«Локальна пам'ять»: Німецька делегація на вшануванні трагедії Корюківки та інші новини регіонів

1 березня у міста Корюківка Чернігівської області відбулися меморіальні заходи вшанування пам’яті жертв злочину нацистських карателів.

Вшанувати пам’ять прибула делегація у складі:  заступника голови Чернігівської обласної військової адміністрації Іван Ващенка, голови Чернігівської обласної ради Олени Дмитренко, голови Корюківської районної ради Віктора Чернухи, Корюківського міського голови Ратана Ахмедова, тимчасово повіреного у справах Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Тіма Пранге та військового аташе Посольства Торстена Фріза, голови Корюківської районної військової адміністрації Павла Мірошниченка, регіонального представника УІНП в Чернігівській області Сергія Бутка, а також представників місцевих органів влади та громадськості.

До пам’ятника жертвам Корюківської трагедії, на місці якого 1 березня 1943 року в ресторані розстріляли 500 мирних мешканців, присутні поклали квіти.

Керуючий Чернігівською єпархією Православної Церкви України єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній у співслужинні зі священиками відправив заупокійну літію за жертвами Корюківської трагедії 1943 року та загиблими в російсько-українській війні.

Представники української влади та громадськості разом із німецькими гостями поклали квіти та вклонилися братським могилам на місці перепоховання жертв Корюківської трагедії в урочищі «Гай» на околиці міста. 

А 6 березня регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко виступив із доповіддю присвяченою Корюківській трагедії на тематичному круглому столі у Національному університеті «Чернігівська політехніка».

6 березня Українському інституту національної пам’яті урочисто передано Подяку Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України за підписом Командувача, генерал-майора Дмитра Красильникова за успішну співпрацю.

У документі наголошено, що початком такої спільної роботи став Меморандуму про налагодження партнерських відносин і співпраці у рамках заходів національно-патріотичного виховання молоді та військовослужбовців Збройних Сил України, підписаний у 2019 році.

Командувач ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ, генерал-майор Дмитро Красильников висловив Українському інституту національної пам’яті щиру подяку за плідну співпрацю та професіоналізм, за всю ту підтримку та допомогу, яку він надає для військових підрозділів.

9 березня біля пам’ятника Тараса Шевченка на Валу у Чернігові відбулись вшанування з нагоди 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 

На вшанування зібралися представники влади, громадськості, Православної Церкви України, УІНП. Вони поклали квіти до пам’ятника Кобзаря.

Полтавський офіс УІНП та Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації для студентів Полтавського державного аграрного університету відбувся показ документальної кінострічки «Вогнехреща».

Показ відбувся у Полтавському академічному обласному театрі ляльок до Дня Героїв Небесної Сотні. 

Перед показом зі вступним словом виступили професорка Полтавського державного аграрного університету Тамара Шаравара та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

До Верховної Ради України надіслано пропозиції про перейменування двохсіл у Полтавській області. Перейменування відбуваються в межах політики позбавлення радянської тоталітарної та російської імперської спадщини.

Селище Першотравневе Шишацького громади Миргородського району пропонують перейменувати у Петренки. А село з аналогічною назвою, але у Чутівській громаді Полтавського району запропонували перейменувати у Майдан.  

Укрзалізниця перейменувала на Полтавщині дві залізничні станції, назви яких мали у назвах російську імперську чи радянську тоталітарну спадщину. 

Зокрема на території Полтавської міської громади зупинний пункт «Червоний Шлях» перейменовано на Монастирський. Також у межах Гребінківської міської ради Лубенського району перейменовано  зупинний пункт Паризька Комуна на Польове. 

Одразу після ухвалення Верховною Радою постанов щодо усунення із назв  сіл Полтавської області російської імперської чи радянської тоталітарної спадщини будуть перейменовані й відповідні залізничні станції та зупинки транспорту на автошляхах та у межах згаданих перейменованих населених пунктів.

