
Про подію розповіла журналістка з Києва Катерина Городнича, яка була на церемонії відкриття меморіальної дошки. Після початку повномасштабної російської агресії вони з сином Тимуром опинилися в Уельсі й тепер розвивають культурну дипломатію. За словами Катерини, жителі Баррі тільки зараз відкривають для себе постать Ґарета Джонса та тему Голодомору – переважно завдяки фільму польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди», який вийшов на екрани у 2019-му. Більше у місті знають і шанують батьків журналіста. Батько Меджор Едгар Джонс протягом 35 років працював директором школи для хлопчиків у Баррі, активно підтримував Лігу Націй. Мати, Енні Ґвен Джонс була відомою суфражисткою – представницею руху за надання жінкам виборчого права та однією з перших жінок у Великій Британії здобула вищу освіту. Перша зустріч учасників руху суфражисток у південному Уельсі відбулася саме в їхньому будинку. Деякий час вона жила в Україні на Донеччині й працювала вчителькою-гувернанткою онуків валлійського підприємця, засновника Донецька Джона Г’юза.
У кінці листопада в столиці Уельсу місті Кардіфф заплановані офіційні заходи в пам'ять про жертв Голодомору 1932–1933 років.
Фото Катерини Городничої