У громадах Полтавської області відбудось перейменування дошкільних навчальних закладів, які мали в назвах російську імперську чи радянську тоталітарну спадщину. 

У Лубнах садок № 8 «Чебурашка» перейменовано на «Капітошку». 

У селі Чевельча Оржицької селищної ради дитсадок «Чебурашка» перейменували на «Віночок». У Скороходівській селищній раді перейменовано два дитсадки: у селі Коханівка заклад дошкільної освіти «Чебурашка» перейменовано на «Барвінок», а Скороходівський заклад дошкільної освіти «Теремок» перейменовано на «Перлинка».

У Полтавській міській громаді назва дошкільного навчального закладу № 55 «Незабудка» перейменували на «Перлинку». Аналогічне рішення ухвалили щодо полтавського дитсадка «Теремок»,  нова назва якого тепер «Соняшник» . 

Також сесія Полтавської міської ради дошкільний навчальний заклад № 29 «Орлятко» перейменувала на «Промінчик», а дошкільний навчальний заклад № 80 «Червона гвоздика» на «Червону калину».

Депутати Пришибської сільської ради Кременчуцького району перейменували 15 вулиць і провулків у 7-ми селах громади, у назвах яких була російська імперська чи радянська тоталітарна спадщина. 

У селі Пришиб:

• вулицю Бахарєва перейменували на пошану Лесі Українки; 
• вулицю Ватутіна перейменовали на Соборну;
• вулицю Гагаріна перейменувалина вулицю Миру

У селі Кобелячок:

• вулицю Рубцова перейменували на Героїв України
• вулицю Першотравневу перейменували на Солідарності. 

У селі Черемшки провулок Першотравневий на честь Тараса Шевченка. У селі Роботівка вулицю Григоренка перейменували на Козацьку.

У Гадяцькій міській громаді Миргородського місцеві депутати перейменували 18 вулиць і провулків у назвах яких була російська імперська чи радянська тоталітарна спадщина.

У Гадячі відновлено історичні назви чотирьох вулиць

• вулиці Кіндратенка повернулип назву Русанівська; 

• вулиці Корзуна повернули назву Подільська

•  вулиці Степаненка повернули назву Свято-Преображенська; 

• вулиці Устінова повернули назву Джерельна.

Також у місті перейменовано дві вулиці та три провулки.

•  вулицю Мічуріна перейменовано на честь В’ячеслава Чорновола. - 

• вулицю льотчиці СРСР Осипенко перейменовано на Європейську

• провулок Гагаріна перейменовано на Західний;

• Волгоградський-1 і 2 перейменован на  Газовиків і Нафтовиків відповідно. 

У селі Сари перейменували вулиці, Гагаріна (тепер Весняна), Мічуріна (Ярова) і Чкалова (Степова).

У Полтавському районі відбулись перейменування топонімки одразу у двох громадах - Мартинівській та Нехворощанській. 

Депутати Мартинівської сільської ради вісім назв вулицб та провулків. 

У селі Мартинівка вулицю Першотравневу перейменували у Собороності. Ананлоігчну назву улиці у селі Мар'янівка замінили на Шкільну, а в селі Білухівка на Широку. Також в Білухівці перейменовано вулиці Божка та Півторацького на Берегову та Лугову відповідно, а провулок Гагаріна дістав назву Горіховий. У селі Варварівка вулицю Чехова перейменували на Гончарівську. 

Депутати Нехворощанської сільської ради перейменували у п'яти населених пунктах. 

У селі Нехвороща вулицям Пушкіна та Горського повернули історичні назви Филівська та Приорільська відповідно. А провулок Колгоспний перейменовано на Ставковий. Вулиці з аналогічною назвою у селі Соколова Балка перейменовано на Калинову. 

У межах виконання мовного закону виправили русизми у назвах: у селі Шедієве вулицю Роднікову, а у  Нехворощі пров. Родніковий перейменували на Джерельну і Джерельний відповідно.

У селі Маячка вулицю Локшина перейменовано у Покровську.